Яким чином необхідно створювати та реалізовувати генеральний план міста на пагорбах Дніпра, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіли екс-заступник голови КМДА Михайло Поживанов і науковий керівник проекту генплану Микола Дьомін.
«Це буде такий план, за наявності якого жоден керівник Києва не зможе, не посміє, не наважиться продавати землю під незаконну забудову і тим самим ламати закладені в плани архітектурні обриси міста». Так секретар Київради Олексій Резніков анонсував ухвалення нового генерального плану розвитку столиці, який Київ може отримати вже восени. За словами Олексія Резнікова, зараз завершується розробка документа, який вже пройшов більшість погоджень. Детальніше про це радіостанція Голос Столиціпоговорила з екс-заступником голови КМДА Михайлом Поживановим, а також з архітектором і науковим керівником проекту генплану Миколою Дьоміним.
Чи можливо за пару місяців створити документ, за яким Київ зміг би жити не один рік?
— Давайте почнемо з того, що генплан в Києві існує, він розроблявся з 1998 по 2002 рік, тобто 4 роки, авторський колектив навіть отримав за це держпремію. І він діє до 2020 року. Але хороший генплан раптом перестав влаштовувати певних забудовників, захотілося змінити обличчя міста. В результаті почали постійно вносити зміни в генплан, причому, на мій погляд, абсолютно злочинним чином, тому що вносили зміни прямо при рішеннях про відведення землі. Тобто, змінювалося цільове призначення цієї ділянки землі, змінювалася висотність і так далі. Я впевнений, що якщо питання стоїть не про якесь латання та внесення 2-3 нових об’єктів, які комусь стали життєво необхідні, то за два місяці новий генплан не підготуєш.
Новий генплан робити, звичайно, треба. Але тут виникає багато питань. Хто і на якій законодавчій базі буде розробляти цей план? Які пріоритети, який дедлайн? Хто персонально буде нести відповідальність за зміст цього генплану, який кошторис проекту, звідки на нього виділяються гроші, і як буде співвідноситися новий генплан з вже існуючим в Києві? Поки не будуть дані відповіді на ці запитання, особисто у менепостійно буде підозра, що це все робиться не заради киян, а заради кількох наближених до сьогоднішнього мера компаній-забудовників.
Що скажете з приводу боротьби з МАФами.
— Боротьба з ними повинна вестися, але не безрозсудно, коли просто перерозподіляються власники і грошові потоки, як ми це бачили останні чотири роки. Сьогодні є кілька власників, які увійшли до Київради. Вони будуть лобіювати свої інтереси, вони будуть відстоювати свої МАФи. У цій ситуації хотілося б, щоб не постраждали прості бізнесмени.
Детальніше про це радіостанція Голос Столиці також поговорила з архітектором Миколою Дьоміним.
Чому пан Резніков каже, що Київ живе без генплану? Ми що — справді без нього?
— Ні, Київ без генплану не живе. Сьогодні розглядається п’ятий за рахунком післявоєнний генплан міста. Місто розвивається не завжди так, як передбачено генпланом, тому документ іноді потребує перегляду, доповнення та змін.
Ще в 80-ті роки Київ перейшов на так званий безперервний процес містобудівного проектування. Після генплану розробляються проекти детального планування окремих частин території. І для того, щоб приступити до роботи з детальними планами території, має бути затверджений новий стратегічний план розвитку міста.
Хто буде відповідальною особою?
— Є така посада — головний архітектор міста, він же начальник або директор департаменту містобудування та архітектури. Інша річ, якими правами наділений архітектор, що він може. Якщо ще 20-30 років тому архітектор був фігурою, яка могла дійсно управляти містобудівним процесом, то зараз ця посада фактично зведена до нуля. Питання щодо розвитку міста вирішуються в інших інстанціях.
Які будуть пріоритети нового генплану?
— Це традиційні напрямки розвитку транспортної інфраструктури, зміна функціональної структури міста. Київ розділений річкою, нерівномірно розташовані місця розселення і місця докладання праці. На правому березі 80% місць докладання праці, а на лівому березі живе половина населення, тому такі ненормальні потоки з лівого на правий берег. Все це регулюється генпланом, а також питання охорони культурної спадщини, екології тощо. Ці питання узгоджені і не викликають особливих заперечень ані у киян, ані у влади, так що я думаю — саме час затвердити генплан і працювати далі.
