На початок нинішнього політичного сезону законодавці обіцяють винести на суд громадськості кілька цікавих законопроектів. Серед них - закон про загальне декларування доходів. За словами глави Міндоходов Олександра Клименка, його відомство розробляє оптимальну модель, яка дозволить стягувати податки з граничною справедливістю.
Чи вдасться це в країні, де добра половина всієї економіки перебуває в «тіні» і багато років поспіль населення в якості зарплати отримує конверти з однією сумою, а розписується у відомості за іншу? Чи підуть українці з державою на відвертість? І не пустять чи подібні ініціативи вітчизняний бізнес, а разом з ним - і крихке добробут мільйонів сімей на дно?
Тінь розрослася
Торік в Україні в «тіні» перебувало 54% всієї економіки. Це за замовленням європейських організацій підрахував професор Лінцкого університету Фрідріх Шнайдер. У Мінекономіки України впевнені, що «тіньова» частина становить близько 40%. Такі цифри називає глава відомства Ігор Прасолов. Що теж дуже немало. Життя в «тіні» для української - та й не тільки для української,-для всіх пострадянських економік - не в новинку. Рівень «підпільних» промисловості, торгівлі та сфери послуг у наших країнах традиційно високий, розповідає виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко . Колись «тіньової» формат навіть допоміг українцям, зіграв свою позитивну роль.
- Він служив своєрідною подушкою безпеки для населення в кризові часи, - роз'яснює фахівець. - Спочатку був стратегією виживання. Згадаймо шоп-тури в Польщу, Китай, Туреччину. Потім - різний індивідуальний бізнес: приватний перевезення, здача житла в оренду і інша. Але час йшов, «тінь» трансформувалася і зрештою виявилося, що це вже не окремі індивідууми, а великі компанії, що охоплюють солідний сегмент народного господарства. «Тіньовий» сектор став реакцією на погані умови для ведення бізнесу в Україні.
На думку аналітика, перемогти «тінь» можливо. Для цього уряду потрібно одночасно вирішити два завдання: створити комфорт для бізнесу і - гранично обмежити ходіння готівкових грошей.
- Те, що з 1 вересня НБУ обмежив розрахунки готівкою до 150 тисяч грн, - правильно, - переконаний О. Устенко. - А поліпшити бізнес-клімат в Україні можна за умови, якщо будуть переможені корупція і зарегульованість бізнесу і реформується судова система.
Чесність дорогого коштує
До слова, про корупцію та зарегульованості. За оцінкою українських податківців, обсяг «тіньового» сектора, становить, як мінімум, 350 млрд грн на рік. Цих грошей держава не бачить - вони осідають в кишенях і на рахунках сильних світу цього. 100 млрд з них - виведення безготівкових грошей у готівку активи або на інвалютні рахунки в іноземних банках, 35 млрд - неофіційні платежі, а 45 млрд - це матеріальні ресурси і послуги «тіньового» сектора. А що залишилося половина з цієї суми - зарплата в конвертах. Близько 170 млрд. - за найскромнішими підрахунками. Ось з цієї-то бідою і покликаний, по ідеї, боротися закон про декларування доходів, який ось-ось винесуть на громадське обговорення.
- Обов'язкове декларування вже практикувалося у нас з 1998 по 2002-й роки, - нагадує президент Українського аналітичного центру Олександр Охрімекно . - Що дасть новий закон? Людині, яка приховує свої доходи, доведеться їх розкрити. Наприклад, він купив за рік дві квартири, а офіційна зарплата у нього така, що не міг би придбати і полпріхожей, звідки кошти? Бажай пояснити. Мета закону: стимулювати українців бути чесними з державою. Якщо ти показуєш всі свої доходи, тобі добре. Зокрема, знижується ставка податку. Плюс - багато інших переваг. Це європейська практика легалізації доходів. Пора переломити нашу усталену ментальність. Якщо людина буде зацікавлений у «білої» зарплаті, він стане змушувати до цього роботодавця. Рано чи пізно люди звикнуть. Світовий досвід тому підтвердження. Наприклад, Польща йшла до того, щоб її «тіньова» економіка знизилася з 50 до 15%, довгих 15 років. Нам теж треба колись починати.
Чи витримає бізнес, якщо доведеться всім платити тільки «білу» зарплату?
- Бізнесмени, кажучи про те, що «білі» зарплати і податки покладуть їх на лопатки, явно лукавлять, - вважають експерти Українського аналітичного центру. - Український бізнес має, в основному, дуже високу рентабельність, до того ж у собівартість товарів і послуг підприємці традиційно закладають всі витрати і податки (навіть якщо їх не платять). Збанкрутувати можуть лише 3-4% від усього числа комерційних підприємств - Тільки найбільш ненадійні. Приклад: банківська система. Років двадцять тому там теж платили тільки в конвертах. Потім все строго перейшли на «білу» зарплату. Банки, однак, після цього не зникли.
