Фарби та лаки - найпоширеніша категорія матеріалів, вживаних в ремонті та будівництві. І сьогодні не знайдеться людини, яка ніколи не мала б справи з вибором фарб тм самими фарбами. Проте останнім часом на полицях будівельних магазинів різного сорту фарб, лаків, грунтовок така кількість, що очі розбігаються навіть у малярів, що працюють із фарбами постійно та професійно. При цьому відрізняються фарби та інші лакофарбні матеріали не лише кольором, але і складом, призначенням, терміном висихання та ще багатьма характеристиками. Розглянемо, чим визначається якість фарби, і яким критеріям фарба повинна відповідати.
 |
У різних довідниках та популярних видань можна знайти декілька різних варіантів класифікації фарб. Фарби ділять на:
– внутрішні;
– зовнішні;
– глянсові;
– матові;
– спеціальні;
– загального застосування.
Але за великим рахунком усі фарби можна розділити на дві основні категорії: фарби, які розчиняються водою, та фарби, які вимагають спеціального розчинника. Будь-яка фарба будь-якого кольору, типу або виробника виконує дві основні функції:
– покращує естетично забарвлену поверхню;
– захищає поверхню від дії зовнішніх чинників.
Незалежно від сорту, виробника будь-яка фарба складається з 3-х обов'язкових компонентів :
– пігмент, що забезпечує потрібний колір;
– єднальна речовина, яка надає фарбі щільність та забезпечує її зчеплення з поверхнею;
– розчинник, завдяки якому фарба не висихає, знаходячись в банку.
Саме ці складові визначають в основному майже усі ключові якості тієї або іншої фарби. Для поліпшення якості фарби або надання їй тих або інших властивостей в неї можуть додаватися різні компоненти:
– пластифікатори;
– сикативи;
– консерванти;
– антисептики та багато що інше.
 |
Фарб на основі органічних розчинників дуже багато. Фарби можуть бути на основі:
– мастила;
– оліфи;
– ацетону;
– уайт-спіріта і так далі.
Водорозчинні фарби останніх поколінь відрізняються один від одного. Вони можуть бути на основі водної дисперсії
– акрилової смоли;
– полівінілацетата;
– силікону;
– латексу.
Типи фарб
Масляна фарба. Єднальною речовиною в ній є мастило, яке висихає в процесі окислення. Мастило може бути різного типу, наприклад, льняне мастило, оліфа, смола алкіду або суміш із декількох різних мастил. Для масляної фарби характерне те, що єднальне мастило добре проникає в деревину, утворюючи щільну водонепроникну плівку. Такі мастила самі по собі є непоганими розчинниками, і тому немає потреби вводити до складу фарби летючі сполуки. Масляні фарби мають насичені кольори, високу криючу здатність і тому економічні у використанні. Основний недолік масляних фарб – тривалий термін висихання: від 1 до 3–4-х днів.
Алкідна фарба. Для цих фарб єднальною речовиною є смола алкіду, яка є сумішшю проварених масел,: талового, льняного, соєвого і тому подібне. Крім того, до складу алкідної фарби, пише iBud.ua, додані органічні кислоти та кислотні ангідриди. Висихає алкідна фарба так само в процесі окислення, але швидше ніж масляна. Відрізняється хорошою криючою здатністю та високою еластичністю.
Емаль або емалева фарба. По складу емаль – це суспензія пігментів, розчинених в лаку або мастилі. Відрізняється емалеві фарби високою пластичністю, порівняно невисокою ціною, але на жаль не занадто високою стійкістю до атмосферних дій. Криюча здатність емалі дещо нижча, ніж у масляної фарби, і тому покриття в один шар іноді буває недостатньо для досягнення початкового кольору. Термін висихання емалевих фарб трохи більше доби (залежно від складу). Для емалевих фарб необхідно досить тривалий час для повного випаровування розчинників.
Воднодисперсна фарба є склад, що отримується в результаті диспергування у воді пігментів та плівкотвірних полімерів (в основному акрилатів та їх похідних). Крім того, на ринку в невеликій кількості є присутній водорозчинні фарби на основі смол алкіду, епоксидних, і так само поліуретану. Твердіє така фарба не за рахунок хімічної реакції, а в результаті випаровування води та коагуляції полімерної складової. Фарби цього типу використовуються в основному для внутрішніх робіт. Воднодисперсні фарби швидко сохнуть – 2-3 години, практично не мають запаху.
Акрилова фарба – це фарба на основі акрилової смоли. Акрилова фарба – один з різновидів водоемульсивної фарби, що набула широкого поширення завдяки високим експлуатаційним властивостям,: високій механічній міцності утворюваної плівки, стійкістю до атмосферних дій, стійкістю до низьких температур, низькою паропроникністю. Крім того, акрилові фарби досить економічні. Найбільшого поширення набули акрилові фарби на основі сополімерів акрилу, а саме:
– вінілакрилові;
– стиролакрилові;
– акрилосиліконові.
Фарба на основі чистого акрилу відрізняється високою якістю та високою ціною. Сохне акрилова фарба досить швидко – 2-3 години. Недоліком акрилових фарб можна вважати відносно невисоку криючу здатність, тому такі фарби зазвичай наносять в декілька шарів.
Силікатна фарба (на основі силікату) відноситься до мінеральних фарб. Відрізняється хорошою паропроникністю та еластичністю і в той же час добре відштовхує вологу. Силікатна фарба стійка до вигорання під впливом сонячного світла, і так само до прямої дії води та холоду, тому часто застосовується як фасадна фарба. Для забарвлення мінеральних поверхонь, зокрема, мінеральних штукатурок, а також поверхонь, забарвлених цементною, вапняною або силікатною фарбою.
Окрім перерахованих у продажу є і такі фарби як цементні, вапняні, антисептичні, антипіренові, гідрофобізируючі та ще цілий ряд фарб спеціального призначення.
Критерії якості при виборі
Усі перераховані типи фарб повинні відповідати встановленим стандартам якості. Розберемося, що таке якість, коли йдеться про вибір фарби, та які властивості фарби цінуються.
| Олена Андрейченко, старший товарознавець відділу побутової хімії, повідомила портал iBud.ua таке: Основних критеріїв якості фарб не дуже багато, але їх треба знати, хоч би для того, щоб продавець зрозумів ваші вимоги при купівлі. Криюча здатність (іноді ще пишуть покриваність) є однією з найважливіших властивостей фарби. Залежить вона в першу чергу від відсоткового вмісту пігменту та його якості. Фарба з високою криючою здатністю витрачається економніше, оскільки одного шару вистачає, щоб захистити поверхню від зовнішньої дії. Така фарба з одного шару повністю перекриває фарбу, покладену раніше. Фарбою з низькою криючою здатністю треба покрити поверхню кілька разів, щоб первинна поверхня перестала просвічувати. Швидкість висихання. Чим швидше фарба висохне, тим швидше можна буде продовжувати роботи з цією поверхнею і в цьому приміщенні, що вплине на темпи проведення ремонтних робіт. Стосовно ж масляних, алкіду та іншим фарб цей показник впливає і на кількість шкідливих випаровувань у повітрі. Адгезивна здатність (по-простому проникаюча здатність) – це властивість фарби проникати у верхній шар фарбованої поверхні та утворювати з ним міцне з'єднання. Фарба з низькою адгезією має властивість відшаровуватися. При виборі фарби необхідно враховувати таку якість, як довговічність покриття . Важливо при виборі фарби враховувати параметри плинності та пастозності. Власне суть в тому, що фарба, нанесена на похилу або вертикальну поверхню, не повинна утворювати потьоків, в той же час вона повинна легко сходити з кисті або валика, і не бути в'язкою. Сліди від валика або кисті не повинні залишатися на барвистому шарі після його висихання. Фарба, призначена для зовнішніх робіт, повинна після висихання зберігати еластичність, щоб витримувати процес розширення та стиснення під впливом перепаду температур та дією вологи. Випари єднальної речовини або розчинника не мають бути токсичні та представляти небезпеку для здоров'я. Окремо хочеться сказати, що проблема вибору потрібної фарби сьогодні дійсно актуальна і посилилася вона, як не парадоксально, у зв'язку із збільшенням числа будівельних супермаркетів. Асортимент фарб та лаків в магазинах настільки великий, що далеко не кожен продавець знає характеристики товару і може дати хорошу пораду або консультацію. Тому, якщо ви не знаєте, що вибрати для конкретної мети, доречно буде проконсультуватися з фахівцями, що працюють із конкретною фарбою, а не з тими, хто її продає. З тих же причин, не слід легковірно відноситися до усього, що повідомляє реклама. Жоден виробник не озвучить слабкі сторони свого товару. |
&
 |
Вибір кольору фарби
Вибір кольору фарби теж має свої тонкощі. Насправді майже кожна фарба, окрім дуже якісних та дорогих, має тенденцію міняти колір при висиханні – зазвичай у бік освітлення. Тому найбільш добросовісні виробники наносять на упаковку (банку) зразок кольору, що отримується при висиханні, зроблений безпосередньо цією фарбою. Колір, позначений на етикетці поліграфічним способом, часто відрізняється від реального дуже істотно. Якщо колір фарби для вас принципово важливий, бажано побачити колір самої фарби, а не етикетки. Крім того, практично в усіх провідних виробників фарб є свої фірмові кольорові карти, де кожному кольору та відтінку присвоєний номер.
Міцність та довговічність фарби
Кінцевий результат використання фарби може залежати не лише від типу вибраної фарби або торговельної марки виробника. Багато що залежить від підготовки поверхні та якості інструменту. Підготовлена до фарбування поверхня має бути сухою та чистою. Особливо, якщо фарбування робитиметься не водорозчинною фарбою. Поверхня має бути очищена від пилу, бруду або старого шару фарби, оброблена від грибка. Усі тріщини мають бути пошпакльвані.
Фарба краще ляже на деревину, якщо поверхня буде злегка шорсткою (наприклад, обкорованим наждачним папером). При фарбуванні цементно-бетонних конструкцій або металу настійно рекомендується прогрунтовувати поверхню. Не менш важливо перед початком робіт, а краще перед купівлею, прочитати все, що виробник вказав на етикетку. В першу чергу це стосується цільового призначення фарби, типів поверхні, де вона може застосовуватися. Необхідно знати послідовність дій при фарбуванні та типи розчинників, придатні для цієї фарби.
 |
Безпека фарбування
Окремо слід сказати про екологічну чистоту фарб та заходи безпеки при проведенні фарбувальних робіт. Заходи безпеки тим актуальніші, чим токсичніший барвник, і чим більша фарбована поверхня, тобто площа випаровування. Найбільшу небезпеку представляють масляні та алкідні фарби, вживані для фарбування металу або дерева (особливо всередині приміщення). Внаслідок того, що вони засновані на органічних розчинниках, вони не лише токсичні, але і вогненебезпечні. Якщо фарбуванню підлягає значна площа від метра квадратного і більше, працювати рекомендується в респіраторі. Приміщення повинне добре провітрюватися. У такому приміщенні не можна палити і користуватися відкритим вогнем, оскільки фарби цього типу горючі майже як паливо.
Робота з респіратором повною мірою себе виправдовує, коли йдеться про фарби спеціального призначення, наприклад, із фарбами, що містять фунгіциди (речовини, що вбивають грибок). Барвники на основі уайтспіріта менш шкідливі, тому виробляються навіть в Європі, з її вимогами до екологічності. Але запах цього розчинника досить специфічний і неприємний. Силікатні фарби містять в складі до 5–10 % лугу. При попаданні на шкіру або в очі вони можуть викликати запалення. Тому робота з ними теж вимагає заходів безпеки.
Під час фарбувальних робіт в приміщенні не повинні знаходиться сторонні і в першу чергу діти. Небажано і присутність тварин, хоча вони і самі туди ніс не покажуть. Найбільш безпечними в усіх відношеннях являються водорозчинні фарби. Вони не лише не вимагають спеціальних заходів захисту, окрім халата або фартуха, але і можуть застосовуватися для усіх приміщень без обмеження, у тому числі і для інтер'єрів дитячих кімнат.
