У Києві здається купа комерційної нерухомості, але орендарів відшукати - проблема

Photo

— За этот год наш магазин переезжал дважды. Для биз­неса смена места — это черный день. Товар перевезти не проблема, а всех клиентов с собой перетащить — большое везение, — говорить киянин Андрій Приймачок, 36 років. Він у столиці торгує автозапчастинами чотири роки.

— Таких цін на оренду я не пам'ятаю. Власники зажерлися, — розповідає. — Перший підняв плату на 70 відсотків. За два тижні знайшли іншу площу. Але приміщення сире, біля магазину нема місця для парковки. Мали проблеми — тарганів ніяка отрута не брала, пацюки залазили на кухню і в підсобку. Посиділи там весну, продажі просіли, стали шукати заміну. В червні перебралися на лівий берег. Не встигли обжитися, як власник вирішив той офіс продати. Тепер кілька разів на місяць брокери водять туди покупців. Ніхто поки не купує. Контракт підписали на рік. Якщо виселить нас завчасно, має знайти інший офіс у цьому ж районі й компенсувати оренду за перший та останній місяці.

На вул. Малій Житомирській у центрі Києва торговельне приміщення на 70 кв. м Андрій орендував за $1,5 тис. — понад 31 тис. грн. Власник вирішив підняти плату до $2,5 тис., бо зробив там ремонт, пише ГПУ.

— Офіс стоїть пустий уже півроку, — каже Андрій. — Власник найняв чотирьох брокерів, а жоден не може знайти йому орендарів. Кусає лікті, бо з нами міг заробити за цей час 11 тисяч доларів. 1800 в місяць я ще був готовий платити.

— Восени більший попит на склади, ніж на офіси, — каже киянин 49-річний Сергій Вальчук. Він здає в оренду склад на 600 кв. м. Заробляє 50 грн за квадратний метр. — У мене тут два роки був аптечний склад. Частину приміщення здаю під овочесховище. Один фермер завалив його картоплею. Не хоче зараз здавати по 2,5 гривні за кіло. Весною продасть по 8. Вісім місяців працював швейний цех. Можна відкрити міні-пекарню, меблевий чи сортувальний цех.

— Півроку тому важко було знайти привабливе приміщення для магазину чи салону краси. А тепер кожна друга пропозиція спокуслива і по ціні, і за місцем розташування, — каже київський брокер Світлана Козирєва, 34 роки. — Але орендарів відшукати — проблема. Мало хто наважується почати підприємницьку діяльність у кризу.

Цокольне приміщення на 90 квадратних метрів у Солом'янському районі здають за 40 тисяч гривень на місяць. Потребує ремонту. Здаємо в оренду вже третій місяць. Приходили дивитися семеро клієнтів. Зацікавилися двоє. Ігор хоче тут відкрити аптеку, Максим Іванович — магазин спорттоварів. Поки що жоден не передзвонив. Через дорогу був магазин гітар. Два роки не пропрацювали, закрилися. Торгують в інтернеті. На оренді, охороні й комуналці щомісяця економлять 35 тисяч гривень.

Є квартиранти, яких беруть неохоче — під секс-шоп, стриптиз-бари і нічні клуби. Власники не хочуть здавати площу під приймальню депутата, обмінник чи зоомагазин. Тиждень тому шукала офіс для ІТ-компанії. Це зараз найперспективніші клієнти, бо вони легше, ніж інші, переносять кризу й готові за оренду платити в доларах.

Бізнесмени виїжджають із центру

— П'ята частина комерційної нерухомості в Києві стоїть порожня. Бізнесмени залишають приміщення, які орендували в центрі міста, і переїжджають у віддалені райони, — розказує брокер Інна Владик, 35 років. — Дехто відмовляється від оренди й переводить колег на роботу з дому.

Середні орендні ставки на елітну комерційну нерухомість класу А становлять $30–40 за 1 кв. м на місяць — 634–845 грн. У класі В — $15–25 за 1 кв. м — 317–528 грн.

— Офіс неподалік залізничного вокзалу на 250 квадратних метрів здають за 4 тисячі доларів — 88 тисяч гривень на місяць. Виходить 16 доларів за квадратний метр. На Печерських Липках підвальне приміщення на 100 квадратів, яке власник переробив під офіс, здають за 10 тисяч гривень плюс комунальні послуги. Є чотири кабінети, туалет і кухня, але жодного вікна. На четвертому поверсі житлового будинку на Хрещатику квартиру на 80 квадратних метрів готові здати під офіс. Власник хоче 500 гривень за квадратний метр, згоден торгуватися.