Українські деревообробники винайшли натяжну ... підлогу

Photo

    — Я хотіла судитися з майстрами, які постелили новий паркет, — згадує 47-річнаодеситка Віра Аксьонова. — Замовила зразу велику площу, бо кімната об'єднана з балконом. Саме з нього й почав пол здуватися. Приїхали мастєра і захотіли розбирати. Розкрили, а там вода стоїть — затекла поза вагонку з верхнього відкритого балкона. Дали висохнути і назад усе склали, як конструктор.

Натяжний паркет складається з дощечок, які нанизують на мотузки і дуже щільно затягують.

— Ми клієнтам завжди говоримо: якщо вам щось не сподобається, ми можемо завжди розібрати і продати іншій людині. Не вірять, що це можливо, — каже директор вінницького деревообробного підприємства Анатолій Скорбач, 47 років. — Одному замовнику поклали підлогу в квартирах сина і дочки. У нього був дуб звичайний, а в ­неї — контрастний. Син почав требувати такий самий, як у сестри. Ми запропонували зняти і використати в іншій їхній квартирі, а туди постелили те, що він хотів. Радості не було меж. В іншого люстра впала і зробила велику вм'ятину. Замінили пошкоджені дощечки.

При збиранні підлоги використовується мінімальна кількість матеріалів, без склеювання.

— Раніше займалися масивною дошкою і традиційним паркетом, але вони лежать нормально, доки не піде вологість, — продовжує майстер. — Тоді люди кричать караул і звинувачують кого завгодно, тільки не себе. Ми врахували всі ці нюанси, розробили альтернативу і запатентували. Випробовували ідею кілька років. Знайшли мотузку, що має гарантію 99 років. Вона з поліестеру, він такий, як у жіночих чулках. Розкладна пробочка кріпить початок мотузки у крайніх дощечках — зроблена з алюмінію та латуні. Пропускає шнур тільки в один бік — для натягування. Ну і дерево — місцеві породи дуба і ясена. Спочатку пробували у себе по домах, спостерігали. Зараз даємо гарантію на 10 років.

У зібраному вигляді натяжну підлогу порівнюють із великим дерев'яним килимом. До основи не кріпиться зовсім. По периметру лише притискається плінтусами, що кріпляться до стіни.

— Між підлогою і стіною зали­шається технологічний зазор по 2,5 сантиметра з обох боків, — каже майстер 25-річний Сергій Яновський із Вінниці. — При розширенні, покриття вільно заходить туди. Коли висихає, повертається в попереднє положення. Ніяких щілин не залишається. Якщо зверху стоїть шафа, то вона сама відсувається до стінки, а потім — назад. Ця властивість корисна протягом перших років користування підлогою. Або коли є маленька дитина і пелюшки в хаті сушать — вологість підвищується, і деревина реагує на це.