![]() |
Перед будівництвом септика Вам належить вибрати матеріал для будівництва зливної ями септика, від якого багато в чому залежатиме вартість та трудомісткість будівництва септика. Вибирати можна з наступних основних матеріалів:
– пластиковий септик;
– збірний залізобетон;
– монолітний бетон;
– цеглина.
Пластиковий септик фактично є вже повністю готовий модуль, спорудження якого полягає лише в його правильній установці. Такий септик дуже надійний та довговічний, але і коштує він дуже дорого. Крім того, стінки пластикового септика погано чинять опір тиску грунту. Так само при заглибленні пластикового септика в грунт із високим рівнем грунтових вод зважаючи на свою легкість він погано протистоїть виштовхуючій (Архімедівською) силі. Звичайно, заповнений стоками септик одного прекрасного дня не вирине з грунту, але постійні коливання септика із зміною рівня грунтових вод може привести до порушення правильного нахилу каналізації та розгерметизації стиків трубопроводів. Ці обставини змушують бетонувати пластиковий септик, а так само в разі значного заглиблення септика (від 0,5 метрів) або розташування над ним експлуатованої дороги – влаштовувати над пластиковим септиком збірне або монолітне залізобетонне перекриття з опорами. Усе це ще більше здорожує і без того дорогий пластиковий септик.
![]() |
Для пристрою двокамерних септиків на перше місце за ціною та зручністю виходять септики з монолітного бетону та цеглини. При будівництві двокамерних залізобетонних септиків зазвичай доводиться будувати два окремі колодязі, що сильно збільшує витрату дорогих збірних елементів.
При порівнянні септика з монолітного бетону та цеглини, як правило, перевагу віддають цегляному септику, оскільки його зведення значно швидше та простіше. Збирати опалубку для монолітних робіт дуже трудомістке заняття. Для порівняння продуктивності робіт: для того, щоб викласти 1 метр колодязя з цеглини завтовшки 25 см діаметром 1,5 м потрібно приблизно 470 штук цеглини. Така кількість одному муляреві з помічником реально викласти в період одного робочого дня. При облаштуванні ж монолітних септиків окрім заливки бетону треба ще: зібрати опалубку, встановити її, якщо опалубка не на повну висоту, то переставляти її. Так само треба буде почекати хоч би дві доби при теплій погоді, щоб бетон досить затвердів і не пошкодився при перестановці опалубки. Так само у будь-якому випадку треба витримувати бетон стін (саме менше один тиждень при теплій погоді) перед заливкою перекриття. У таблиці 1 приведені ціни будівництва септиків із різних матеріалів.
Таблиця 1. Порівняння вартості матеріалів для пристрою септиків
загальним об'ємом 2,5 м3, ціни 2011 року
Матеріал септика та тип септика | Вартість (без урахування роботи), $ |
Пластиковий септик, повний комплект, без урахування захисту від тиску грунту | 950-1100 |
Збірні залізобетонні вироби, однокамерні, з урахуванням вартості крану для розвантаження | 600-650 |
Монолітний бетон, із армуванням основи, стін та перекриття, без урахування вартості опалубки з напівобрізної дошки | 400-450 |
Цегла глиняна повнотіла б/у, основа та перекриття монолітний залізобетон, гідроізоляція 2-шарова бітумна обмазка | 400 |
Будівництво септика своїми руками
Коли конструкція септика вибрана із матеріалом вже визначилися, то можна приступати до практичної частини. Яким би не був тип септика, слід вирити для нього яму, начебто все просто, але є деякі нюанси (всі будівельні роботи мають свої нюанси, навіть під час Утеплення фундаментів їх потрібно враховувати).
1. Риття ями для септика. Передусім, яма з септиком з міркувань безпеки не повинна розташовуватися до будинку ближче за 5-ть метрів. Якщо є можливість замовити техніку, то настійно рекомендую замовляти. Вирити яму для септика своїми руками ndash; це не лише набагато довше, але і значно дорожче. Так, ціна риття одного куба м'якої землі при ручному копанні від $15, а при твердому грунті або глибокій ямі і того більше. Послуги ж малого екскаватора коштують (початок 2011 року) близько $25-30 за годину роботи. За цю годину екскаватор може вирити раз в десять більше, ніж при ручній праці за ті ж гроші. Адже треба не лише вирити яму, але і кудись подіти велику частину грунту. Для екскаватора завантажити відритий грунт в самоскид не проблема. Людям же доведеться доплачувати за це чималі гроші. Точно такою ж технікою набагато дешевше буде розпланувати грунт в межах ділянки, якщо Ви не хочете його вивозити. Вартість вивезення грунту з ями під септик обійдеться від $50 за 10 кубів розпушеного грунту (самоскид на базі КаМАЗ), що з урахуванням коефіцієнта розпушування (~1,5) буде еквівалентне 6,5 м3 грунту. Якщо вивозитимете викопаний грунт, не забудьте залишити трохи грунту для зворотної засипки ями.
![]() |
– по можливості замовляйте екскаватор як можна ближче до Вашої ділянки, так можна буде не платити за подачу екскаватора (зазвичай вартість 1 години роботи);
– щоб екскаватор відрив яму з рівними гранями, йому потрібний доступ хоч б з двох сторін;
– звичайний малий екскаватор може вирити яму максимальною глибиною 3,5 метри (при сторонах ями 2,5м). Якщо Вам потрібна яма з широкими сторонами (більше 3 метрів), то краще замовляти малий екскаватор з телескопічним подовжувачем стріли з ковшом;
– якщо Ви хочете розпланувати частину грунту по ділянці, то замовляйте екскаватор із переднім копаючим ковшом;
– якщо Ви вивозитимете грунт, по можливості, вибирайте місце для ями так, щоб самоскид зміг під'їхати до неї близько;
– екскаватор із механізмом переміщення задньої лапи копає швидше.
![]() |
Якщо є можливість для заїзду техніки, то для риття траншей під каналізаційні труби найдешевше використовувати прокладення траншеї бару з шириною ланцюга 150–200 мм Один погонний метр прокладення траншеї за допомогою бару коштує близько $8, при цьому прокладення траншеї в один метр відбувається всього за декілька хвилин.
Не рекомендується прокладати каналізаційні труби вище за рівень промерзання грунту без додаткового утеплення. Труби не можна закопувати рихлим грунтом, інакше у міру нерівномірного просідання грунту порушиться нахил труби в разі наявності стиків в зоні просідання та герметизації труби. Труби краще всього обкопувати знизу та з боків піском. Стики пластикових каналізаційних труб із бетоном герметизуються за допомогою силіконового герметика.
3. Монтаж пластикового септика. Невелику вагу малих пластикових септиків (150–250 кг) дозволяють встановити його вручну бригадою 4–5 чоловік. Для цього за монтажні проушини прив'язуються троси, септик встановлюється перед ямою на дошки, потім забираються дошки і септик поступово опускається до ями на вірьовках.
![]() | ![]() |
При установці пластикового септика треба виконати наступні умови:
– на дні ями має бути рівне бетонне стягування або шар піску (15–20 см), розрівняний по рівню;
– стінки ями повинні відступати від поверхні септика не менше ніж на 30 см;
– для запобігання деформації септика від тиску грунту стінки ями треба обкласти цеглиною (25 см при квадратному перерізі септика або 12 см при круглому);
– якщо рівень грунтових вод вищий за днище пластикового септика, слід виконати його «гарцовку» цементно–піщаним розчином (1 цемент до 4 пісок). Для цього бак заповнюють водою на 20 см, і заливають навкруги розчин заввишки 15 см, і так далі до самого верхнього краю септика;
– при закопуванні септика глибше 0,5 м, рекомендується влаштовувати над ним залізобетонне перекриття;
– перш ніж закопувати септик переконаєтеся в герметичності з'єднань трубопроводу та вентиляційної труби з септиком.
![]() |
Для безпосередньої установки залізобетонних елементів септика знадобиться замовити автокран. Враховуючи відносно невелику вагу виробів, підійде практично будь-хто по вантажопідйомності автокран, хоча, бажано, замовляти автокран з телескопічною стрілою. З такою стрілою кран точніше встановлюватиме залізобетонні елементи каналізації будинку. Вироби з міркувань безпеки повинні підчіплюватися за усі монтажні петлі. Зазвичай кранівник може сам без допомоги робітників встановити залізобетонні вироби, правда, далеко не завжди з першої спроби. Тому треба, щоб хтось безпосередньо стежив, щоб кільця ставали строго симетрично, і у разі чого підказував кранівникові.
![]() | ![]() |
Щоб зробити збірний залізобетонний септик герметичним, треба усі стики між виробами ущільнити цементно-піщаним розчином (у співвідношенні 1 до 3). Оскільки залізобетонні кільця, швидше за все, будуть установлені не з першого разу, краще не наносити розчин перед установкою, тому що кожного разу, коли кільце встановлюється заново, розчин буде скидатися. Зручніше встановлювати кільця на загнуті залізобетонні вуха, і потім вже після установки забити щілини розчином. Для додаткової герметизації після твердіння та висихання розчину шви можна промазати бітумною мастикою в два шари.
![]() |
– використовувати бетон марки не нижче В15. Оптимальний склад бетону (з розрахунку на куб готового бетону) 400 кг цементу, 600 кг піску, 1200 кг щебеня, 200 літрів води і 5 літрів рідкої добавки суперпластифікатора С-3;
– товщина стін та основи септика не менше 20 см, товщина перегородки (у двокамерному) 15 см, стіни заливаються після витримки основи не менш 2-х тижнів;
– основу ями необхідно армувати сіткою 20х20 см із арматури діаметром 10 мм;
– мінімальна відстань лозини арматури до поверхні бетону 3 см;
– бетонна основа повинна розташовуватися на піщаній подушці шаром 15–20 см;
![]() |
– для з'єднання арматури в один каркас найзручніше використовувати сталевий в'язальний дріт.
Дуже важливе значення для герметичності бетону має ущільнення бетону при укладання. З цієї причини украй не бажано використовувати просте штикування, особливо при пошаровій заливці більше 20 см за один прохід. Набагато більшої якості ущільнення можна досягти, використовуючи глибинні ручні вібратори. Бувають ситуації, коли вода просочувалася через шар бетону завтовшки 20 см, немов через губку, причому бетон на вигляд був добре ущільнений за допомогою штикування.
Опалубку для бетонування стін найпростіше збирати з прямокутного перерізу з дощок обрізів. Для хорошої герметичності бетонування має бути закінчено за один робочий цикл. Якщо ж це не можливо, то перед зал иванням наступного шару, пише iBud.ua, поверхню бетону треба обробити складом пенетратів, наприклад, ВІАТРОН, ПЕНЕТРОН та ін., які надійно гідроізолюють стики між шарами бетону. За допомогою цих же складів можна гідроізолювати стик основи септика із стінами.
![]() | ![]() |
Після двотижневої витримки замонолічених стін, можна знімати опалубку та оглянути поверхню бетону на наявність дефектів. Якщо вони є, їх слід затерти цементно-піщаним розчином 1:3. Далі можна приступати до фінальної частини будівництва септика – замонолічуванню перекриття. Для цього збирається опалубка їх дощок. Враховуйте при цьому, що 1 м2 важкого бетону завтовшки 20 см важить близько 450 кг Тому при прольотах більше 1,5 метра дошки треба підпирати по центру брусом 5х10 см або більше. Перекриття армується в нижній частині ями сіткою 20х20 см з лозин арматури 12 мм. Також не слід забувати про мінімальний захисний шар бетону в 3 см, тому що взимку на поверхні перекриття утворюється конденсат.
![]() | ![]() |
Бетонному перекриттю треба дати вистояться перед засипкою два тижні. Для запобігання від швидкого висихання поверхню бетону краще всього укрити поліетиленовою плівкою.
![]() |
Мінімальна товщина цегляних стін септика незалежно від форми перерізу складає 25 см, а перегородки 12 см Кладка ведеться з перев'язкою кожного четвертого ряду тичковим рядом на цементно-піщаному розчині в співвідношенні цементу до піску 1:3.
Головна проблема цегляних стін септика – це герметизація, оскільки цегляна кладка сама по собі відносно добре водопроникна, тому після завершення кладки стіни треба покрити гідроізоляційною сумішшю. Оскільки поверхня стіни в септику не піддається дії сонячних променів, то допустимо використовувати для гідроізоляції двошарову обмазку бітумною мастикою. Ще надійнішою буде гідроізоляція на основі модифікованого бітуму. Гідроізоляція на основі бітуму наноситься тільки на суху поверхню.
Після будівництва септика необхідно вирішити питання з відведенням води з септика (див. Відведення води з септика).