Довжину колод для стін визначають відповідно до конструкції будинка. При вирубуванні стін застосовують колоди з середньою вологістю 80-90%. У зібраному виді зруб при сушці менше деформується, тому вирубування зроблених з колод стін найчастіше виконують поряд із місцем установки та кладають колоди «насухо», без клоччя. Після закінчення вирубування стіни повинні вистояти від 6 до 12 місяців. За цей час вологість деревини знижується в 3-5 разів. Після того, як колоди в зрубі усохнуть, їх маркірують, розбирають і зводять стіни з колод вже на клоччі, на заздалегідь підготовленому фундаменті.
Починається зведення стін з підготовки колод. Обшкурені колоди протісуються так, щоб між верхнім і нижнім діаметром різниця була не більш 3см. Якщо верхній діаметр колоди менший 20см, то такі колоди для пристрою зрубів в середній смузі не використовуються.
Далі колоди нарізують відповідно до вибраної довжини стіни, стараючись, щоб обріз був перпендикулярний осі колоди. Така вимога пов'язана з тим, що подальша перев'язка кутів, якщо перпендикулярність не дотримана, буде ускладнена.
Якщо колоди все ж мають конічну форму, підбирають товсті та тонкі кінці в одному кутку. У нижні вінці краще укладати (звичайно, якщо такі є) товсті колоди сосни, модрини, дуба.
Колоди підбирають ще і таким чином: в стіни з вікнами – 5 вінців нижніх, 2-3 верхніх, в стіни з дверима – 2 вінці нижніх, 5 верхніх. Необхідно також на середині висоти стіни пропустити суцільний вінець. У отворах цей вінець потім вирізується.
Укладання стін з колод починають з нижнього (окладного) вінця з товщих колод, обтесаних на два канти,: один – обернений всередину будинку, інший – з боку фундаменту. Вінці об'єднуються в округлий паз, який вибирається з нижнього боку кожної колоди, а щоб надати стійкість, вінці між собою сполучають вертикальними вставними шипами прямокутного або круглого перерізу заввишки 10-12 см, розташовуючи їх в кожному ряду в шаховому порядку через 1-1,5м по довжині колоди. У простінках необхідно мати не менше двох шипів на відстані 15-20см від країв.
Рубають зроблені з колод стіни із залишком та без залишку. При вирубуванні з залишком «у обло», «у чашку» кінці колод перепускають за зовнішню грань стін на величину діаметру колоди (мал. 1.1, 1.2). При вирубуванні «у чашку» за рахунок кутових залишків втрачається біля 0,5м на кожній колоді, а виступаючі торці колод затрудняють облицювання або обшивку зовнішніх стін. З іншого боку, при вирубуванні «у чашку» кути будинку виходять непродувними.
При виготовленні чотиристінного зрубу для укладання першого вінця дві нижні колоди розміщують по лініях двох протилежних стін, упоперек цих колод кладуть два інших і роблять під вирубування чашки. Зробивши розмітку на обох кінцях, колоди перевертають і по намічених рисках вирубують чашки, встановивши колоду на місце, перевіряють щільність його посадки і підганяють. Знизу на колодах усіх вінців, окрім нижнього, окрім чашок, вибирають пази; з цією метою, обкресливши контури перерізу паза з двох сторін колоди, наносять риски на ширину паза, який потім вибирають сокирою. Далі колоду укладають на місце. Щоб витримати загальну горизонтальність, колоди укладають комлями в різні боки.
Окрім нижнього вінця, допускається стикувати короткі колоди вертикальним гребенем, але не більш за один стик на вінець, причому ці стики не повинні розташовуватися один над одним. А у верхньому вінці стик колод робиться косим натяжним замком із зубом.
Вирубування без залишків («у лапу») починається з розмітки вертикальних діаметрів. Схил прикладається до кожного торця колоди посередині, і лінія схилу обкреслюється олівцем. Без такої розмітки будуть ускладнені подальші операції по перев'язці кутів.
Перев'язка кутів будинку ведеться «у лапу», «закрій лап» роблять за допомогою спеціального шаблону, на листі паперу викреслюють два однакові кола, рівні середньому діаметру колоди. Якщо колоди мають різний діаметр, то середній дорівнює сумі діаметрів усіх колод в кутку, діленої на кількість колод в кутку. Через центр кола проводять дві перпендикулярні лінії, сполучають їх на колі – виходить вписаний в коло квадрат. Дві вертикальні протилежні сторони ділять на 8 частин, дві інші — на 2. Через останні точки проводять вертикальну лінію. Ця лінія при розкреслюванні на торці колоди поєднуватиметься з проведеним на торці вертикальним діаметром. На сторонах, поділених на вісім частин, точки сполучають, як показано на мал. 2. Перший шаблон (№ 1) має сторони 6/8 та 4/8, другий (№ 2) – сторони 4/8 і 2/8.
Далі такі шаблони переносять на фанеру і вирізають. Там, де прокреслена вертикальна межа, роблять маленькі вирізи, шаблони нумерують.
Шаблон № 1 прикладають до торця колоди посередині, поєднуючи вирізи з межою вертикального діаметру, і обводять по контуру; сторона 4/8 йде по зовнішньому куту. Потім починають закрій колод, обтісуючи його з обох боків на 0,5 м. Далі протісують сторону, обернену всередину зрубу, розкреслюють інші частини «лапи».
Якщо колоди мають середній діаметр менший 0,22м, то сторони квадратів ділять не на 8, а на 12 частин. Сторони сполучають, шаблони повинні мати сторони: 8/12 та 6/12 – перший, а другий – 6/12 та 4/12. У крайніх нижніх та верхніх вінцях вирізи «лапи» роблять з боку примикання сусідніх вінців.
Наступний етап будівництва рубаного будинку – підтесання ліжка колоди. Існують два види підтесання: напівкруглий паз та плоска притеска, причому ширина ліжка, що протесало, дорівнює радіусу колоди. Другий вид протески простіший, і колоди прилягають один до одної щільніше.
Колода ставиться на клоччя, окрім «лапи», де стик має бути щільним. Зараз у продажу є клоччя в рулонах; на 1 погонний метр паза вимагається біля 0,4кг клоччя. Утеплення кутів рубаного будинку виконують вертикальними дошками, під які кладуть або шар клоччя, або два шари руберойду.
Раніше часто замість клоччя використовували мох, наприклад, «зозулин льон», який, зібравши, оберігали від висихання. Перед укладанням мох бажано змочити розчином: 0,5л зеленого масла, 0,2кг господарського мила на 1 відро води.
Конопатять шви рубаного будинку після пристрою перекриття і даху. Краще користуватися клоччям в рулонах, якщо її немає, тоді клоччя закладають вручну, потім осаджують спеціальними конопатками. Осідання рубаних стін через рік досягає 10-20см додому заввишки 3м. Тому другу конопатку роблять через рік, а над дверними і віконними отворами залишають проміжок, приблизно 5% від висоти отвору. Щоб в будинку не було холодно, в перший рік проміжок забивають дошкою, перед цим заповнивши клоччям.