Прогрес очевидний і нестримний. Через 10 років в Україні новобудови стануть енергоефективними. Перш за все, такі новації торкнуться будинків преміум- і бізнес-класу.
У світі на розвиток будівництва «розумних будинків» вплинув нафтова криза 70-х років минулого століття, коли різко зросла плата за електрику, кондиціонування та опалення будинків і офісів. Перше експериментальне енергоефективне будівля була побудована в 1972 році в Манчестері. Трохи пізніше «зелені» будинки з'явилися у Фінляндії, Німеччині та Австрії. Проте інтерес до «зеленого» будівництву почав вщухати, коли ціна на енергоресурси почала знижуватися. Стрімке подорожчання енергоресурсів остаточно відродило моду на «розумні» будинки в Європі і США вже в 90-і роки. Україна ж поки на шляху до освоєння будівництва «розумних» будинків. Варто відзначити, «зелених» будівель обходиться дорожче, ніж звичайних.
«Голос Столиці»: На скільки дорожче будувати «зелений будинок»? Або вже є такі будинки?
Дмитро Андрієвський: Саме визначення «зелений будинок» ще не врегульовано законодавством. Тому відповідного фундаменту немає, хоча хотів би відзначити, що існує кілька законопроектів, які регулюватимуть саме ці питання, в тому числі це законопроект, який передбачає розробку концепції і саму концепцію, який був внесений лідером «Батьківщини» Арсенієм Яценюком. Щодо вартості. Якщо говорити про комплексну реконструкцію будівель під потреби енергозбереження та енергоефективності, то приблизно така реконструкція стоїть на сьогоднішній день 150 доларів за квадратний метр, тобто можемо порахувати - наскільки дорожче такий будинок звичайного.
«Голос Столиці»: Ви кажете - стандарту немає. Незрозуміло, який будинок вважати «зеленим», тому що законодавчо це все ще не врегульовано. Так це кожен може побудувати будинок, використовувати якісь екоелементи і сказати: «Це« зелений будинок », і закласти такий тариф, про який ви говорите, та ще й вимагати від держави якихось субсидій?
Дмитро Андрієвський: Про це і йдеться, тому що є законопроект, який ще не проголосований, але зараз розглядається, в тому числі в нашому комітеті, який передбачатиме, що будь-яка комерційна організація, отримавши відповідні дозволи, може переобладнати будинок, зробити його більш енергоефективним і потім відповідні витрати внести для компенсації. Хотів би сказати, що в три рази зменшуються потреби в теплі, якщо будинок обладнаний засобами енергоефективності. Тобто, значні кошти можна заощадити.
«Голос Столиці»: Хто зможе собі дозволити придбати квартиру в енергоефективному будинку? Для якого класу такі будинки? Середній?
Дмитро Андрієвський: Один квадратний метр коштуватиме приблизно на тисячу гривень дорожче. Тобто, це відносно вартості житла в столиці, щодо невеликі кошти. Я знову хочу навести приклад - якщо утеплення на 200 квартир коштує приблизно 2 мільйони гривень. Тобто це гроші, які може дозволити собі, в крайньому випадку, середній клас - це 100%. Але хотів би ще раз підкреслити - майже в три рази зменшуються витрати на закупівлю тепла на підігрів, на все що витрачається для тепла і обігріву будинків. Тут значні кошти економляться.
«Голос Столиці»: Наскільки готові вже побудовані будинки для переходу на зелені технології в обслуговуванні?
Дмитро Андрієвський: Звичайно, існують такі проекти, до речі, ряд таких проектів реалізовано і в Києві. Я вже наводив приклад - приблизно 150 доларів ця комплексна модернізація варто.
Стало відомо, що прихильник альтернативних джерел енергії президент США Барак Обама зробить свою резиденцію - Білий дім більш екологічною, встановивши сонячні батареї. Такі новації стануть частиною комплексної перебудови системи енергозабезпечення резиденції.
