Останнім часом активізувався популізм навколо питання інвалютних кредитів населення. Ціна питання - $ 7,35 млрд. всіх таких кредитів, в тому числі валютної іпотеки $ 3,83 млрд. (41% всіх валютних кредитів українців). Кількість договорів валютної іпотеки становить 87,1 тис.штук, в тому числі житлові кредити 64,2 тис.шт. на суму $ 2,2 млрд. (інші кредити - це, швидше за все, в основному кредити підприємців, які їх брали під заставу нерухомості).
Перш ніж визначитися зі своєю думкою нам варто дати відповіді на наступні питання.
1. Чи всі валютні кредити населення України рівні між собою. Наприклад, іпотечний кредит на покупку особистої квартири і кредит підприємця, який під заставу земельної ділянки взяв кредит на розвиток свого бізнесу? Так чи ні. Моя думка - такі кредити не рівні.
2. Люди, які брали валютні кредити, робили це свідомо, добровільно і з метою заощадити на істотно нижчих процентних ставках. Так, якщо гривневий дорожче валютного на 8%, то переплата по гривневому кредиту склала за п'ять років 50%, а за десять років 115%. Це повністю перекрило девальвацію гривні за відповідний період. Тобто люди, які не ризикнули зв'язуватися з валютою і взяли гривневі кредити, виявляться в дивній позиції порівняно з валютними побратимами, якщо останнім «пробачать» частина кредитів. А адже сума гривневих кредитів українців на третину більше, ніж валютних кредитів.
Люди, які взяли валютні кредити, по суті, стали валютними спекулянтами, зробивши ставку на стабільність курсу гривні. Ця ставка не зіграла. Втім, у порівнянні з людьми, які обрали гривневі кредити, «валютники» особливо нічого й не втратили.
Питання. Чи потрібно для справедливості, прощати тоді відповідну частину гривневих кредитів? Моя думка - економічно валютні та гривневі кредити в середньому рівні між собою і не можна заохочувати валютні спекуляції одних людей за рахунок інших. Це буде порушенням законів економіки, негативні наслідки яких ще більше погіршать ситуацію в Україні.
3. Якщо піти на конвертацію валютних кредитів у гривню за старим курсом, то хто має за це заплатити - банки чи держава? Якщо банки, то їхні збитки в сумі 20-30 млрд.грн. обрушать не тільки банківську систему, а й економіку. А значить, банки будуть шантажувати державу з вимогою компенсувати ці збитки. Тобто в підсумку за все заплатить держава. А держава - це все ми, від мала до велика. Тобто за валютні спекуляції тисячі українців мають заплатити мільйони. З миру по нитці, як мовиться, жебракові сорочка. Але чи всі серед них жебраки?
Все виглядає так, що під прикриттям відновлення «соціальної справедливості» окремі товариші намагаються вирішити самокорисливі питання вибачення власних валютних кредитів за рахунок всіх українців. Прості люди виступають живим щитом.
Отже. Єдиного справедливого рішення для всіх валютних кредитів немає. Кожен випадок потрібно розглядати окремо.
Окремого вивчення НБУ та громадськості вимагає питання аннуїтетних схем. Ануїтет вигідний в умовах зниження процентних ставок ну або хоча б їх стабільності. А це вимагає відсутності сильних криз протягом усього часу такого кредиту. Причому дострокове погашення аннуитетного кредиту невигідно. Економіка України дуже слабка і нестабільна щоб використовувати для іпотечних кредитів, які практично всі довгострокові, аннуїтетниє схеми. Людям потрібно пояснювати всі ризики таких кредитів. А це банкіри не зробили. Причому, як правило, цілком свідомо замовчуючи невигідність подібних кредитів для позичальників. Більш того, часто навіть не пропонуючи альтернатив. І основні проблеми у людей виникли саме по аннуїтетной валютній іпотеці. Проблему обслуговування саме таких кредитів держава і НБУ зобов'язане вирішити.
За світових ринків.
Макроекономічні дані по США пішли поганими , Що змусило аналітиків інвестбанків знизити прогнози зростання ВВП країни на другий квартал. Однак ринок акцій продовжив зростання і фондовий індекс S & P 500 оновив черговий історичний максимум. Це можна пояснити обігруванням очікувань монетарного пом'якшення від ЄЦБ (на сьогоднішньому засіданні центробанку) і можливої призупиненням скорочення QE3 ФРС США (якраз внаслідок уповільнення американської економіки). У травні також ринок акцій отримав порцію ліквідності з Японії, де місцевий центробанк продовжує рекордно агресивне монетарне стимулювання економіки Країни висхідного сонця. Тобто світовий фондовий ринок продовжує рости завдяки грошам центральних банків, ігноруючи негативні макроекономічні і корпоративні новини (нагадаю, що в першому кварталі прибутки американських компаній скоротилися).
ЄЦБ проведе сьогодні чергове засідання . Так як економіка єврозони знову почала гальмувати з ризиком сповзання в дефляцію по японському сценарієм, від ЄЦБ чекають нової програми монетарного стимулювання аж до введення негативною облікової ставки. Якщо факт виправдає очікування, євро може подешевшати. Якщо ж ЄЦБ відкладе ухвалення рішення до майбутніх часів, то євро відскочить до 1,372. У будь-якому випадку євро напевно продовжить топтатися протягом літа в коридорі 1,34-1,372 з трохи більшими шансами на зниження євро через слабкої економіки єврозони.
Е. Найман
