Станіслав Шульга, виконавчий директор Української ради зеленого будівництва, керівник проектів ТОВ «Дельта Проектконсалт Україна» спеціально для iBud.ua.
Зелене будівництво, енергоефективні технології, пасивний будинок, містобудівна політика сталого розвитку… Цими поняттями розкриваються якісні зміни вимог до об'єкту, що споруджується або який реконструюють.
Енергоефективність — не тільки світовий тренд. В Україні на державному рівні цих питань приділяють увагу постійно, однак «зелене будівництво» не обмежується тільки енергозбереженням. Це комплексна, системна методологія, яка розглядає багато аспектів всього життєвого циклу будівлі. Вітчизняним архітекторам треба віддати належне, в нашій країні є люди, які з 80-х років активно займаються темою енергозбереження. Я сподіваюся, що Українській раді з зеленого будівництва, ініціатором створення якого виступила «Дельта Проектконсалт Україна», вдасться зав'язати системні відносини з Національною Радою архітекторів України і разом з ними конструктивно працювати по створенню регламентуючих документів.
Треба розуміти, що «зелене будівництво» — це не екзотика, це не вітряки на дахах, а продовження традицій кожної країни. Всі світові стандарти — і американська система LEED, і німецька DGNB, і французька HQE, і англійська BREEAM — більшою своєю частиною збірники оптимальних технічних рішень. Вони засновані на практиці і багато в чому вони базуються на національних будівельних і проектних нормах і стандартах. Так, є інновації і наукові розробки, але дуже багато безпосередньо випливає з директив Європейських комісій і норм, і вона бере початок ще в 70-х роках минулого століття.
Систему BREEAM почали використовувати в 90-х роках XX століття, по ній сертифіковане вже більше 100 тис. будинків, LEED (діє з початку цього століття) — 60 тис. проектів, за 4 роки з початку роботи з DGNB сертифіковане більше 800 об'єктів. В Україні поки лічені проекти проходять «зелену сертифікацію», наприклад, ТРЦ ROSEPARK.
Часом вітчизняних девелоперів та інвесторів при виборі рішень і технологій зупиняє той момент, що енергоефективна будівля дорожче «середній по ринку» на 5--15% — в основному за рахунок інженерії, фасадних систем. На Заході, наприклад, досить поширена автоматизована система затінення, коли датчики реагують на сонячне освітлення і у всьому будинку автоматично починають закриватися штори. Автоматичне провітрювання, автоматичне відключення світла, коли люди виходять з кімнати, використання дощової води, теплові насоси... Такі рішення, безумовно, збільшують інвестиційну складову, однак на етапі експлуатації будинок буде обходитися значно дешевше за рахунок зменшення витрати енергоресурсів.
Однак насправді в Україні «зелених» об'єктів вже досить багато, сім'ї живуть у пасивних будинках або бізнесмени будують для себе по всім вимогам енергоефективності об'єкти, але не вважають за потрібне їх сертифікувати.
Бізнесмени розуміють, що сертифікація коштує певних грошей, при цьому вони не бачать, які переваги вона дає. Але для західного інвестора наявність зеленого сертифіката — це плюс для об'єкта, який він хоче побудувати.
Нові стандарти включають в себе не тільки питання самого будівництва. І використання енергоефективних матеріалів і технологій, і використання поновлюваних джерел енергії, та ефективне використання водних ресурсів і багато інших моментів в межах основної мети — створенню комфортних умов для людини, яка проживає або працює в цьому будинку. Причому критеріями систем розглядаються не тільки «прямі споживачі», а й сусіди. Дуже болюча тема для будь-якого великого міста — коли будівництво ведеться в центрі, цього ніхто і ніде не любить. Сучасні стандарти вимагають мінімізувати негативні фактори будівництва. На будівництві, що відповідає стандартам ecologically sustainable development, мало пилу, сміття відразу сортується і вивозиться на переробку.
І вже на етапі проектування продумуються всі моменти — від енергозберігаючих лампочок на будівельному майданчику до експлуатації будівлі протягом всього її життєвого циклу, і навіть те, куди і як будуть реалізовуватися або перероблятися будматеріали в разі розбирання будівлі! Простий приклад: у США при модернізації Брукхейвенської національної лабораторії 75% будівельних відходів було використано повторно при будівництві.
Якими повинна вміти/знати команда дизайнерів, щоб створити енергоефективне будівлю?
Успіх проектування залежить від того, наскільки підготовлена команда і чи є відповідальна особа — одна, а не п'ять. У команді обов'язково повиненна бути людина, яка володіє всіма знаннями по проектуванню, яка координуватиме роботу групи і зводити архітектурну частину з інженерними схемами і вимогами зеленого будівництва. У нас зазвичай ці функції виконує ГІП або ГАП. Треба віддати належне радянській школі, ми робили те, що зараз називається інтегроване проектування, тобто з самого початку проекту залучаються всі фахівці, всі зацікавлені сторони — архітектор, інженер, на етапі розробки робочої документації залучаються підрядники, туди ж підключається фахівець із зеленого будівництва, юрист. Час від часу команда зустрічається, визначають ризикові зони, знаходять превентивні рішення. Зазвичай такі проектні групи створюються не на один проект, стабільна команда «архітектор-інженер-спеціаліст по зеленому будівництву» — це великий плюс для будь-якого проекту.
Важливим є значення фахівця із зеленого будівництва — консультант, який забезпечує системний підхід до формування проектних і будівельних «енергоефективних» рішень, за освітою це архітектор або інженер, але частіше все ж інженер, оскільки якість інженерних рішень дозволить отримати економічний ефект. Фахівець повинен бути сертифікований по одній з діючих світових зелених систем, для того щоб мати офіційні відносини з радою, яка і привласнює будівлі статус, в залежності від ступеня виконання критеріїв.
На жаль, у нашій країні поки ще мало сертифікованих аудиторів по «зеленому» будівництва. Я єдиний консультант по системі DGNB в Україні. Є кілька фірм в Україні, сертифікованих по англійській системі BREEAM – «Герц», Beten International та ін. Але в нашій країні добре розуміють необхідність системного ставлення до проблеми енергоефективності, тому сертифікованих консультантів та аудиторів, як і об'єктів, що проходять зелену сертифікацію, з кожним роком стає більше.
Поштовхом зміни ставлення до енергоресурсів у світі став арабський криза 1973-1974 роках. І на сьогодні, наприклад, в Англії і Уельсі з 2007 року кожен будинок, що продається, повинен отримувати рейтинг енергоефективності з точки зору споживання енергії та викидів СО2. А згідно з директивою енергетичних показників в будівництві (Energy Performance of Buildings Directive), прийнятої країнами Євросоюзу в грудні 2009 року, до 2020 року всі нові будівлі повинні бути близькі до енергетичної нейтральності.
Економіка змінила психологію, як наслідок були знайдені технологічні рішення. Зворотного шляху у цивілізації немає. Рухатися в напрямку ecologically sustainable development буде і Україна. Комфорт в широкому розумінні стає метою містобудування — енергоефективність кожного об'єкта, і соціальна відповідальність, і екологія, і пошук рішень, які зменшують транспортне навантаження.
Будинок у центрі міста можна демонтувати з допомогою важкої техніки і за три квартали всім буде це чути, а можна тихо розібрати руками по цеглинці і потім реалізувати вторинний будматеріал. Так, буде дорожче, але пил будуть прибивати пульверизаторами і збирати вакуумні пилососи. Так, треба забезпечити людям можливість перевзутися і переодягнутися перед виходом з майданчика. Ці моменти, які давно застосовують на Заході, треба перенести в Україну… Людей потрібно навчати, проводити тренінги. Безумовно, це справа не одного року.
Українська рада зеленого будівництва (UaGBC) ставить метою просувати принципи екологічного будівництва в галузі, сприяти реалізації зелених проектів нерухомості, сертифікації будівель. UaGBC вже визнаний Всесвітньою радою з зеленого будівництва (WorldGBC) перспективним членом. Ми бачимо велике майбутнє в розвитку цього напрямку в Україні.
Приклади енергоефективних будівель
Федеральна торгова академія, ВІНЕР НОЙШТАДТ
Показовий проект найбільш вдалою комбінації сучасної архітектури, економічності і функціональності. Академія відповідає стандарту низького споживання енергії, оснащена контрольованої вентиляцією і системою нічного провітрювання, солнцезащитой і системою управління денним світлом. Проект реалізований з меншим бюджетом, ніж було заплановано спочатку.
Дитячий садок м. Уельс (Австрія)
Міська влада поставила перед компанією DELTA Projektconsult Weis завдання створити сучасно обладнаний та замислений з точки зору педагогіки будинок, відповідний стандартам так званого «пасивного будинку». Тому було замислене дуже компактне будинок, з чіткою горизонтальної проекції. Колірне оформлення садка служить педагогічним цілям - і зовні, і всередині елементи конструкційкції і будівлі пофарбовані в 6 кольорів по кількості груп дітей, що доподопомагає їм легше знайти свою групу.
Будівлю з прилеглою до неї зі сходу ділянкою формують мальовничу зелену зону. Завдяки розташуванню в садку багато природного світла і відкриваються прекрасні види з його вікон. В той же час основна частина саду навколо будівлі збережена в первозданному вигляді, так як сад є майданчиком для рухливих ігор дітей.
Потреба в опаленні будівлі значно знижена за рахунок застосуваннягання технологій «пасивного будинку». Втрати тепла становлять 8 кВт/год на м2 на рік. Будівля обладнана пристроєм для перетворення сонячної енергії в електроенергію. З максимальною ефективністю було використано природне освітлення.
