ОГЛЯДОВІ СТАТТІ

Наповнювачі для бетонів

Photo
 

  

  Наповнювачі для бетонів підрозділяються на природні, штучні й заповнювачі з відходів промисловості. Природні наповнювачі отримують шляхом механічної переробки гірських порід. Штучними наповнювачами є матеріали, що готують спеціально та отримують із природної сировини й відходів промисловості шляхом термічної або іншої обробки (керамзит, термоліт, жужільна пемза й т.п.). Заповнювачі з відходів промисловості — шлаки, золи, золошлакові суміші. Основними показниками якості наповнювачів є щільність, зерновий і мінеральний склад, форма й характер поверхні зерен. Залежно від щільності розрізняють наповнювачі щільні — більше 2000 кг/м3 і пористі — менше 2000 кг/м3. Міцність наповнювачів безпосередньо впливає на міцність бетону. Вимоги по міцності встановлюють тільки для крупних наповнювачів, тому що в якості наповнювача в основному використовується кварцовий пісок, міцність якого вище міцності бетону (межа міцності кварцових пісків понад 1000 МПа). Міцність щебня характеризується маркою, що відповідає межі міцності вихідної гірської породи у водонасиченому стані (20-140 МПа). Для одержання важкого бетону використовують наповнювачі з гірських порід щільністю 1800-2800 кг/м3. Наповнювачі, що мають щільність менше 1800 кг/м3, відрізняються підвищеною пористістю й застосовуються для виготовлення легких бетонів.

 
 Наповнювачі для бетону
 
 
  До дрібних наповнювачів відносять природні й штучні піски. Природні піски розрізняють по мінеральному складу - кварцові піски, полешпатні, карбонатні й ін. За умовами утворення розрізняють морські, річкові і байракові піски. Зерна морських і річкових пісків мають окатану форму й гладку поверхню. У байракових пісків зерна переважно з кутками. Пісок містить частки розміром від 0,14 до 5 мм (частки менше 0,14 мм відносять до глинистих і пилоподібних домішок). Зерновий склад піску є найкращим, якщо пісок містить зерна різних розмірів, причому дрібні зерна розташовуються в порожнечах, що вимагає заповнення цементним тістом при виготовленні щільного бетону. Пустотність піску може коливатися в межах — від 30 до 45%. Штучний пісок отримують шляхом дроблення гірських порід або продуктів промисловості, наприклад, металургійних шлаків. Залежно від зернового складу розрізняють пісок по крупності: підвищеної крупності, великий, середній, дрібний і мілкий. Глинисті й мулисті домішки в піску обволікають зерна й заважають зєднанню його цементом. Тонкі пилоподібні частки мають більшу питому поверхню, а, отже, потрібно більше цементного тіста для їхнього обволікання в бетоні. Тому вміст таких часток допускається, залежно від призначення бетону, до 2-5%. Застосовують штучний пісок як дрібний наповнювач майже у всіх видах і марках бетонів. Дрібні піски застосовують для виготовлення бетону тільки при належній механізації робіт і економічному обгрунтуванні. У цьому випадку обовязковим є введення в бетон пластифікуючих домішок.
  Як великі наповнювачі для бетонів застосовують гравій або щебень. Зерновий склад великого наповнювача підбирають, з огляду на його найбільшу й найменшу крупність, просіваючи через стандартний набір сит. Щебень краще, ніж гравій, зєднується із цементним каменем і дає більш міцний бетон, але бетонна суміш на щебені при всіх рівних умовах має меншу рухливість, чим на гравії. Для бетонів марок 400 і вище застосовують тільки щебені. Гравій являє собою зерна розміром 5-70 мм, що мають округлу, окатану, рівну поверхню. Звичайно в гравії присутня деяка кількість піску. При вмісті піску 25-40% матеріал називають піщано-гравійною сумішшю. Застосовують гравій залежно від кількості домішок для готування різних видів бетону до М400. Щебені отримують дробленням гірських порід на шматки розміром 5-70 мм. Зерна щебенів мають кутасту форму та шорстку поверхню, ніж гравія. Завдяки цьому зєднання із цементним каменем у щебенів вище. Щебені, як і гравій, як правило, застосовують фракціонованим, для чого розділяють його на фракції. Міцність великих наповнювачів нормують із урахуванням міцності бетонів. Так, міцність щебенів із природного каменю повинна бути вище міцності бетону в 1,5-2 рази. Застосовують щебені переважно для виготовлення високоміцного бетону. Для того щоб наповнювач рівномірно розподілявся по всьому обсязі конструкцій, його найбільшу крупність варто призначати з урахуванням густини армування й розмірів самої конструкції.
  Для збільшення рухливості до бетонів додають різні пластифікуючі домішки. Для уповільнення процесу схоплювання бетону — домішки-сповільнювачі (гіпс, сірчанокисле залізо й ін.), для прискорення схоплювання бетону - домішки-прискорювачі, протиморозні домішки (хлористий натрій, хлористий кальцій і ін.).
 

Читайте також

Всі публікації