|
|
Значення пористості та щільності матеріалу взаємозв'язані зворотним співвідношенням, тобто чим більше пористість, тим більше щільність самого матеріалу.
Оскільки середню щільність матеріалів визначати набагато простіше, ніж загальну пористість, то в нормативних документах (зокрема в ГОСТ 16381-77 "Матеріалів і вироби будівельних теплоізоляційні. Класифікація і загальні технічні вимоги"), а також в супровідних документах наводять значення показника "щільність" (при цьому мається на увазі середнє значення щільності)..
Щільність теплоізоляційних плит, що призначені для облаштування теплоізоляції будівель і споруд, має бути:
– мінераловатних плит – не менше 160 кг/м3;
– плит зі спіненого бісерного полістиролу – не менше 25 кг/м3;
– плит зі спіненого розплаву полістиролу – 30-38 кг/м3.
Найважливішим показником якості теплоізоляції є коефіцієнт теплопровідності. Теплоізоляційні матеріали в результаті їх високої пористості повинні мати низькі коефіцієнти теплопровідності та високі теплоізоляційні показники. Оскільки високо пористі матеріали є двофазними елементними системами, які складаються з твердої речовини, що створює стінки пор (каркас), і повітря, що заповнив пори, їх теплопровідність залежить від теплопровідності твердих речовин, що створюють каркас, і теплопровідності повітря. Чисельні значення коефіцієнтів теплопровідності теплоізоляції залежать від хімічної природи твердої фази (каркаса): пористості, розміру пор, характеру пор (замкнуті або відкриті), середньої щільності матеріалу, а також від умов їх зберігання, використання і експлуатації.
Для теплоізоляційних плит, що використовуються при облаштуванні зовнішній теплоізоляції будинку, коефіцієнти теплопровідності при температурі 298±5 К (25±5 °С) мають бути не більше:
– мінераловатних плит – 0,05 Вт/(м*К);
– пінополістирольних плит – 0,042 Вт/(м*К).
Пориста структура теплоізоляційних матеріалів обумовлює капілярне і гігроскопічне зволоження, що погіршує основні властивості матеріалів: теплопровідність, щільність, міцність. Зволоження матеріалів залежить від наявності великої кількості відкритих пор, що пов'язані із зовнішнім природним середовищем і через яких волога потрапляє з цього середовища в матеріал. Вміст вологи в теплоізоляції (вологість) виражають у відсотках від маси (для мінераловатних плит) і за обсягом (для пінополітирольних плит). Вологість плит, що надходять на об'єкт для його утеплення, не повинна перевищувати 1%. Оскільки вологість плит, що отримують зі спіненого бісерного полістиролу, відразу після їх виготовлення рівна 12%, вони мають бути витримані при температурі 20±2°С в закритому вентильованому приміщенні не менше двох місяців з моменту їх виготовлення.
|
|
– мінераловатних плит 30% (від маси);
– пінополістирольних плит 2,0% (від обсягу).
Теплоізоляційні матеріали повинні мати певну паропроникність, тобто "дихати". Використання паропроникаючих матеріалів при облаштуванні зовнішньої теплоізоляції будівель сприяє створенню оптимального волого-повітряного режиму в приміщеннях будинку, а також підвищенню довговічності зовнішніх огороджуючих конструкцій за рахунок підвищення їх стійкості до зовнішніх впливів мінусових і плюсових температур.
Паропроникність теплоізоляції – це властивість матеріалу пропускати крізь усю його товщину водяну пару за наявності перепадів тиску і температури. Паропроникність теплоізоляційних матеріалів має бути не менше:
– пінополістирольних плит – 0,03 міліграм/(м*година*Па);
– мінераловатних плит – 0,3 міліграм/(м*година*Па).
Окрім перерахованих вимог і характеристик до теплоізоляції висувають вимоги по міцності.
|
|
Міцність теплоізоляції – це властивість матеріалу створювати опір руйнуванню або пластичній деформації під впливом зовнішніх навантажень. Міцність теплоізоляційних матеріалів значною мірою залежить від пористості: із збільшенням пористості міцність, як правило, знижується. Міцність теплоізоляційних матеріалів характеризується такими показниками:
– міцність на здавлення при 10%-вій деформації;
– гранична міцність при розтяганні в напрямі, перпендикулярному до плити.
Міцність теплоізоляції на здавлення при 10%-вій деформації має бути не менше:
– пінополістирольних плит – 0,1 кПа;
– мінераловатних плит – 0,04 кПа.
Гранична міцність теплоізоляції при розтяганні плит має бути не менше чим:
– пінополістирольних плит – 0,1 МПа;
– мінераловатних плит – 0,015 МПа (для плит, що кріпляться за допомогою клею і дюбелів).
Для якісного виконання облаштування зовнішньої системи утеплення дому або будівлі потрібно використовувати плити з теплоізоляційних матеріалів правильної форми, допустимі відхилення яких від геометричних параметрів наведено в таблиці нижче. Довжина і ширина плит залежать переважно від можливостей виробництва, зручності під час експлуатації, використання. Товщина плит встановлюється проектом на підставі попереднього виконання теплотехнічних розрахунків, але не може бути менше 50 мм.
Допустимі відхилення плит теплоізоляції від геометричних параметрів
| Назва допущення | Значення для плит | |
| Пінополістирольних | Мінераловатних плит | |
| Допустимі відхилення по довжині, мм | ±2 | ±2 |
| Допустимі відхилення по ширині, мм | ±2 | ±1,5 |
| Допустимі відхилення по товщині, мм | ±1 | ±3.±1 |
| Допустимі відхилення від площини, мм | 5 | 6 |
| Допущення по прямокутності, мм/м | ±2 | ±5 |
