— Вирішили взяти кредит у банку на твердопаливний котел. Коли обирали, то розгубились, — каже киянка 49-річна Любов Вернигора. — Хотіли, щоб надійний. Є багато виробників, у яких продукція неякісна. В котлах розбираємося, бо за минулу зиму два поміняли. Як останній брали, то поїхали на завод, подивились — який метал, хто робить? Ще й взяли гарантію на п'ять років. Тепер задоволені.
У твердопаливних котлах спалюють дрова, брикети, пелети й вугілля. Люди використовують те, що вважають вигіднішим.
— Під час вибору твердопаливного котла в документах слід прочитати про тривалість горіння, — каже монтажник 24-річний Ігор Зінько з Полтави. — Є котли верхнього горіння, які можуть гріти на одній закладці дров цілу добу, пелетами й брикетами — дві, вугіллям — до п'яти діб. Така тривалість пояснюється тим, що тверде паливо горить у топці зверху до низу. За рахунок цього досягається такий ефект, як у дорогих котлах.
При купівлі слід ретельно вивчити документи. Мають бути: детальний опис, інструкція й український сертифікат. Якщо їх немає, то агрегат виготовлений підпільним виробником, у випадку несправності важко буде знайти відповідального.
— Термін служби котлів залежить і від деяких технологічних особливостей, — розповідає далі Ігор Зінько. — У традиційних котлах навантаження від горіння припадає на одне місце. Тому метал там має бути особливо якісним. Котли верхнього горіння обладнані розподільником повітря, що має телескопічний механізм — шахту, в яку закладається паливо. Опускається під тиском своєї ваги, коли паливо прогорає. Тому метал не втомлюється.
Котел потужністю 7 кВт може обігріти житло площею 70 кв. м.
