Про пакет антикризових заходів, які намітив український уряд, радіостанція «Голос Столиці» поспілкувалася з експертами.
На думку керівника аналітичного департаменту ICU Олександра Вальчишена, пакет антикризових заходів, представлений у ВР, «розумний у плані відновлення економіки».
«Голос Столиці»: Які враження у вас від пакету антикризових заходів, які були сьогодні запропоновані у ВР?
Олександр Вальчишен: В принципі, заявлені заходи розумні в плані стабілізації фінансів в країні і відновлення економіки. Але з іншого боку, на мій погляд, з точки зору секвестру бюджету... видаткова частина була зменшена не так агресивно, як очікувалося.
«Голос Столиці»: Тобто в першу чергу звертаємо увагу на те, що є необхідність скорочувати держвидатки і масштаб цих скорочень виявився нижчим за ваші очікування?
Олександр Вальчишен: Так. Відповідно, в майбутньому це може означати, що якщо реальна економічна ситуація буде гіршою, ніж очікує прем'єр-міністр, то дефіцит бюджету буде більшим, ніж очікувалося, а потреба у фінансуванні більшою і, відповідно, вартість запозичень для уряду і далі для всіх інших позичальників у країні буде високою.
Директор аналітичної групи «Da Vinci AG» Анатолій Баронін також вважає запропоновані заходи позитивними і такими, що свідчать: уряд відходить від політизації бюджетного процесу.
Анатолій Баронін: Я практично в захваті від тих рішень, які прийняті з секвестрування бюджету, та в принципі і з інших питань, що стосуються антикризового пакета. Я також вітаю рішення уряду і вважаю, що це перше рішення уряду України за останні 4-5 років, яке адекватно оцінює ситуацію в українській економіці.
«Голос Столиці»: З приводу секвестру бюджету. Є думка, що недостатньо скорочується видаткова частина держави, бо спочатку казали про великі суми, зараз же це менші суми. От сам обсяг скорочення достатній?
Анатолій Баронін: Я думаю, тут треба підходити не з позиції повного, максимального урізання витрат, тому що таким чином може дійти до того, що заженемо країну в ще більшу кризу. Тому мені здається, що цей процес може бути поступовим, і той факт, що уряд вже погодився піти на урізання соціальних витрат і на заморожування таких показників, як прожитковий мінімум і мінімальна зарплата, - це вже велике досягнення і свідчення того, що уряд відходить від електоральної орієнтації і політизації бюджетного процесу.
У свою чергу, головний редактор журналу «Деньги.UA» Олександр Крамаренко переконаний, що зміни до бюджету і пакет антикризових заходів у податковій сфері в Раді потрібно було голосувати разом.
«Голос Столиці»: Як ви сприйняли пакет антикризових заходів?
Олександр Крамаренко: Загалом позитивно, незважаючи на те, що там з багатьох позицій іде збільшення податкового тиску, але сама структура змін така, що вона виглядає здоровою, розумною і раціональною. Чого я не зрозумів – це того, що зміни до бюджету і пакет антикризових заходів у податковій сфері голосувалися роздільно, тому що це одвічна проблема українських депутатів: вони готові змінювати бюджет, але не готові вирішувати проблеми, пов'язані з податками. Попередній уряд вирішував цю проблему пакетом податкових і бюджетних пропозицій таким чином, що зміни у дохідній частині, тобто податки, узгоджувалися з прийняттям певних податкових норм. Це була не сильно здорова ідея, адже щороку у податковій сфері щось змінювалося, але, принаймні, бюджетні таблиці, кошториси, були більш-менш збалансовані. Сьогодні ми зіткнулися з ситуацією, що зміни в бюджеті були схвалені, а пакет податкових змін – поки що ні.
«Голос Столиці»: У чому причина такого роздвоєння?
Олександр Крамаренко: А ніхто не відміняв популізм, який завжди є в парламенті. Якщо уряд себе не дарма називає урядом-камікадзе, тобто вони підклали під реформи, під необхідність виведення з кризи свою репутацію, свої політичні долі, то пов'язувати свою політичну долю з непопулярними рішеннями депутати та їхні лідери не хочуть. Я думаю, що це основна причина – вони не хочуть нести відповідальність за ті заходи, які запропонував уряд.
Спеціаліст з продажу боргових інструментів Dragon Capital Сергій Фурса зазначив, що пакет антикризових заходів уряду – це ті кроки, які потрібно зробити, аби нормально співпрацювати з МВФ.
«Голос Столиці»: Яке враження на вас справили запропоновані антикризові заходи?
Сергій Фурса: Насправді, дуже позитивне, як і сам виступ прем'єр-міністра. Я думаю, що бізнес нарешті дочекався того прем'єра, який йому імпонує. Чи є ці заходи тими повноцінними реформами, на які ми чекали? Ще ні. Але це ті кроки, які потрібно зробити, аби отримати... в основному, це умова МВФ. І надалі це створить передумови для проведення реформ.
«Голос Столиці»: Запропонований пакет допоможе розблокувати початок нової програми з МВФ?
Сергій Фурса: Так. По-перше, потрібно дочекатися, поки проголосують, тому що на даний момент не проголосували. А по-друге, сьогодні від чиновників МВФ пролунала заява про дворічну програму на 14-18 мільярдів. Плюс, потім ще пролунала позитивна заява для інвесторів про те, що МВФ не чекає і не вимагає реструктуризувати борг, а це дуже позитивно для інвесторів. Тому на сьогодні – так, ми чекаємо на голосування, але в цілому рухаємося у потрібному напрямку.
До слова, сьогодні уряд вирішив стягувати податки з забезпечених українців. За словами прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, Кабмін має намір ввести прогресивну шкалу оподаткування на доходи громадян. Ті, хто заробляє понад 300 тисяч гривень, платитимуть податок у розмірі 20%. Тим, у кого доходи більше 500 тисяч, в казну доведеться віддавати 25% від свого заробітку. Таких суб'єктів в Україні приблизно 300 тисяч, заявив Яценюк. Вони володіють фінансовим ресурсом, який складає 60% від загальних активів країни.
