З перших вуст: Каркасний будинок в сім разів дешевше, ніж цегельний

Photo

  — Свій дім планую звести за 15 тисяч доларів. За такий із цегли заплатив би близько 100 тисяч доларів. Це всемеро дорожче, — розповідає 53-річний Віктор Срібнюк із Полтави. У передмісті завершує споруджувати дерев'яний будинок каркасного типу на 100 кв. м.

— Таке житло побачив в інтернеті, воно популярне в США. Купив земельну ділянку під будівництво. Все роблю сам або із сином і дружиною, — про­довжує Віктор Миколайович.

Спочатку чоловік виготовив бетонну опору для каркаса.

— По периметру на відстані 80 сантиметрів одна від одної бурив ями в землі діаметром 30 сантиметрів. Глибина — півтора метра. У кожну вставляв арматуру й заливав бетоном. За правилами будівництва, арматура на 10 сантиметрів коротша. Таких опор вийшло 70. Кілька місяців бетон застигав. Далі робив найголовніше — до кожної опори анкерними болтами кріпив по два горизонтальні дерев'яні бруси завдовжки 6 метрів. Розміщував щільно один до одного — щоб міцніше, бо тримають на собі весь будинок. Потім ззовні зверху на дерево цвяхами прибив вертикальні бруси такої ж довжини. Відстань між ними — метр. На вершку по периметру ­знову закріпив два горизонтальні бруси. Вийшов готовий каркас, — говорить Віктор Срібнюк.

Деревину для будівництва купив на пилорамі.

— Вибрав сосну. Вона міцна, стійка до розтріскування. Важливо, щоб була зрубана взимку. Тоді дерево стоїть набагато довше, не "покрутить", коли висохне. Усього пішло 20 "кубів" лісу. Від грибків, плісняви й різних жучків балки обробляв біо­захистом. Розбавляв водою — одну частину рідини на дев'ять частин води. Наносив щіткою. Протипожежний розчин не використовував.

Каркас утеплював солом'яними тюками.

— Привіз їх від фермера з Дніпропетровської області. Брав жито, миші його не їдять. Усього на стіни дерев'яного будинку пішло 350 штук. Ширина тюка — 45 сантиметрів. Така ж вийде стіна. Довжина — метр. Клав їх один на один знизу доверху між вертикальними балками. Сильно трамбував. Щоб вирівняти краї й надати правильної форми, довелося стригти бензокосою. Після цього стіни штукатурив ззовні та зсередини. Брав одну частину глини і три — піску. Цементу не додавав. Він не пропускає повітря й солома всередині може пріти чи гнити. Потім покрив стіни вапняно-піщаним розчином.

Дах Віктор Миколайович зробив із шиферу. У помешканні планує три кімнати, комору й сауну. Стіни обклеїть шпалерами, підлогу вимостить дерев'яними дошками. Облаштує піч, топитиме дровами.

— Мрію з часом встановити сонячний колектор як додаткове джерело енергії, щоб зменшити витрати на електрику. Коштує таке обладнання до 20 тисяч гривень, — каже Віктор Срібнюк. — У селі мене називають диваком. Коли побачили, що будинок із дерева й соломи — нишком ходили дивитися, чи хату не здує вітром.