Чотирирічна відсутність конкретних результатів у розробці нового Генплану столиці влаштовує практично всіх: і Попова, і містян
Голова Київської адміністрації Олександр Попов доручив Інституту Генерального плану доопрацювати проект нового Генплану столиці до 1 грудня. При цьому тільки після повторної подачі документа в Головархітектури почнеться його громадське обговорення.
У середу в будівлі Подільської райадміністрації громадські слухання проекту вже проходили. Як уже писали «Коментарі», все закінчилося 40-хвилинною суперечкою, після чого глава району Петро Матвієнко переніс засідання на невизначений термін. А в п´ятницю аналогічні слухання в одному з найбільш проблемних з транспортної інфраструктури районів, - Деснянському, - вже скасували.
Взагалі, епопея з новим Генпланом почалася ще при Черновецькому. Рішення про його створення було прийнято міськрадою в 2008 році з чітким зазначенням строків затвердження - в 2010-му. Проте у призначений термін була затверджена лише Концепція документа. Сам же Генплан планували прийняти спочатку навесні, а потім і до кінця 2011-го. Але в грудні минулого року документ лише потрапив від розробника в Головархітектури, після чого почалася скандальна низка нарад і слухань. В архітекторському середовищі взимку навіть подейкували, що Попов має намір звільнити начальника профільного Главку Сергія Целовальника. Формально - головному архітекторові Києва 25 січня виповнилося 60 років, але фактично, шепотілися в коридорах управління, це мало стати покаранням за провал розробки Генплану. Адже ще навесні 2011-го Президент зажадав прийняти документ до Нового року.
Найцікавіше, що дійсно швидке затвердження Генплану, за великим рахунком, нікому в столиці не потрібно. Воно не потрібно міській владі. Критика документа настільки велика, що форсування процесу його прийняття тільки нашкодить Попову і Партії регіонів, що асоціюється з ним - як напередодні парламентських, так і київських виборів. Зате на обговоренні поліпшення транспортного сполучення, обмеження будівництва, збереження історичної спадщини та зелених зон можна заробити достатньо політичних балів. Саме через це питання про Генплан не буде прибране з питань, що виносяться на міський референдум, який повинен пройти найближчим часом. Хоча нелогічно пропонувати киянам визначитися, чи підтримують вони базові проектні рішення нового Генплану, після того, як цей самий Генплан відправили на доопрацювання.
Не потрібне затвердження Генплану і бізнесу. В центрі Києва, на островах, біля берегів Дніпра лишилося ще багато неосвоєних майданчиків. І, мабуть, забудовників не лякає обіцяний мораторій на виділення ділянок з 1 січня 2013 року в разі відсутності в населеному пункті Генплану, Детального плану території та Зонінга. Адже заборону цю вже подовжували на рік. А буквально напередодні Дня Києва глава держави доніс до чиновників від архітектури недвозначне побажання: щоб житло для людей будувалося, мораторій необхідно зняти. І знімуть. Інакше не тягнув би Попов з подачею оновленого проекту Генплану в Головархітектури до 1 грудня. Кому, як не йому, розуміти, що за місяць просто неможливо провести громадське обговорення, затвердити на сесії Київради готовий документ, а також розробити та затвердити Детальні плани території і Плани зонування всього міста.
Та найпарадоксальніше не це. Насправді, і серед жителів столиці мало хто цікавиться Генпланом. У місті, в якому фактичне населення підходить до п´яти мільйонів осіб, знайдеться, мабуть, з кілька сотень активістів, які безпосередньо займаються проблемами містобудування, транспорту, екології. Активність всіх інших дуже рідко виходить за межі обговорень у соціальних мережах.
Досить красномовно це показує ситуація зі скандалом на Андріївському узвозі. Після галасливого і агресивного протесту проти знесення «історичних» корпусів швейної фабрики «Юність» забудовник – «ЕСТА-Холдинг» - досі не може зібрати Громадсько-експертну раду, яка повинна була б контролювати процес забудови майданчика. З одного боку, пояснила «Коментарям» координатор проекту створення Громадсько-експертної ради Юлія Філоненко, це пов´язано з тим, що подібного роду ініціатива нова для України. Але, з іншого боку, присутня відсутність активності з боку киян - а як же шуміі інтернет-простір після того, як в мережу потрапили перші фотографії знесених корпусів фабрики. «Загальна кількість тих, хто проголосував на сайті (за членів Ради. - Ред.) - більше ніж 300 людей, близько 5% від кількості відвідувачів сайту – 7 тис. осіб з 1 червня (...) З одного боку, ми здивовані такою невеликою кількістю голосів, а з іншого боку - нам приємно бачити в цьому списку імена відомих людей від культури, які не полінувалися прийти, прочитати досьє і проголосувати», - підсумувала Юлія Філоненко. І додала, що все-таки сподівається на збільшення відвідувачів і голосів з огляду на «розширення рекламної кампанії найближчим часом».
Тому, - і як би хто до цього не ставився, - залишається лише констатувати, що новий Генплан Києва до 2025 року став заручником, по-перше, політичної та грошової вигоди, а, по-друге, пасивності (або втоми) самих же киян.
