Порівняно недавно на нашому ринку з'явився Rhodipor (Родіпор) – новий матеріал для утеплення фасадів будівель. За твердженням виробника ця теплоізоляційна штукатурка, що має унікальні теплотехнічні характеристики, може використовуватися як для зовнішнього, так і внутрішнього утеплення, а висока технологічність Rhodipor (Родіпора) перетворює роботу з ним в легке та приємне заняття.
З'ясувати, наскільки цей матеріал придатний для вирішення завдання, з яким стикаються більшість власників квартир, а саме з внутрішнім утепленням балконів і лоджій.
 |
Відповідно до побажань замовника, другий (еркерний) балкон належало перетворити в робочий кабінет господаря будинку. Радикальна зміна функціонального призначення приміщення фактично означала включення балкона в тепловий контур будівлі, що вимагало підвищення теплозахисних характеристик огороджуючих конструкцій балкона до рівня, що відповідає вимогам (СНіП 23-02-2003) «Тепловий захист будівель». Розрахунки, показали, що в даному випадку необхідний опір теплопередачі (R0) досягається при товщині утеплюючої штукатурки близько 110 мм. Стеля межує з утепленим балконом сусіда (хоча і не в такій мірі), згори, тому тут цілком досить товщини 50 мм.
Необхідно відмітити, що на балконах встановлені якісні пластикові вікна з двокамерними склопакетами. За наявності одинарної нитки скління повноцінне утеплення тільки бетонних елементів конструкції не дасть помітного результату, а тому позбавлено практичного сенсу.
| Приготування розчину з Радіпора Приготування розчину з Радіпора виконується таким чином: висипати увесь вміст мішка, вилити в ємність 12 л води, перемішати протягом 5 хв, до утворення однорідної маси. Дати розчину визріти 3 хв. Додати 200-300 мл води і продовжити перемішування протягом 3-5 хв до готовності розчину. |
Починаючи роботу з незнайомим матеріалом, ми постаралися забезпечити себе від можливих проблем і, не дивлячись на те, що в посібнику по застосуванню Rhodipor (Радіпора) відсутня згадка про необхідність застосування грунтовок, провели серію експериментів з використанням різних сумішей грунтовок, у тому числі і «Бетонконтакта». Ні в одному випадку не відмічено істотного поліпшення адгезії, а цілком задовільний результат був досягнутий після ретельного знепилювання і легкого зволоження основи (бетон і цегляна кладка). Увага: надмірне зволоження призводить до зворотного результату: зчеплення розчину з основою різко зменшується, що призводить до обповзання нанесеного шару.
Відмітимо, що термін «обповзання» не цілком передає дійсну картину руйнування. Образно кажучи, фрагменти свіжонанесеного шару (різного розміру і не обов'язково з краю або верху обштукатуреної ділянки) відвалюються від вертикальної поверхні подібно до масляного млинця, приліпленого до стіни.
В інструкції по застосуванню, приведеній на упаковці Rhodipor (Радіпора), вказано, що «Поверхня стіни старої будівлі має бути очищена від масляних плям та фарб (окрім водно-дисперсійних)…». У нашому випадку внутрішні поверхні бетонних обгороджувань і стелі балконів спочатку були покриті білою фарбою, яка (на думку досвідчених обробників) належала саме до цього типу ЛКМ. «Радіпор» не тримався на щільній і гладкій, хоча і нерівній, поверхні фарби, тому було прийнято рішення про її видалення. Зчеплення фарби з бетоном виявилося настільки високим, що всі спроби видалення барвистого шару за допомогою ручних інструментів (ніж, шпатель) не увінчалися успіхом. Сталева щітка, встановлена в патрон електродриля, забезпечувала високу ефективність, але після обробки цим інструментом поверхня бетону ставала настільки гладкою (майже глянсовою), що розраховувати на достатню адгезію Rhodipor(втім, як і будь-якого іншого штукатурного розчину), не доводилося. Довелося виконувати часту насічку за допомогою перфоратора: робота шумна і запорошена, але на поверхні, підготовленій таким чином, Rhodipor (Радіпора) прекрасно тримається без усяких грунтовок.
 |
Rhodipor (Радіпор), спочатку призначений для зовнішнього утеплення фасадів, при використанні по прямому призначенню може наноситися без маячків направляючих (але із залученням висококваліфікованих професійних штукатурів). Застосування цього матеріалу для внутрішнього утеплення автоматично посилює вимоги до рівності та вертикальності (горизонтальності) отримуваних поверхонь, тому без маячків направляючих, швидше за все, обійтися не вдасться.
Теоретично матеріал, із якого вони виготовлені (метал, пластмаса або дерево), не має вирішального значення. Головне – не «ховати» маячок в товщі теплоізоляційної штукатурки.
В даному випадку направляючі для утеплення балкона використовувалися дерев'яні бруски перерізом 20х50 мм, які кріпилися до утеплюваних поверхонь саморізами з пластиковими дюбелями. Наскрізні отвори, виконані в брусках для проходу різьбової частини шурупа, додатково розсвердлювались по діаметру капелюшка на глибину, що забезпечує необхідну довжину виходу саморіза. Направляючі виставляють у вертикальне (чи горизонтальне) положення за допомогою сухарів (фото 1).
 |
Проведені виміри показали, що поверхні стель, стін і підлоги обох балконів мали значні відхилення від вертикалі та горизонталі. Після установки направляючих середня товщина шару Rhodipor (Радіпора) перевищила розрахункові значення (50 та 100 мм) приблизно на 10%, тому купувати теплоізоляційну штукатурку рекомендується із запасом 10 – 15%.
Важливий момент: не слід відразу встановлювати направляючі на стіни і стелю. Виконайте утеплення стін, видаліть направляючі і закладіть шви. Після цього переходьте до утеплення стелі, використовуючи направляючі, що звільнилися. Інакше не лише знадобиться більша кількість маячків, але, що набагато важливіше, після видалення направляючих утворюються тупикові порожнини, які дуже важко повністю заповнити розчином «Радіпора».
Направляючі можна витягати вже наступного дня після нанесення теплоізоляційної штукатурки. Пройдіть лезом ножа або шпателя з обох боків напрямної (фото 3), виверніть шурупи з дюбелів (дюбелі назавжди залишаються в бетонному обгороджуванні балкона) і укрутіть їх в дерево. Злегка простукайте напрямну по всій довжині і, потягнувши за шурупи, акуратно витягніть її з масиву штукатурки (фото 4).
 | |
 |
На початковому етапі утеплення балкона, при повній відсутності досвіду використання цього матеріалу, виконавці керувалися практикою роботи з традиційними штукатурками на цементній та гіпсовій основі. Rhodipor (Радіпор) накидали на підготовлену стіну за допомогою шпателя або кельми. При слабкому кидку розчин не тримався взагалі, тому доводилося "шльопати" з усією можливою силою (фото 7).
Незважаючи на всі хитрощі, отримання за один прохід шару завтовшки 50 мм виявилося нездійсненним завданням (у технічному описі заявлена максимальна товщина при одношаровому нанесенні 60 мм). При товщині більше 30 мм Rhodipor (Радіпор) неминуче відвалювався (іноді відразу, іноді в процесі вирівнювання).
Довелося виконувати роботу в два етапи: спочатку накидали шар завтовшки близько 30 мм (фото 8), а наступного дня наносили матеріал, що залишився, і вирівнювали поверхню по направляючих (фото 9).
 |  |  |
Таким чином утеплювали стіни першого балкона (фото 10), причому отриманий результат влаштовував не лише виконавців, але і замовника, який до цього моменту не дуже вірив в дивні властивості Rhodipor (Радіпора). Після висихання штукатурки різниця температур в квартирі та на балконі, раніше дуже помітна, при постійно відкритих балконних дверях практично не відчувається (на момент написання статті температура зовнішнього повітря не опускалася нижче за нуль).
 |
| Нанесення утеплювача на стелю |
Подальші експерименти по нанесенню «вередливого» матеріалу привели до несподіваного результату: Rhodipor (Радіпор) не можна накидати, його треба намазувати! Розчин наносять на утеплювану поверхню прямокутною гладилкою з нержавіючої сталі, не докладаючи при цьому значних зусиль (фото 11).
Потім додатково злегка притискують краї нанесеної порції, оскільки видалення свіжого штукатурного шару від основи починається саме з країв. Необхідно пам'ятати, що багатократне втирання і сильне втискування розчину призводить до зниження адгезії і погіршення теплоізоляційних властивостей суміші.
 |
1. Методом намазування наносять перший шар завтовшки 20 – 30 мм. Розчин наносять з низу до верху на висоту 50 – 80 см (половина замісу), закриваючи всю поверхню між сусідніми направляючими (фото 12).
2. Відразу після цього наносять другий шар, який повинен трохи виступати над направляючими. Не слід прагнути відразу покрити всю площу першого шару: нанесіть смугу заввишки 25 – 30 см, вирівняйте поверхню за допомогою правила, а надлишки матеріалу поверніть в ємність з розчином для наступного використання (фото 13).
 |  |
Настійно рекомендується не квапитися (особливо на перших порах) і ретельно намазувати перший шар, якість нанесення якого визначає остаточний результат. Описана технологія дозволяє за один прийом наносити на вертикальні поверхні шар Rhodipor (Радіпор) завтовшки до 60 мм.
Після установки стельових направляючих (по рівню) з'ясувалося, що фактична товщина шару варіюється від 50 до 70 мм. Оскільки на етапі освоєння теплоізоляційної штукатурки мала місце значна перевитрата матеріалу, було вирішено не ризикувати і при утепленні стелі другий шар наносити не відразу, а наступного дня. Незначне збільшення термінів робіт компенсувалося повною відсутністю проблем, але питання про можливість нанесення на стельову поверхню шару завтовшки 50 мм за один прохід залишився відкритим.
 |  |
Товста теплоізоляція робиться в два етапи. Спочатку, як описано вище, наноситься і вирівнюється по направляючих шар Rhodipor (Радіпор) завтовшки 50 – 60 мм, на поверхні якого (для надійного зчеплення шарів) кутом шпателя, цвяхом або іншим відповідним інструментом виконується велика насічка (фото 15).
Після нанесення першого шару направляючі не витягають, а прямо до них прикріплюють шурупами додаткові бруски 20х50 мм, які служитимуть направляючими при нанесенні другого шару (фото 16).
Відповідно до фірмової інструкції другий шар можна наносити через 24 – 48 годин (залежно від погодних умов). Дуже висока вологість у приміщенні (одночасно з утепленням балконів в квартирі робитьсяя заливка підлоги) не залишала надій на швидке висихання теплоізоляційної штукатурки, тому було прийнято рішення підстрахуватися і збільшити паузу перед нанесенням другого шару до чотирьох діб.
Процес нанесення другого шару (також за один прохід) ніяких особливостей не має. Поверхня першого шару не грунтувалася і не зволожувалася, проте, проблем із адгезією не виникало.
 |
Пази, що утворюються після видалення направляючих, на всю глибину заповнюють (з низу до верху) розчином Rhodipor(фото 17).
Від якості виконання цієї нескладної, але відповідальної операції залежить робота системи утеплення в цілому. Формальний підхід, що полягає в чисто косметичному замазуванні швів на невелику глибину, швидше за все, приведе до промерзання швів із наступним утворенням вузьких смуг конденсату, а потім і плісняви.
| |
На знімках добре видно, що робітники, що встановлювали пластикові вікна, допустили грубу помилку: монтажна піна не захищена зсередини пароізоляцією. В результаті поглинання вологи, дифундуючої з приміщення назовні, теплоізоляційні властивості піни інтенсивно знижуватимуться, що неминуче приведе до промерзання контурів вікон із наступним утворенням грибка і плісняви. Щоб обмежити дифузію пари води, було прийнято рішення захистити піну бітумною мастикою. Заразом цією мастикою покрили і верхню кромку «Радіпора» (на яку спиратиметься підвіконня)щоб виключити вбирання вологи, яка (за несприятливих умов) може конденсуватися на внутрішніх поверхнях скління (фото 18).
Додаткове утеплення балкона
Разом із захисними конструкціями балкона необхідність утеплення яких не викликає сумнівів, можуть існувати і ділянки поверхонь, вірогідність промерзання яких, на перший погляд, абсолютно не очевидна.
 |
| Стіна від кухні |
Насправді цегляне облицювання, зроблене всередину балкона, нічим не захищене від втрат тепла (читай – промерзання). Бетонна плита, що відділяє балкон від кухні, має (в усякому разі, повинна мати) внутрішнього теплоізоляційного сердечника (пінополістирол), який захищає від втрат тепла кухню, але не балкон. За відсутності детальних креслень захисних конструкцій розрахунок утеплення таких спірних зон є важковирішуваним завданням, тому, не вдаючись до подробиць, скажімо, що в даному випадку зона примикання до віконного отвору підлягало утепленню на ширині не менше одного метра, при товщині теплоізоляційної штукатурки (біля вікна) не менше 50 мм.
 |
 |  |
Зовнішня стіна будинку зібрана з тришарових панелей (бетон – пінополістирол – бетон), зовнішній шар яких практично має температуру навколишнього повітря. Бетон має досить високу теплопровідність, тому теплоізоляцію лівої (фото 22) сторони кута слід вважати обов'язковою.
Rhodipor (Радіпор) має високу здатність протистояти поширенню тріщин. Проте, для повного виключення вірогідності утворення тріщин кут посилили (фото 23) сталевою армуючою сіткою (найбільша напруга виникає саме в гострих кутках).
