Газифікація приватного будинку

58296

Процес газифікації приватного будинку – складний технічно і волокитний в адміністративній частині захід. На сьогодні єдина перевага газової системи опалювання будинку – відносно низька вартість газу як енергоносія. Але за умови споживання його в межах певного об'єму.

Ситуація ця продиктована монополією держави на володіння природними ресурсами та енергоносіями. Розпоряджатися газом, велика частина якого поставляється в Україну з Росії, не може жодна приватна або акціонерна компанія. Тому, на узгодженнях та дозволах у сфері використання природного газу «годується» незчисленна армія великих та маленьких чиновників.

Спершу на газифікацію житлового будинку необхідно отримати технічні умови, які вам повинні надати безкоштовно в управлінні місцевої газової служби (згідно із законом на це відводиться 10 днів).

Наступний етап газифікації частки будинку – виготовлення проектно-кошторисної документації на газопостачання. Зазвичай її розробляють проектні інститути та організації, але іноді і сама газопостачальна організація. Природно, звернувшись в таку організацію потрібно не лише укласти з нею договір, але і переконатися в наявності у неї усіх відповідних сертифікатів та ліцензій. Безпосередньо проведення будівельно-монтажних робіт та установка обладнання – це лише фінальний етап газифікації будинку.

Оформлення документів на газифікацію будинку

1. Технічні умови – це документ, що дозволяє підключення користувача до найближчої до його території газової магістралі. Видаючи техумови, дозвільна організація тим самим гарантує, що вона здатна здійснювати безперебійне постачання газом цього об'єкту та підтримку тиску газу в системі на належному рівні.

Щоб отримати цей документ необхідно надати в газопостачальну організацію:

– документи, що підтверджують вашу особу;
– документи на право володіння будинком та ділянкою;
– державний акт на земельну ділянку;
– ситуаційний план ділянки, який отримується в місцевого головного архітектора;
– технічний паспорт БТІ на житлове будівництво.

При подачі документів дуже бажано знати заздалегідь, яке устаткування (зокрема, котел) використовуватиме в будинку. Оцінити потужність газового котла можна виходячи з того, що для опалювання кожних 10м2 будинку потрібний 1 кВт потужності котла і плюс 20–25% на гаряче водопостачання. Якщо обставини склалися так, що ваша «труба» проходитиме по ділянці сусідської території, то буде потрібно ще і нотаріально завірений дозвіл власника сусідньої земельної ділянки з його згодою на прокладення газопроводу.

Вартість отримання технічних умов на газифікацію будинку змінюється залежно від типу населеного пункту, тиску в трубопроводі та віддаленості будинку від трубопроводу. Коштують технічні умови на газифікацію будинку згідно із законом від 250 до 1000 грн., і мають бути видані протягом календарного місяця.

2. Договір із проектною організацією має бути укладений, коли технічні умови отримані. Ви обов'язково повинні переконатися, що ця фірма має ліцензію на виконання проектно-кошторисної документації на газопостачання житлового будинку.

Для складання договору вам буде потрібно:

– топографічний план вашої ділянки з нанесенням усіх існуючих інженерних комунікацій;

– копія технічного паспорта будинку або ж відомості технічних характеристик із прикладеним дозволом на реконструкцію. Якщо таких немає, то можна використовувати технічний проект, по якому цей будинок був побудований;

– технічний паспорт на устаткування, яке ви збираєтеся використовувати з перекладом державною мовою, якщо це устаткування імпортне або ж паспорт та найменування устаткування, якщо воно вітчизняне;

– детальна інформація, а краще документація про розташування в будинку вентиляційних або димових каналів, також усі габаритні розміри будинку та його приміщень;

– види та кількість точок огорожі гарячої води;

– опис можливого використання газового котла для технологічних потреб.

У разі потреби проектувальник виїжджає на об'єкт, де уточнює ситуацію та робить необхідні виміри. При цьому потрібна особиста присутність домовласника, також документ, що засвідчує його особу. У цей момент з проектувальником необхідно погоджувати марку опалювального обладнання та розміщення газових приладів.

3. Узгодження проекту, технагляд. Після того, як замовлений проект готовий, його необхідно погоджувати з технічним відділом Міськгазу. Як правило, це бере на себе проектувальник. Вартість проектних послуг може скласти від 300 до 1400$. При цьому, пише iBud.ua, до початку робіт уточнити в Міськгазі, яку проектну фірму вони порекомендують. Надалі це спростить процес узгодження. Хоча згідно із законом ця процедура має бути виконана в строк від 10 до 14 календарних днів. Далі необхідно оформити договір на ведення технічного нагляду, для чого знадобиться так само акт обстеження димарів службою МНС або пожежним інспектором.

4. Вибір монтажної організації. Коли проект готовий і узгоджений, вам необхідно вибрати монтажну організацію для проведення газифікації будинку. Вона ж буде і відповідальною за дотримання усіх існуючих нормативів та здачу цієї ділянки газопроводу в експлуатацію. Важливо, що усі розрахунки з цією організацією, бажано, проводити лише після того, як представник держконтролю підписав усі акти про приймання робіт та запуск системи в експлуатацію. Після того, як ви домовилися з підрядною організацією про вартість та терміни виконуваних робіт, необхідно підписати договір. Категорично не рекомендується починати роботи, якщо такий договір не підписаний. Важливо, щоб усі узгоджувальні процедури входили у вартість робіт.

На етапі монтажу газового обладнання та його наладки власник, як правило, візуально контролює процес. Представник підрядчика може погоджувати з ним деякі моменти, але не допускаючи при цьому відхилень від узгодженого проекту. Перш ніж безпосередньо здійснити врізання вашого газопроводу в магістральний, замовникові необхідно сплатити цю роботу. Робити її буде спеціальна служба врізань, з якою заздалегідь мають бути погодженні терміни.

Коли робота виконана, робляться такі заходи:

– приймання газопроводу представниками підрядчика, замовника та Міськгазу;
– пломбування лічильника та підписання договору на постачання газу;
– проходження власником інструктажу по експлуатації та техніці безпеки.

Після врізання газу районна служба відкриває газовий кран і здійснює пуск газу на прилади, в обов'язковому порядку перевіряючи працездатність приладів та наявність витоків.

Газифікація будинку – ціна питання

Як вже говорилося, газифікація будинку – недешевий процес. Тут ми приведемо деякі орієнтовні ціни, щоб скласти у замовника уявлення про майбутні витрати на газифікацію будинку.

– підвести газ від вуличної магістралі до будинку 20-30м – 80-140у.о.;
– вартість топографічної зйомки ділянки – 150-200 грн. за сотку;
– середній проект газопроводу – 12-15 тис. грн.;
– узгодження проекту – від 300 до 800грн.;
– монтаж газової системи – від 4 до 15 тис. грн.;
– прокладення газопроводу та підключення до нього – від 15 до 40 тис. грн.

Підземний та надземний газопроводи

Зазвичай, рішення про тип трубопроводу і труб приймає проектна організація, оскільки для цього потрібні фундаментальні знання та спеціальна підготовка. Це не та частина плану, де вибір хазяїна є пріоритетним. Виходить це з міркувань безпеки та надійності. Але деякі особливості технічного забезпечення знати корисно.

Газопроводи відносно поверхні землі розділяють на підземні та надземні. Відрізняються вони методом введення в будівлю для розподілу газу по поверхах будинку. Для споживача – це різні ціни. Підземний газопровід приблизно на 60% дорожчий за наземне. Вартість одного метра укладання коштує приблизно 35-40у.о, проте попит на такі види газових трубопроводів досить великий, оскільки він значно більше захищений від зовнішніх дій. У підземного газопроводу більший термін служби. Крім того, його складніше пошкодити. По нормативах після прокладення підземного газопроводу його траса має бути позначена. Проте вимушений ремонт підземного газопроводу обходиться набагато дорожче. В той же час, якщо поблизу ділянки проходить високовольтна лінія, то газову трубу необхідно заховати під землю.

Надземні газопроводи теж мають свої позитивні сторони. Наприклад, нижчу ціну – порядку 15-18 у.о. за погонний метр. Надземні трубопроводи рекомендуються, якщо в конкретній місцевості склад грунту сприяє посиленій корозії металу труб підземного газопроводу. Якщо для прокладення підземної лінії доведеться пошкодити плодоносний шар землі на великій площі.

Проте відкриті ділянки наземних труб так само більшою мірою схильні до корозії. До таких систем легше здійснити несанкціоноване підключення. Якщо газопровід повинен перетинати дорогу або магістраль, то тут може бути використаний комбінований метод прокладення.

Окреме питання газифікації приватного будинку – вибір труб. На сьогодні це вибір між сталевими та полімерними трубами.

Полімерні труби мають підвищену стійкість до дії різних хімічних сполук, відрізняються міцністю і в той же час досить еластичні. Полімерні газові труби можуть використовуватися при низьких температурах. Вони в сім разів легші за сталевих. Крім того, вони не проводять електричний струми, тому гарантовано захищені від електрохімічних руйнувань, тому не потребують спеціального захисту перед укладанням в грунт. Монтаж таких труб простий та зручний, а гарантійний термін їх експлуатації складає більше 50 років.

Згідно СНиП 2.04.08-87 введення в будинок труб газопроводу здійснюється тільки трубами із сталі, так само як і розводка газопроводу всередині будинку. Цей же документ забороняє застосування поліетиленових труб в місцях, де морози бувають нижчі – 50, в районах із високою сейсмічністю, для наземних трубопроводів, також в тунелях та колекторах.

Типи газового устаткування

На сьогодні на ринку є величезний вибір газового устаткування, зокрема газових котлів. За типом монтажу вони діляться на

– підлогові;
– настінні.

За принципом дії газові котли ділять на

– енергозалежні;
– незалежні;
– конденсаційні.

Підлогові котли відрізняються величезним асортиментом вибору по потужності, що віддається, здатності обігріти великі приміщення, можливості установки на них бойлери для забезпечення будинку гарячою водою.

Настінні котли відрізняються компактністю, вбудованими системами безпеки, наявністю розширювального бака та циркуляційних насосів, які сьогодні доступніші за ціною.

Незалежні котли з природною циркуляцією за теперішніми мірками далекі від досконалості. Вони мають великий діаметр трубопроводу, відкритий розширювальний бак. Не дають можливості гнучко регулювати температуру повітря в приміщенні. В той же час приміщення, в якому встановлений котел з камерою згорання відкритого типу, повинне мати приливну та витяжну вентиляцію, а також димар.
Енергозалежні котли мають розширювальний бак закритого типу, спеціальні циркуляційні насоси та повну автоматику для управління котлом. По суті, вони є міні-котельною. Проте при такому котлі безперебійна робота усієї опалювальної системи залежить від рівня напруги в електромережі в 230±10% і вимагає стабілізатора напруги.

Котли конденсаційного типу , мабуть, найнадійніші та економніші по витраті газу. Вони так само мають низький рівень продуктів згорання. Принцип роботи їх роботи заснований на використанні тепла, яке віддає водяну пару при конденсації. Практично усі котли такого типу навісні. Термін їх служби в два-три разу більший, ніж перших двох категорій. Проте вартість їх вища в 1,5–2 рази.

Директор компанії «Газтеплобуд» Ігор Куценко повідомив редакції iBud.ua таке: Газифікація будинку – технічно складний процес, але основна складність не стільки в інженерній частині питання, скільки у величезному числі узгоджень. Але в кожній ситуації усе вирішується індивідуально. Питання узгодження усіх необхідних паперів може зайняти і два, і три місяці, і навіть більше. Крім того, процес підготовки дозвільної та узгоджувальної документації небезкоштовний. У кабінетах та коридорах чиновників доведеться втратити не лише силу-силенну часу, але і залишити неабияку суму грошей. В середньому витрати на узгоджувальному етапі складають до 20-30% від усіх витрат на газифікацію будинку. Якщо звичайно трубу треба тягнути не на півтори кілометри, а робити врізання від будинку до газопроводу, що йде вздовж вулиці, то співвідношення витрат виглядає саме таким чином. Якщо сумарна вартість усіх робіт по газифікації припустимо 100тис гривень, але 20-30тис піде тільки на підготовку документації. Якщо ж площа будинку вимагає облаштування не паливневої, а котельні, то число інстанцій, які необхідно пройти, ще збільшується. Відмінності між паливневою і котловою тільки в потужності. Принцип опалювання залишається той же. Котельна повинна улаштовуватися у тому випадку, якщо потужність встановленого в ній устаткування більша 200кВт. Таким чином, котельяа потрібна лише в будинках площею більше 2000 м2. Орієнтовний розрахунок потужності йде з того, що для опалювання будинку потрібно 1 кВт потужності на 10м2 площі. Так, для будинків площею до 200м2 цілком досить котла потужністю 24 кВт. Що ж до вартості обладнання, то велика частина газових котлів достатніх по потужності для опалювання та гарячого водопостачання будинку від 100 до 300 м2 укладається в ціновий діапазон від 300 до 600 євро. Хоча котли вартістю близько 1000 євро теж не рідкість. В основному це залежить від рейтингу виробника та типу котла. Так, найбільш дорогими є конденсаційні газові котли в підвищеним ККД. Якщо площа будинку порядку 200м2, то ще в 400-500 євро обійдуться необхідні для газифікації труби, вентилі, фітинг. Хоча ця цифра виводиться завжди індивідуально. В цілому ж, для приватних будинків, що знаходяться в околицях великих міст, час від початку підготовки документації до її запуску в експлуатацію при сприятливому розкладі проходить 3-4 місяці.

Газ дорожчає, і це дає об'єктивні передумови для розвитку альтернативних джерел енергопостачання. За останні декілька років ціни на газ, ресурси якого в Україні дуже невеликі, піднялись у декілька разів. Пом'якшувальною обставиною тут є те, що ціни на газ є диференційованими залежно від об'єму. Так, при споживанні до 2000 кубів в рік ціна газу для населення складає на березень 2011 роки 72 коп за куб. При подоланні цього бар'єру ціна за куб зростає.

Дата публікації: 10 березня 2011

Згорнути опис

Показати опис

1-4 з 7

Коментарі

• А

  Анатолий 01 жовтня 2012

  Подскажите пожалуйста, если менять коел и отопительную систему,то какие документы надо подготовить и обязательно ли?

  Поскаржитись на спам
• М

  Марина 07 жовтня 2013

  Мне бы хотелось провести во флигель газ. Документы на флигель только "план", "техпаспорт", документа о собственности нет (когда приобреталось жилье документ никто из сторон не оформил - дорого), сейчас найти бывшего владельца весьма сложно... Как быть в этом случае? Возможно ли тепло в нашем жилище??? Ребенок мерзнет зимой! Из отопления на данный момент лишь электрообогреватели, но не очень эффективные в зимнее время, напряжение 140 вместо 220... Надоело мерзнуть, да и свет очень часто отключают. Посоветуйте.

  Поскаржитись на спам