У жовтні золотовалютні резерви України скоротилися на 1 мільярд доларів і склали трохи більше двадцяти з половиною мільярдів. Про це повідомляє Національний Банк України. З такою динамікою на твердий нуль Україна може вийти вже через півтора року. У жовтні левову частку резервів Нацбанк витратив на розрахунки з кредиторами. Більше 100 мільйонів пішло на виплати за облігаціями державної позики. 650 мільйонів на погашення чергового траншу кредиту МВФ. Ну і 300 мільйонів пішли на підтримку стабільності гривні.
«Голос Столиці»: На виплати МВФ в жовтні пішла левова частка резервів. Це найбільший транш цього року був?
Ігор Ляшенко: Цього року – так. Недарма ж ми бачимо, як уряд намагається залучити нові кредити. Бо не можна весь час гасити кредити за рахунок золотовалютних резервів – їх просто не вистачить. Внутрішніх доходів не передбачено на ці цілі, тож зараз єдиний вихід – це залучення нових кредитів і уряд намагається це робити.
«Голос Столиці»: Нові кредити це добре, а от щодо виплат. Скільки ще виплат нас чекає в цьому році?
Ігор Ляшенко: Я не готовий дати відповідь на це питання, скільки конкретно чекає в цьому році, але я скажу, що це не унікальна ситуація, бо були періоди, коли ми платили і більше. І зокрема золотовалютні резерви тільки цього року вже втретє знижаються більше ніж на мільярд. Вони знижувалися і навесні, і влітку були такі періоди. Тож ситуація не унікальна, але звичайно не дуже гарна.
«Голос Столиці»: Але все ж таки, експерти говорять, що 2013 рік – це найважчий з позиції виплат МВФ.
Ігор Ляшенко: Саме так.
«Голос Столиці»: А де гарантії, що наступний рік буде краще?
Ігор Ляшенко: Такої гарантії нема і я знову повернуся до потреби нових кредитів. Власне, цим і викликано те, що уряд намагається працювати в цьому напрямку.
«Голос Столиці»: Пан Пинзеник раніше заявляв, що з середини 2011 року на утримання валютного курсу Україна витратила 16 мільярдів доларів із золотовалютних резервів. Чи можемо ми дозволити собі таке утримання в умовах наших боргових зобов'язань?
Ігор Ляшенко: Від цього нікуди не подітися. Наприклад, Росія на ці цілі витрачає сотні мільярдів – на підтримку власної валюти. І Україна живе з від'ємним торговим сальдо, ми витрачаємо валюти завжди більше, ніж до нас надходить, за рахунок експортно-імпортних операцій. Тим більше, зараз несприятлива кон’юнктура на металургійному ринку, який власне є постачальником валюти в країну. Тож, діватися нікуди, це вимушені заходи.
«Голос Столиці»: Тобто цим можна пояснити і те, що в ЗМІ з'явилися повідомлення, що президент заради нового траншу МВФ зголосився на послаблення курсу гривні. На вашу думку, це може відбутися?
Ігор Ляшенко: Я думаю, навряд чи буде таке послаблення курсу гривні, занадто серйозне, коли курс впаде відчутно. Але коливання ми відчуваємо, і на підтримку національної валюти НБУ витрачає серйозні кошти. Але ці кошти некритичні. Значно критичніші, це виплати по боргах, з яких ми почали розмову.
«Голос Столиці»: Про цю контрольовану девальвацію і її необхідність експерти говорили вже давно. Чи не запізно?
Ігор Ляшенко: Про те, що курс має трошки коливатися – це обов’язково. Але в якій мірі він мусить коливатися – про це йдуть дискусії. НБУ досить довго тримав жорстко цю планку. Експерти дійсно сумніваються – чи треба такий жорсткий, прив’язаний курс гривні до долару. Напевно, що коливання економіці потрібні.
«Голос Столиці»: А ви теж вірите, що слабка гривня дозволить підвищити конкурентоспроможність українського експорту?
Ігор Ляшенко: Безумовно. Це аксіома економіки. Але підвищивши конкурентоспроможність експорту, ми тим самим знизимо рівень життя і доходів громадян в Україні. Тож не знаю, чи варто це робити за таку ціну.
«Голос Столиці»: У зв’язку з таким зменшенням курс валют може змінитися в найближчі місяць-два?
Ігор Ляшенко: Я думаю, що коливання будуть незначними. У межах відсотків. Досить багато є інструментів у НБУ для того, щоб втримувати курс, ми не бачимо вже такого великого ажіотажу на предмет купівлі валюти населенням, або підприємствами. Проблеми викликають негативні бюджетні показники, але я думаю, що уряд з цим впорається за рахунок нових кредитів, скоріш за все.
«Голос Столиці»: Ви впевнені в діях уряду?
Ігор Ляшенко: Не хочу сказати, що я в них впевнений, ось. Але я так думаю.
«Голос Столиці»: Хочеться повернутися до золотовалютних резервів. Нам є ще куди падати? Яка критична точка? Можливо, ми її досягли?
Ігор Ляшенко: Критичної точки не знає ніхто. Ще три роки тому у нас було – якщо я не помиляюсь – під 35 мільярдів. Зараз близько 20. Але ж якщо подивитися на те, що було 10 років тому, то Україна мала не десятки, а здається 2-3 мільярди всього золотовалютних резервів, а 10 років – це не так вже й давно. Тож, де вона, та точка падіння – ми не знаємо.
Зараз золотовалютні резерви України знаходяться на рівні кінця 2006 року. За останні 10 місяців вони зменшилися на 4 мільярди доларів.
