Київський еколого-культурний центр проводить захід, у рамках якого кожен, хто знайде нове дерево віком 1000 років і яке досі невідоме фахівцям, отримає премію 1000 гривень. Для цього потрібно обміряти стовбур старого дерева на відстані 1,30 м від поверхні землі, і якщо він перевищує 8 м, то можна сміливо вирушати за винагородою.
Наразі екологам відомі 52 дерева віком 1000 і більше років. З них дев'ять українських дубів, яким можна дати 1000 і більше років, липи, кілька фісташкових та інші. В Києві тисячолітніх дерев немає. За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, найстаріше дерево в столиці — 900-річний величезний дуб Грюнвальда (обсяг стовбура 7 метрів), який було названо на честь німецького живописця, котрий намалював багато картин, де були зображені такі великі старі дуби. На сьогодні він знаходиться під охороною Київради. В минулому році Київським еколого-культурним центром було проведено лікування цього дуба, а на минулому тижні біля нього повісили охоронний знак. Цього року співробітники Київського еколого-культурного центру заявили цей дуб на конкурс "Національне дерево України".
Друге місце в списку старих дерев Києва посідає липа, що росте на території заповідника Києво-Печерської лаври, на Дальніх печерах. Її вік сягає 700—800 років і називається липою Феодосія Печерського, одного із монахів-засновників Києво-Печерської лаври, який, за легендою, її посадив. У минулому році також проводилося її лікування.
Щодо найстаріших дерев України загалом, то найбільша кількість їх росте в Криму. Два найстаріших дерева в Україні знаходяться на Південному березі Криму, в Нікітському ботанічному саду. Як зазначає пан Борейко, найстаріша серед усіх дерев — кримська олива, якій приблизно 2000 років, а за нею фісташка, якій 1700 років. Третє найстаріше дерево України — дуб-чемпіон, що росте в селі Стужиця Закарпатської області, йому приблизно 1400—1500 років.
В Україні, на думку фахівців, відсутня культура захисту старих дерев. "У нас є серйозна проблема з охороною та доглядом за тисячолітніми деревами, зокрема дубами. Ціла низка необхідних заходів для збереження цих дерев не виконується. Так, на кожному давньому дереві потрібно встановлювати громовідводи. Але, на жаль, біля жодного дерева не встановлено їх. Також старі дерева мають бути огородженими, щоб туристи не товкли ґрунт, і біля них мають стояти охоронні знаки. У дубів треба лікувати дупла, а під великі гілки у дубів та лип потрібно ставити підпорки. Усього цього, на жаль, не робиться",— зауважує Володимир Борейко.
Екологи переконані, що їм відомі далеко не всі тисячолітні дерева як в Україні, так і в Києві зокрема, тому вони заохочують населення до пошуків цих дерев та закликають до гуманного до них ставлення.
