При доставці теплоносія від його виробника до споживача втрачається до 40-45% тепла. Причини - зношеність тепломереж і морально застарілі системи регулювання відпуску теплової енергії, відсутність засобів обліку.
Як пише у статті в ZN.UA автор Сергій Пінчук, це випливає з тексту оновленої Енергетичної стратегії України.
Зокрема у затвердженій Кабміном стратегії вказується, що більшість мереж і джерел тепла "не мають коштів інструментального контролю теплових втрат, тому точної інформації про втрати немає ".
"Оціночно вони складають не менше 30%, а насправді можуть бути і більшими. Значні обсяги втрат тепла в теплових мережах пов'язані з їх незадовільним фізичним станом, сьогодні зношеність магістральних і розподільних мереж сягає 70% їх загальної протяжності ", - Відзначають автори стратегії.
Крім того, "... морально застарілі групові та центральні теплопункти мають недосконалі системи регулювання відпуску теплової енергії по температурі повітря. Це служить причиною додаткових втрат теплової енергії, які оцінюються в 10-15% ".
Тобто сумарно тепловтрати від виробника теплоносія до споживача оцінюються на рівні 40-45%!
Відповідь на питання "хто за це платить?" також міститься в Енергостратегії. Згідно з документом, тариф обчислюється на стадії відпустки теплоносія в мережу і формується він "від витрат".
"Чинна практика обчислення тарифів на теплову енергію на стадії її відпустки в мережі призводить до відсутності фінансових стимулів до реконструкції тепломереж, що обумовлює низькі темпи їх відновлення. Що стосується інвестицій в основне обладнання ТЕЦ і котелень, то чинний порядок призначення тарифів на теплову енергію регулятором за принципом "від витрат" суттєво знижує зацікавленість в реальному підвищенні ефективності системи центрального теплопостачання ", йдеться в документі.
"Фактично нікого не цікавить, якої якості, а точніше температури, теплоносій отримують споживачі - все вже сплачено. І це при тому, що розробники Енергостратегії визнають: системи централізованого теплопостачання мають значні втрати виробленої теплової енергії на стадії транспортування та розподілу тепла, часто трапляються аварії тепломереж ... "- пише Сергій Пінчук.
Втім, в майбутньому заплановані зміни, які повинні стимулювати операторів ринку інвестувати в зношені мережі або встановлювати засоби обліку, оскільки в уряді не задоволені принципами формування тарифу на послуги теплопостачання.
Один з таких заходів - налагодження всеосяжного автоматичного контролю та комерційного обліку теплових потоків на всіх стадіях виробництва, транспортування, розподілу та використання теплової енергії. Це створить необхідні економічні передумови для впровадження енергоефективних проектів у сфері реконструкції зношених сьогодні теплових мереж з підвищенням їх економічності і надійності.
Зазначимо, що фактичний відпуск теплової енергії всіма джерелами систем центрального теплопостачання в останні роки становить близько 140 млн Гкал на рік з тенденцією до подальшого зниження (станом на 2010 р. загальна кількість опалювальних котелень у системі теплопостачання країни становило 33312 одиниць; потенціал сумарного виробництва теплоенергії перевищував 750 млн Гкал на рік). Загальна протяжність теплових мереж в системі опалювальних котелень - 33,8 тис. км у двотрубному вимірі.
Основними споживачами теплової енергії в Україні є житлово-комунальні господарства (ЖКГ) і безпосередньо населення - близько 70%.
До систем централізованого теплопостачання підключено близько 11 млн квартир, переважно в містах і селищах міського типу. Близько 7 млн домогосподарств, здебільшого малоповерхової забудови, користуються системами індивідуального теплопостачання.
