Продовжуємо розпитувати в. о. заступника Голови КМДА про стан транспортного комплексу столиці.
— Валерію Євгенійовичу, дозвольте знову почати розмову з метрополітену — найважливішого для киян виду транспорту. Багато читачів стурбовані чергами до кас із продажу жетонів та цікавляться, коли ж припиняться ці “тимчасові незручності”?
— За даними, що їх мені надає метро, черги біля кас послідовно зменшуються. Проте вони, звісно, є, і я прошу киян з розумінням до цього ставитися. Принагідно зазначу, що переважно черги виникають в кінці поточного та на початку нового місяця, коли настає час купівлі проїзних квитків. І тут доречно нагадати, що у метрополітені діє автоматизована система проходу пасажирів. Це означає, що оплата проїзду здійснюється за допомогою безконтактної картки, яку пасажир купує в касі, записує на неї кількість поїздок або проїзний (на 15 чи 30 днів), а потім у зручний для себе час та в зручному для себе місці (на будь-якій станції) в касі чи автоматі поповнює рахунок. Таким чином пасажир економить свій час, оскільки до автоматів черг немає ніколи. Перевага безконтактного проїзного — в тому, що немає прив’язки до дати, його можна записати будь-якого числа. Прикро, що про це знають лише 400 тисяч пасажирів, які щодня користуються безконтактними картками.
Другою причиною виникнення черг біля кас є та, що пасажири звикли користуватися жетонами для оплати проїзду. Нинішній тариф у 1 грн 70 коп. є незручним як для пасажирів, так і для касирів, і вимагає багато часу для видачі решти. На мою думку, перехід пасажирів на безконтактну картку значно поліпшив би їм користування метрополітеном.
Водночас я знаю, що бувають збої як у роботі самої автоматизованої системи проходу, так і з роз’ясненням можливостей системи для пасажирів. Ми працюємо над цим, але просимо не судити суворо. Тим більше, що метрополітенівці паралельно працюють і над невидимою киянам частиною цієї роботи: підготовкою сучасної схеми оплати із кількома знижками, варіантами оплати, точним автоматичним обліком пасажиропотоків та пільг — як у Європі.
— Але ж міська влада сама вирішила піти на зниження тарифу? До того ж це захищає інтереси малозабезпечених пасажирів...
— Зменшення вартості проїзду з 2 грн. до 1,70 грн.— це результат складних переговорів міської влади з Антимонопольним комітетом. Вони змушували нас до більш істотного зниження, але ми не могли пожертвувати самим функціонуванням метро як транспортної системи заради мінімальних цін. Компромісний результат, на мою особисту думку, не дав малозабезпеченим киянам нічого. Я переконаний, що тарифи на транспорт мають тяжіти до собівартості, а турбота про тих, кому ці тарифи не по кишені, може бути лише адресною.
— Як просувається робота із введенням нової дільниці метрополітену “Либідська” — ”Васильківська”?
— Тут у міської влади ще багато роботи по чотирьох головних напрямках. По-перше, треба профінансувати й проконтролювати добудову трьох нових станцій. Це забезпечується міським бюджетом і державним. На жаль, державний бюджет нам цього року допоможе набагато менше... По-друге, після добудови Київський метрополітен має провести там свої роботи: “обжити” господарство, підготувати колії, системи централізації та зв’язку тощо. По-третє, до пуску треба інтенсивно готувати зовнішню інфраструктуру: дороги, наземний транспорт, водоканал, енергомережу міста, про яку ми з вами говорили минулого разу. До речі, там вже є значне просування. По-четверте, одна з головних — проблема пуску-придбання нових вагонів. Оскільки “синя” лінія подовжиться на три перегони й пасажиропотік на лінії зросте, то для дотримання оптимального графіку руху потрібні 54 додаткових вагони. Мінімальна потреба в рухомому складі становить 169 вагонів, з яких під обов’язкове списання до 2012 року підпадають 103 вагони. А по 66 вагонах буде розглянута можливість подовження нормативного терміну експлуатації після проведення відповідної експертизи.
