Українська економіка переживає дивні метаморфози. З одного боку, статистика показує зовнішньоторговельний дефіцит, дефіцит валюти, падіння промислового виробництва. З іншого - деякі політично чутливі показники поводяться напрочуд непогано.
Одним з таких показників, вибиваються із загального тренду, є, наприклад, інфляція. Уряд пишається скороченням споживчих цін у 2012 році (-0,2% грудень до грудня) і дуже радіє, що тенденція продовжується на початку 2013 року. До цього показника прив'язаний і реальний зростання зарплат (+14,4%), і ослаблення реального ефективного обмінного курсу (-6,3%), яким Нацбанк, серед іншого, пояснює стабільність гривні (Мовляв, номінальний курс залишився колишнім, але в реальному вираженні валюта «ослабла» через більш високу інфляцію в країнах, з якими торгує Україна).
Цінова ідилія в Україні дуже бентежить на тлі ситуації з динамікою цін в інших країнах. У Сполучених Штатах одна за одною йдуть програми кількісного пом'якшення, і при такому обсязі друку грошей не дивно, що інфляція в цій країні становить 1,7% (грудень до грудня). Ціни бадьоро ростуть у всіх без винятку сусідів України. У Росії інфляція в 2012 році склала 6,6% (грудень до грудня), в Туреччині - 6,2%, у Білорусії - 21,8%. Навіть у Польщі - 2,4%. І Росія, і Туреччина, і Білорусія повідомляють про прискорення інфляційного тренду на початку 2013 року. Україна ж залишається острівцем «благоденства»: у нас все навпаки.
У чому секрет такого успіху?
Якби ми мали справу з маніпуляцією з боку Держстату, то прихована інфляція обов'язково б простежувалася в доходах бюджету - адже якщо ціни ростуть досить швидко, то і доходи бюджету «не в образі». Але з наповненням скарбниці - проблеми.
Успіхи сільського господарства теж ні при чому. Урожай минулого року, хоча і був дещо менше, ніж у 2011 році, дозволив експортувати рекордні обсяги зерна. У Росії ситуація була схожою, але, на відміну від України, ціни на продовольство підскочили за минулий рік на 7,5%.
Нарешті, не має відношення до офіційно низької інфляції та монетарна політика НБУ. Вона, дійсно, була жорсткою, але дефляція визначалася падінням цін на продукти харчування, а ця категорія товарів не купується в кредит і не залежить від ліквідності і процентних ставок. Це просто базова потреба, яка визначається купівельною спроможністю, а та, згідно Держстату, стабільно показує зростання (внутрішнє споживання в минулому році зросло на 11,6%).
Висновок: секрет низької інфляції - у регулюванні «соціальних» цін, проста заборона підвищувати ціни на ряд товарів. Безкоштовних сніданків не буває - рано чи пізно українцям доведеться заплатити за цим рахунком або дефіцитом продовольства, або стрибком цін на прилавках. Втім, це тема окремої розмови.
