Прагнучи перешкодити процесам євроінтеграції країн колишнього СРСР, Москва вдається до активних інформаційним заходам, наполегливо доводячи, що сьогодні "Росія економічно більш приваблива" і, нібито, "її економічне становище набагато краще, ніж у Європейського Союзу".
Інтенсивність цих заходів збільшується з наближенням листопадового саміту "Східного партнерства" ЄС у Вільнюсі, де планується укласти угоди про асоціацію та створити зони вільної торгівлі між ЄС і Україною, Молдовою, Грузією та Вірменією. Тому представники Кремля, російські ЗМІ постійно твердять про "неминучість краху економік цих країн, якщо вони увійдуть до загальний економічний простір з ЄС". При це невтомно стверджується, що обов'язково "катастрофічно загостряться економічні проблеми України", яких, нібито, можна уникнути лише за однієї умови - коли наша держава вступить до Митного союзу.
Оскільки для України вкрай важливо не помилитися у своєму геополітичному виборі, то їй необхідно дуже уважно вивчати економічні перспективи своїх потенційних стратегічних партнерів. Як на східному напрямку, так і на західному.
Зрозуміло, що в першу чергу тут мається на увазі Росія. Адже вона, з одного боку, зосередилася на економічних питаннях реінтеграції Україна, а з іншого - невпинно втрачає як свою економічну привабливість в очах інших країн, так і відповідні можливості з реалізації своїх геополітичних цілей.
Так, з початку цього року спостерігається стійка тенденція до погіршення економічного стану Росії. За даними державних статистичних органів РФ, у першому півріччі цього року темпи економічного розвитку країни істотно впали (більше, ніж у 2,5 рази), і склали лише 1,7% (У першому кварталі цього року - 1,6%, у другому - 1,2%).
Для порівняння - минулого року цей показник був зафіксований на рівні 4,5%. При цьому протягом перших шести місяців року спостерігався спад у всіх базових галузях економіки, у тому числі: у промисловості обробки - до 1,3% (у минулому році даний показник складав 6,2%); в будівельному комплексі - до 0,4% (2,6%), у сільському господарстві - до 1,6% (3,1%); транспорту і зв'язку - до 0,6% (1,4%). У той же час знизилися обсяги виробництва електроенергії, газу та води - на 2,4%.
Все це призвело до падіння прибутків російських підприємств, зокрема, у виробництвах обробки - на 37,8%, будівельного сектора - на 61,5%, залізничного транспорту - на 65%. Ще більш серйозні проблеми виникли у ВАТ "Газпром" - його доходи скоротилися більш ніж у три рази. Причина - вимушене зниження ціни на газ для країн ЄС під тиском європейських енергетичних компаній, а також суттєве скорочення (на 40%) обсягів закупівлі газу Україною.
Певний ж зростання економіки Росії спостерігався фактично лише за рахунок спекулятивних і посередницьких видів діяльності в торгівлі, а також за рахунок приватизації бюджетної сфери, що, звичайно, жодним чином не відноситься до реального виробничому сектору країни. У підсумку - Знизилися доходи федерального та місцевого бюджетів РФ, а її зовнішній борг збільшився через залучення додаткових іноземних кредитів. Так, з початку поточного року сукупний обсяг зовнішніх запозичень РФ виріс з 541 до 700 млрд дол США, що на 40% перевищує золотовалютні резерви Російської Федерації (близько 514 млрд дол США). А профіцит держбюджету РФ в січні-червні поточного року виник не внаслідок зміцнення російської економіки, а через її недофінансування. Так, видаткова частина річного бюджету була виконана лише на 44% від запланованого обсягу, у тому числі: національна економіка профінансована на 34%; житлово-комунальне господарство - на 40%, соціальна політика - на 45%; паливно-енергетичний комплекс - на 38%, дорожнє господарство - на 27%; транспорт - на 23%.
Через погіршення економічної ситуації в Російській Федерації виникли соціальні проблеми. За підсумками першого кварталу 2013 року, темпи зростання споживчих цін в Росії становили понад 7%, що вдвічі перевищує цей показник за аналогічний період минулого року. Фактично, це означає невиконання урядових планів щодо утримання інфляції на рівні 5,5%, як це передбачалося державним бюджетом Росії.
Збільшення цін на товари першої необхідності в Росії в 2-2,5 рази перевищує офіційний рівень інфляції. Зокрема, протягом першого півріччя поточного року хлібобулочні вироби в російських магазинах подорожчали на 15,7%, макаронні вироби - на 11,8%, алкогольні напої - на 18%, а плодоовочева продукція - на 15,2%.
Різко подорожчали і основні види послуг, а саме: утримання і ремонт житла - на 8,1%, вивіз сміття - на 9,6%, комунальні послуги - на 10,7%, гаряче водопостачання - на 12,7%, опалення - на 10,9%, газопостачання - на 14,2%, медичні послуги - на 7,9%, послуги пасажирського транспорту - на 9,9%, освіта - На 10,5%, послуги закладів культури - на 9,2%, побутові послуги - на 7,9%.
Зрозуміло, що наслідком таких процесів став "стрибок бідності" в прошарках російського населення. Якщо порівнювати перше півріччя минулого та поточного років, то за цей період на 500 тис. збільшилася чисельність російських громадян, що мають доходи нижче прожиткового мінімуму, і сьогодні вона складає 19600000 чоловік. При цьому, з урахуванням інфляції, за період 2010-2013 років в Росії прожитковий мінімум в реальному вимірі знизився на 15,5%.
Не може не привернути до себе уваги стан російської економіки в тій ситуації, коли на світовому нафтовому ринку утворилися сприятливі для неї умови. Зокрема, мається на увазі збереження відносно високих цін на нафту марки Urals - в середньому 106,5 дол США за барель. Але російська економіка цим не скористалася, якщо не враховувати зростання внутрішніх цін на бензин - на 8%.
Ці всі процеси пояснюються як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Серед головних - неефективність управління російського керівництва економікою країни (в т.ч. зростання бюрократизму і корупції), зниження інвестиційної привабливості (через надмірне втручання держави в економічні процеси), масовий відтік капіталів з РФ (протягом шести місяців цього року з Росії було виведено 38,4 млрд дол США), а також падіння зовнішнього попиту на російські товари.
По суті, все це і пояснює активність Москви з залучення Києва до Митного союзу, що дасть росіянам можливість розширити своє присутність на українському ринку і деяким чином зменшити свої економічні негаразди. Звернемо увагу, що цей процес залучення в МС і пов'язані з ним резонансні події у політичній, економічній та інформаційній сферах використовуються Кремлем для відволікання уваги російських громадян від власних економічних проблем.
При цьому навмисне замовчуються економічні проблеми Росії, що стали фактично причиною стагнації діяльності Митного союзу і негативно впливають на економіку партнерів Російської Федерації. Наприклад, за підсумками першого півріччя цього року, обсяги торгівлі між країнами-учасницями МС, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, скоротилися на 6,4%. Зокрема, обсяги двосторонньої торгівлі між Росією і Білоруссю впали на 14%, а між Білоруссю і Казахстаном - на 9,6%.
Загострилися економічні проблеми і в Білорусі. Протягом першого кварталу поточного року приріст ВВП становив 1,4% (в аналогічному періоді минулого року зріс на 3,2%), а обсяги промислового виробництва, порівняно з цим же періодом минулого року, зменшилися на 4,2% (у минулому році цей показник виріс на 10,9%). Скоротилися також і обсяги експорту білоруських товарів - на 22,1% та імпорту - на 8,4%. Відповідно, як і в Росії, в Білорусі знизився соціальний рівень життя населення. Протягом перших шести місяців цього року рівень інфляції в Білорусі зріс на 7%, а кількість непрацюючих збільшилися, щонайменше, на 50 тис. осіб.
Така ж ситуація спостерігається і в Казахстані. Зокрема, в період з січня по червень поточного року експорт сировинних товарів і металів з Казахстану впав на 23,2%.
Виходячи з цих показників, можна зробити висновок, що ефективність роботи Митного союзу і, в цілому, перспектива співпраці керівництва Білорусі та Казахстану з Росією досить сумнівна. За заявою президента Білорусі Лукашенко на прес-конференції 16 серпня ц.р., Митний союз не функціонує, а Росія не виконує своїх обіцянок, даних під час введення цього проекту. На його думку, уряд Російської Федерації взагалі розпорядилося не допускати білоруські товари на російський ринок.
Президент Назарбаєв навіть якось не виключив можливість виходу Казахстану з Митного союзу, особливо коли членство в організації не буде відповідати інтересам його країни. Своєрідним демаршем Астани можна розглядати її відмову приєднатися до російського забороні на ввезення продукції української компанії Roshen. До речі, завдяки цьому Казахстан запобіг спробі росіян взяти під контроль відповідний сегмент казахстанського ринку.
Враховуючи такі обставини, Білорусь і Казахстан активно зайнялися пошуком альтернативи російським інтеграційним проектам на пострадянському просторі. І одне з найбільш перспективних напрямків - співпраця з ЄС, що демонструє зовсім іншу, відмінну від російської динаміку розвитку.
Так, з початку цього року Європейський Союз поступово виходить зі стану затяжної рецесії, спровокованої світовою фінансово-економічною кризою. Зокрема, у другому кварталі поточного року сумарний ВВП країн-членів ЄС, в порівнянні з першим кварталом цього ж року, виріс на 0,3% (за підсумками 2012 року ВВП країн-членів ЄС впав на 0,3%). За оцінками європейських експертів, така тенденція дає можливість сподіватися на зростання ВВП ЄС за підсумками цього року, щонайменше, на 0,5%.
Крім того, важливим досягненням ЄС стало зниження його енергетичної залежності від Росії. Брюссель зумів об'єднати європейські енергетичні ринки, забезпечити доступ до альтернативних джерел енергоносіїв, а також застосувати новітні енергозберігаючі технології.
Росія ж фактично втратила можливість впливати на ЄС за допомогою енергетичного фактора, як це трапилося під час "газових воєн" Москви проти Києва і Євросоюзу взимку 2005-2006-го і 2008-2009-го років. З одного боку, - через втрату Росією своїх позицій на європейському енергетичному ринку, а з іншого - через її збільшується економічної залежності від торгового співробітництва з ЄС (як основним партнером РФ в даній галузі), що має велике значення для Москви в умовах загострення проблем у російській економіці.
У цілому ситуація, що склалася ще раз доводить, що Україна обрала правильний курс, йдучи на зближення з ЄС.
Віктор Гвоздь
Незалежний аналітичний центр геополітичних
досліджень "Борисфен Інтел"
Заманюючи Україну в МС Росія намагається вирішити свої економічні проблеми?
