Перш за все, хотілося б сказати про те, що «зелене» будівництво це не екзотика. Так, звичайно, є певні технічні рішення, які є нетривіальними. Наприклад, «зелена» покрівля. Зелень на даху у нашій свідомості асоціюється швидше із старим і запущеним будівлею, ніж з чимось технічно виправданим. Або знову ж таки дах, але заставлена сонячними батареями. Безумовно, ці проектні рішення поки ще належать до розряду екзотичних, принаймні, в нашій країні.
При цьому, якщо взяти національні «зелені» стандарти європейських країн, то можна побачити, що багато «зелені» критерії грунтуються на вже діючих технічних нормах цих країн. З цієї точки зору «зелене» будівля втілює комплекс оптимальних з точки зору екології рішень. Це відноситься до планувань, до інженерних систем, до організації простору навколо будівлі.
З цієї точки зору впровадження низки «зелених» практик - це просто рекомендації з використання вже існуючих в Україні норм і стандартів. Проектування такого будинку не буде чимось незвичайним і вимагає якихось особливих «ноухау». Простий приклад - В системі німецької «зеленої» сертифікації DGNB цілий блок критеріїв присвячений пожежної безпеки будівлі і оцінюють їх за ступенем відповідності європейським нормам. За відгуками тих проектувальників, хто працював над проектами і на Заході і в Україні, наші норми є більш строгими. Тобто тут наші об'єкти однозначно отримають високі оцінки.
В цьому плані перспективи «зеленого» будівництва виглядають вельми оптимістичними.
З іншого боку є фактор мотивації. Навіщо будувати «зелене» будівля? Кому це потрібно? Хто в кінцевому рахунку виграє? З цим, на жаль, поки ще є проблеми. Українські інвестори поки ще не занадто сильно мотивовані. І в цьому відношенні, безумовно, необхідна підтримка «Зелених» ініціатив державою. Причому підтримка не в стилі «батога», а «пряника». «Зелені» проекти повинні мати певні пільги перед «традиційними», але ні в якому разі не повинні носити директивно-наказовий характер. Якщо подивитися на досвід країн, де «зелене» будівництво успішно розвивається, то роль держави в цьому русі має дуже важливу роль. Та й якщо взяти досвід розвитку української вітроенергетики, ще однією колись «екзотичної» технології, то її бурхливе зростання пов'язаний з рішеннями на державному рівні. Введення «зеленого» тарифу призвело до різкого зростання встановлених вітроенергетичних потужностей в країні.
Тут виникає цілком резонне питання - чому буде мотивовано держава? Можна навести дві великі переваги. По-перше, «зелене» будівля споживає менше енергії, а енергетична незалежність завжди буде важливим чинником. По-друге, «зелене» будівля є більш комфортним для проживаючих і працюючих у ньому. Люди, що працюють в таких будівлях, менше хворіють і більш продуктивно працюють.
«Зелене» будівництво грунтується на прагматичних підходах. Перспективи його розвитку залежать від того, наскільки швидко ми зрозуміємо реальні вигоди від застосування «зелених» принципів при реалізації проектів нерухомості.
Виконавчий директор Української ради по зеленому будівництву і керівник проектів ТОВ «Дельта Проектконсалтінг Україна» Станіслав Шульга
