Після української кризи світ вже не буде колишнім, впевнені західні ЗМІ. Агентство Reuters перерахувало десять можливих варіантів подальшого розвитку міжнародних відносин після української кризи. На жаль, для Росії при будь-якому розкладі ніщо не зміниться в кращу сторону.
- Вплив Росії на міжнародній арені сильно зменшиться. На користь цього сценарії говорять наступні факти. Москва була виключена з G8. Процес вступу Росії до ОЕСР призупинено. Західні саміти з Москвою анульовані. Спроба Володимира Путіна використовувати БРІКС, щоб пом'якшити ефект від економічних санкцій, поки не принесла успіху. Китай і Індія, побоюючись виникнення аналогічного кримському прецеденту на спірних територіях в Кашмірі і Тибеті, віддали перевагу обійти кримське питання стороною. В результаті у спільному зверненні країни БРІКС обмежилися засудженням санкцій відносно Росії, але нічого не сказали про референдум.
- Відбудеться відродження НАТО. Ще недавно міжнародному співтовариству здавалося, що ця організація зжила себе. Її місія в Афганістані підійшла до кінця. Але ситуація в Криму знову нагадала про військовий альянс, очолюваному США. Небо Польщі знову патрулюють його літаки, в Варшава вимагає якнайшвидшої установки систем протиракетної оборони США в Центральній Європі. Під тиском Америки окремі європейські країни навіть, можливо, переглянуть скорочення військових витрат. Як правило, нейтральні, Фінляндія і Швеція можуть злякатися небезпечного сусіда в особі Росії і почнуть більш тісно співпрацювати з НАТО.
- Європа, безумовно, захоче позбутися залежності від російських нафти і газу. Європейські держави почнуть активно будувати термінали для зберігання СПГ і трубопроводи в інших напрямках. Збільшать поставки через Грузію і Туреччину до Південної і Центральної Європи. Не виключено, що ЄС взагалі закриє очі на екологічні проблеми і почне розробляти родовища сланцевого газу й активніше використовувати атомну енергію. «Я бачу небезпеку більш активного використання атомної енергії, зараз це питання все частіше буває на порядку денному, але це невірний шлях », - нещодавно сказав Герхард Ройсс, виконавчий директор австрійської компанії OMV, найбільшого імпортера російського газу в Центральній Європі.
- Китай буде грати важливу роль в цьому кризі міжнародних відносин. Однак відносини у Москви з Піднебесної можуть розвиватися в двох різних напрямках. З одного боку, якомога тісніше співробітництво. Зараз існує дипломатичний альянс між Росією і КНР, які часто голосують разом на асамблеях ООН. Можливо, їх енергетичне партнерство продовжиться, Росія побудує нові трубопроводи і перенаправляє вантажопотоки нафти і газу з Європи до Піднебесної. Але є й інший варіант: відносини між державами можуть охолонути, якщо Китай продовжить політику невтручання. Поки голова КНР Сі Цзіньпін відмовляється приймати чиюсь сторону.
- Авторитет США злетить до захмарних висот. Вашингтон візьме на себе роль світового судді. Незважаючи на те що нинішній президент країни Барак Обама вивів війська з Афганістану, нові події можуть змусити його прийняти на себе нелегку ношу і стати світовим лідером. Європа, мабуть, поки не сильно проти, так як дуже чекає, коли ж нарешті США почнуть продавати їй дешевий сланцевий газ.
- Позиція Німеччини як європейського лідера закріпиться остаточно і безповоротно. Ця країна вже і зараз домінує як найсильніша економіка регіону. А в поточних умовах Ангела Меркель стала головним політиком, здатним вести конструктивні переговори з Путіним. Від рішучості Німеччини відмовитися від енергетичної залежності від Росії залежатиме подальша політика та інших європейських держав. Крім того, Меркель також спілкується з Юлією Тимошенко, чиї шанси стати президентом України підвищилися, після того як кризова ситуація в країні загострилася.
- Євросоюз, який останні роки тріщав по швах, об'єднається перед лицем спільної загрози. Можливо, лідери деяких держав навіть забудуть про давні суперечках. Німецький політик Ребекка Хармс вже навіть пожартувала з цього приводу, що, звичайно, поки рано висувати Путіна на премію Карла Великого, яка видається діячам, що сприяє єднанню Європи, «але перед лицем загрози нової війни в Європі держави ЄС дійсно домовилися про спільну стратегію стосовно Росії ». У цих умовах Польща може прискорити своє приєднання до зони євро, як це вже зробили країни Балтії.
- Країни Центральної Азії, багаті енергоресурсами, такі як Азербайджан, Казахстан, Туркменістан і Узбекистан, будуть вибирати між Росією і Європою. Однак як тільки Росія ослабне економічно, можуть перекинутися на бік Заходу.
- Росія співпрацюватиме з США, особливо з питань глобальної безпеки, так як Москва зацікавлена в збереженні таких комунікацій, щоб уникнути глобальної ізоляції. Однак можливе загострення ситуації в Сирії, Ірані, Афганістані та Північній Кореї. Москва може задіяти свої важелі і почати поставки зенітних комплексів С-300 в Дамаск або Тегеран.
- Варіант ставить під сумнів майбутнє Путіна. Зараз-то він на піку своєї популярності. Проте нестабільність на російському ринку буде рости, олігархи можуть засмутитися, побачивши, як стрімко знижується вартість їх бізнесу, йдуть з-під носа іноземні інвестиції, а активи на Заході заморожуються. Зараз вони на 150% лояльні, але що буде через півроку?
