С ноября 2008 по ноябрь 2009 проблемная ипотечная задолженность в Украине выросла почти в 10 раз

Photo
За ініціативою Асоціації “Український Кредитно-Банківський Союз” у Міністерстві юстиції відбулася нарада, на якій обговорювалися проблеми стягнення боргу за фактом невиконання зобов’язань під час дії іпотечної угоди. Захід пройшов під головуванням Міністра юстиції, за участю заступника Міністра, керівників Департаментів міністерства та інших професійних асоціацій.
Експерти УКБС зазначили винятковість вирішення цього питання для захисту інтересів як кредиторів, так і вкладників та економіки в цілому, про що свідчать статистичні дані.
“Сьогодні загальний розмір іпотечного портфеля банків України становить понад 100 млрд. гривень (майже половина запланованих доходів Державного бюджету – 2009). Після того, як в червні 2009 року стали діяти зміни до славнозвісної інструкції Мінюсту, проблема неплатежів по іпотечним кредитам перейшла в нову фазу – загострення. Достатньо сказати, що за період з листопада 2008 по листопад 2009 року проблемна іпотечна заборгованість зросла майже у 10 разів,” – зазначає Генеральний директор Асоціації “Український Кредитно-Банківський Союз” Галина ОЛІФЕР.
Станом на листопад 2009 року 7, 2 мільярди гривень не повернуто за іпотеку 300 тисячами неблагонадійними позичальниками, частина яких має можливість сплачувати борги, але ухиляється від свого конституційного обов’язку. Цією нормою Міністерство юстиції захищає недобросовісних дебіторів, в той час коли інтереси мільйонів внутрішніх інвесторів не враховуються
І хоча, за результатами засідання Міністр юстиції дав вказівку у 15-денний термін проаналізувати нотаріальну та судову практику та повернутися до цього питання у вигляді відповідних змін до інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, але вартість питання набагато більша, аніж доля банків. Ціна питання – не тільки захист прав кредиторів, а й повернення довіри до банків, іміджу їхньої інвестиційної привабливості.
Після 17 листопада ц.р. Мінюст або внесе уточнення, за яким зазначене положення не поширюватиметься на раніше укладені угоди, або будуть надані відповідні роз’яснення. Бо за словами Миколи Оніщука “зміст виконавчого напису нотаріуса у тому, що він повинен бути інструментом реалізації прав кредиторів, а не навпаки. Якщо кредитор позбавляється цього права, йому мають бути надані інші правові інструменти для захисту”.