Земна кора під столицею поцяткована георазломами. Які загрози це несе місту? «Ми проаналізували космічну зйомку Києва, зроблений фахівцями НАСА. Розломи в корі пролягають на глибині 3—4 і 15—18 км.
Такі є під будь-яким великим містом, завжди є зони найбільш напружені під землею і менше, і це треба враховувати при детальному плануванні територій», — пояснює один із розробників Генплану Києва Микола Романець.
За його словами, плита, яка знаходиться на лівому березі на глибині 20 км, потроху рухається вправо; та, що праворуч, «наїжджає» на неї. Причому ця межа йде приблизно по Дніпру, і в багатьох місцях — по місту.
В точках перетину ліній розломів вище ймовірність рухів цих плит, із-за чого можуть з'явитися зсуви, що провокують техногенні катастрофи. «Назву найнебезпечніші ділянки: Лиса гора, район, де в річку Либідь впадають її притоки Оріхуватка і Совка (розв'язка на Московській площі), Куренівка, Поштова площа, на лівому березі — Сухі гори, район Биківнянських могил і ДВРЗ», — говорить Романець.
Всі ці місця містобудівники рекомендують освоювати вкрай обережно, адже крім розломів на глибині, ситуація ускладнюється ще й рухливими київськими ґрунтами, і безсистемною забудовою в останні роки.
«Наші предки не дарма всі ці місця не забудовували. Наприклад, схили Дніпра були засаджені деревами і укріплені дренажною системою. А зараз висотне будівництво на кромці схилів розбалансувало цю систему і може спровокувати рух грунтів від Музею Великої Вітчизняної війни до Поштової площі і навіть до вулиці Глибочицькій», — застерігає Романець.
Проте проблемні місця зараз активно забудовуються. На Куренівці місця промзон займають офісні центри, Лису гору оточують житлові висотки. Місцеві жителі активно чинять опір зведення новобудов впритул до Совських ставків.
У столиці зсувонебезпечні зони займають 4,3 тис га (5,5% від усієї площі міста). А п'ятої частини території міста (18,3 тис. га) загрожує можливе підтоплення не тільки під час паводків, але навіть при тривалих зливах.
Такі дані наводилися на містобудівній раді при розгляді екологічного розділу Генплану Києва.
«Геологічна ситуація повинна враховуватися при виділенні дозвільної та дозвільної документації на будівництво. Адже є різниця між малоповерховою забудовою та висотками! Я особисто не бачив карти геологічних розломів, але якщо судити по місцях забудови, ці дані раніше не бралися до уваги. Зараз ми намагаємося не відводити землі в перерахованих геологами місцях», — пояснив заступник голови КМДА Михайло Кучук.
