Українські власті намагаються посилити тиск на тіньову економіку. З цією метою планується обмежити готівкові розрахунки сумою в 150 тис.грн.
Якщо цей експеримент пройде успішно, то надалі суму напевно знизять до 50 тис. або навіть 20 тис.грн. Для тих, у кого гроші "білі" такі обмеження не представляють проблем. А от найбільший ефект буде видний на вторинному ринку нерухомості і дорогих авто, де багато хто звик передавати з рук в руки долари, а тепер доведеться їх конвертувати в гривню та ще й покласти в банк. Так що в разі прийняття обмежень за готівковими розрахунками, якщо ви хочете купити нерухомість, то повинні подбати про відбілюванні своїх грошей (в гіршому випадку доведеться заплатити 17% прибуткового податку).
Якщо обмеження сум готівкових розрахунків ще якось можна пояснити і навіть позитивно оцінити, то спроба ввести заборону на валютні депозити викликає скоріше негатив. Щось подібне останнім часом пережили Аргентина і Узбекистан - не кращі приклади для наслідування. Ясна річ, така заборона призведе до масової конвертації валютних вкладів у гривню і поповнить валютні резерви НБУ. Але як зазвичай постраждають бідні люди і середній клас. Заможні громадяни спокійно зможуть обійти такі обмеження - будуть розміщувати валюту через власні юрособи або просто виведуть валюту за кордон (для покупки тих же євробондів українських банків і держави). Якщо держава одночасно залишить можливість фізособам купувати доларові казначейські зобов'язання (що не логічно, але цілком зрозуміло), то народ ломанется їх скуповувати. І знову ж валюта потрапить в засіки НБУ. Плюс Мінфін звичайно ж знизить ставку прибутковості по КО до 5-6% річних. Таку ставку йому нереально отримати при розміщенні євробондів за кордоном. Отже, заборона на валютні депозити спровокує зміцнення гривні, призведе до зниження процентних ставок і по суті змусить заплатити простих громадян за макроекономічні проблеми України. нагадаю, що зараз єдина конкурентна перевага України на світовому інвестиційному ринку - це високі процентні ставки. Якщо країна позбудеться і це переваги і не проведе реформи судової системи і не гарантує захист прав інвесторів та акціонерів, заборона на валютні депозити спровокує у віддаленому майбутньому сильний економічний криза. Адже саме значні валютні заощадження населення дозволили йому порівняно спокійно пережити остання економічна криза (Аналогічно відбулося в Білорусі в 2011 році - навіть триразова девальвація рубля не створила серйозних економічних проблем). Якщо відняти у населення право мати валютні депозити, то влада візьмуть на себе нереальні зобов'язання рятувати заощадження українців. І тут вже закладений конфлікт інтересів - держава зацікавлена в низьких процентних ставках і високої інфляції, а громадяни з точністю до навпаки. З кого тоді питати якщо інфляція вийде з-під контролю і виявиться набагато вище процентних ставок по гривні? У цьому випадку вартість помилок влади буде обходитися їм на чергових виборах набагато дорожче. Чи готові влади взяти на себе таку відповідальність? - Не факт. Але замислюються чи вони про це? - Теж далеко не факт. Поки більше видно бажання ситуативно вирішити проблеми українського бюджету і української економіки.
Введення оподаткування доходів з депозитів за спеціальною формулою (одержання доходу понад облікової ставки плюс 5%, що сьогодні дасть неоподатковуваний мінімум лише в 12,5% річних) менш спірно, але також важко пояснити. По-перше, в поточному Податковому кодексі можливість введення оподаткування доходів фізосіб від депозитів уже передбачена. По-друге, облікова ставка НБУ не відображає нічого, а значить не може бути об'єктивним фундаментом для цілей розрахунку податку. По-третє, адміністрування такого податку буде дуже складним - облікова ставка може змінюватися протягом року кілька разів, змінюються також процентні ставки. По-четверте, а як бути з відсотками за валютними депозитами? Хоча якщо одночасно їх заборонять, це питання знімається. По-п'яте, а чому пропонують стягувати 25%, якщо максимальна ставка зараз встановлена в 17%, чому така дискримінація депозитних вкладників? - Напевно просто гроші дуже потрібні.
Обсяги промислового виробництва в Україні продовжують знижуватися. Хоча темпи падіння сповільнюються і дають надію на зростання. Однак проблеми в світовому металургійному секторі (ціни на сталь на LME за останній тиждень впали з 260 до 210 доларів за тонну!), а також зниження цін на нафту і негативний вплив цієї динаміки на експорт в Росію поки не дають приводу для оптимізму.
Ерік Найман
