Надзвичайно вигідне географічне положення дозволить забезпечити транзит азербайджанського, іракського, ізраїльського, кіпрського і навіть російського блакитного палива.
Російсько-український конфлікт неминуче призведе до нового розкладу сил на енергетичному ринку Європи. Адже європейці серйозно перейнялися своєю надмірною залежністю від поставок з Росії, до того ж у них посилилися сумніви в надійності транзиту російського газу через Україну. У цій ситуації Євросоюз дуже зацікавлений в розширенні кола своїх постачальників і в розвитку альтернативних транспортних коридорів.
"Унікальне геостратегічне положення"
Цілком можливо, що найбільше від прагнення європейців до диверсифікації виграє Туреччина. У неї є реальні шанси стати великим центром транзиту і розподілу енергії у південно-східних кордонів Євросоюзу. Досить поглянути на карту, щоб зрозуміти: завдяки надзвичайно вигідному географічному положенню Туреччини між Європою та Кавказом, Центральною Азією, Близьким і Середнім Сходом така роль прямо-таки напрошується.
"Ми бачимо, що європейські та міжнародні компанії проявляють зараз зростаючий інтерес саме до турецького енергетичного ринку", - розповів в розмові з DW експерт німецької консалтингової фірми ConEnergyКрістіан Грун (ChristianGrun). За його словами, справа не тільки в "унікальному геостратегічному положенні "країни. Важливу роль відіграють і надзвичайно високі темпи економічного зростання в останні роки, і вражаюча динамічність турецького суспільства, яка багато в чому пояснюється сприятливою демографічною ситуацією: середній вік населення становить зараз 30 років.
Особливе значення Крістіан Грун надає лібералізації турецького ринку: "У держави більше немає монополії, ринок відкритий тепер як для турецьких, так і для міжнародних компаній ". Новими можливостями вже зацікавилися деякі європейські важковаговики - наприклад, німецькі енергетичні концерни E.onі RWE. Експерт ConEnergyубежден, що нинішній внутрішньополітичну кризу, викликаний обвинуваченнями прем'єра Реджепа Тайіпа Ердогана в корупції і спробами уряду ввести цензуру інтернету, для потенційних інвесторів особливої ролі не грають.
Поки найважливіший проект - TANAP
Ключовим проектом, покликаним забезпечити Туреччини статус стратегічно важливого енергетичного партнера ЄС, є так званий південний газовий коридор для доставки до Європи в обхід Росії блакитного палива з прикаспійського регіону і з Середнього Сходу. Прокладку Трансанатолійського газопроводу TANAP (TransAnadoluPipeline) від східного до західного кордону Туреччини намічено почати в 2015 році і завершити в 2018-му. Поки по ньому планується щорічно прокачувати 16 мільярдів кубометрів азербайджанського газу з родовища "Шах-Деніз-2": 10 мільярдів транзитом до ЄС і 6 мільярдів - Для власних потреб.
Поряд з Азербайджаном важливим енергетичним партнером Туреччини має стати Курдська регіональний уряд у Північному Іраку. За повідомленнями турецьких ЗМІ, Анкара домовилася з ним про постачання газу, які планується почати в 2017 році приблизно з 4 мільярдів кубометрів газу. Однак вже до 2020 року ці обсяги намічено довести до 20 мільярдів.
Роль Туреччини як транзитної країни ще більше зросте в разі успішного розвитку газовидобутку в Східному Середземномор'ї. Так, Ізраїль вже видобуває на своєму шельфі блакитне паливо, але поки - тільки для свого внутрішнього ринку. Якщо одержувані обсяги і далі будуть наростати, може постати питання про експорт ізраїльського газу до Європи - і тоді відповідний трубопровід, швидше за все, буде прокладений саме до Туреччини.
Аналогічну перспективу відкриває і що намічається освоєння великих родовищ газу біля берегів Кіпру. Тут, правда, є серйозна політична перепона: острів розділений на дві частини, і Турецька республіка Північного Кіпру визнається і підтримується тільки Анкарою. Однак не виключено, що очікуваний газовий бум якраз і дасть вирішальний поштовх політичному врегулюванню багаторічного конфлікту.
Крупний одержувач російського газу
Втім, поки самим конкретним і найбільш значущим проектом залишається TANAP, підкреслив у розмові з DW один з провідних турецьких фахівців з енергетичних питань Мехмет Огютчу. І одного цього трубопроводу явно не вистачить для того, щоб перетворити Туреччину в центр розподілу газу, вважає експерт: "Для цього потрібно не 16 мільярдів кубометрів, а 50-60 мільярдів".
Одночасно наявні і плановані турецькі газопроводи можуть бути використані для диверсифікації шляхів доставки до Європи і російського газу. Адже Туреччина є одним з найбільших клієнтів "Газпрому" і з'єднана з Росією прокладеним по дну Чорного моря газопроводом "Блакитний потік ". По ньому цілком можна пускати газ, призначений для держав Південної Європи.
Так що в принципі у Туреччині є всі можливості стати новим центром транзиту і розподілу йде в Євросоюз газу. Так вважає і Фатіх Біроль, головний економіст Міжнародного енергетичного агентства. В інтерв'ю DW він заявив, що "Туреччини належить ключова роль у глобальній енергетичній політиці. Завдяки своєму географічному положенню вона може стати надійною транзитною країною для постачання енергоносіїв ".
