— В Англії зрозуміла одну річ: якщо допомогти людині вирішити її проблеми, вона буде готова за це платити. На цьому й будую бізнес, — розповідає вінничанка29-річна Ольга Амрай. Вісім років прожила в Лондоні, має там будівельну фірму. Під час Майдану повернулася в Україну, бізнесом керує на відстані.
— Коли приїхала до Лондона, спершу працювала в колл-центрі. Фірма працювала з грошовими переказами. Англійською я говорила жахливо. Але мене взяли, бо потрібен був працівник для роботи з російськомовними клієнтами. Згодом пішла в маркет білизни, одягу, взуття й товарів для дому. Потім народила сина Принца. Під час декретної відпустки записалася на курси до американського інвестора Роберта Кійосакі. Він підштовхнув відкрити власну справу.
Будівельну фірму зареєструвала за день. Уся процедура безкоштовна. Не важливо, який напрям бізнесу, ви зобов'язані мати бухгалтера з ліцензією, пише ГПУ. Він відкриває рахунок на фірму, веде папери, здає в податкову звіти. Знайшла працівника за рекомендацією. А можна було просто подзвонити за оголошенням у газеті. Я співпрацюю з будівельними бригадами. Шукаю клієнтів, беру замовлення, гарантую якісне виконання роботи. Перше замовлення отримала від бізнесмена з Росії. Він купив великий заміський будинок і шукав бригаду, щоб зробити ремонт. Зрозуміла, що це — моя ніша. Багатих росіян у Лондоні багато. А фірм, що можуть за ліцензією виконувати замовлення, мало. Зустрічаюсь із замовником, укладаємо контракт. Він переказує гроші на рахунок фірми. Далі планую, хто купуватиме матеріали, хто які виконуватиме роботи. Виконую роль посередника. Я вигідна і будівельникам, і замовнику. Замовнику легше пояснити рідною мовою свої побажання щодо ремонту. А будівельники отримують довгострокові замовлення. Британці часто викликають спеціалістів, щоб замінити проводку, вимикач або навіть лампочку. Остання послуга коштує 80 фунтів — майже 3 тисячі гривень.
Ольга отримує зарплату — близько тисячі фунтів на місяць. Це понад 33 тис. грн.
— Будівельникам за годину платять 8 фунтів — близько 300 гривень. Заробіток за місяць — близько 2 тисячі фунтів, тобто 67–68 тисяч гривень. За два роки зібрала команду з 15 людей. Майже три десятки відсіяла. Перевіряла всіх самостійно. Взяли об'єкт — приїхала раптово. Бачу — одні курять, інші по телефону розмовляють. Робила попередження. Хто набирав три — звільняла. З України керувати закордонним бізнесом важко. Нема можливості часто їздити й домовлятися з клієнтами. Тому зараз на мене працює тільки одна бригада.
У Вінниці Ольга Амрай відкрила Центр фінансової культури. Консультує бізнесменів та охочих відкрити власну справу.
— Недавно прийшов власник ювелірної фірми. Скаржиться на погані продажі. Постачальник не хоче забирати непроданий товар. Спланувала для нього стратегію розвитку фірми, порадила провести акції — і справи пішли вгору.
Вчу клієнтів правильно розпоряджатися грошима. Часто спостерігаю ситуацію: людина отримувала тисячу гривень. Потім заробітки зросли до 10 тисяч. Одразу біжать витрачати гроші на прикраси, беруть в кредит машину. Британці ще рік поживуть на ту ж тисячу. А додаткові гроші відкладатимуть на власну справу.
