Останні події в Португалії, Греції та на Кіпрі породили побоювання, що в Європі знову розгорається фінансову пожежу, для гасіння якого будуть потрібні чергові мільярди.
У єврозоні знову різко загострився боргова криза? За словами головного економіста німецького підрозділу італійського банку Unicredit Андреаса Реєса (Andreas Rees), він був чимало здивований, дізнавшись про це зі ЗМІ. Особисто він ніякої нової хвилі кризи не помічає, заявив Реєс в розмові з DW.
Одні бачать кризу, інші - прогрес
Навпаки, експерт вказав на той "значний прогрес, якого домоглися проблемні країни при проведенні як структурних реформ, так і заходів економії ". Що ж до кризи, що вибухнула в перші дні липня урядової кризи в Португалії, де у відставку подали міністри фінансів і закордонних справ, то Андреас Реєс не схильний драматизувати цей політичний конфлікт в Лісабоні.
В даний момент головним осередком кризи стали називати саме Португалію. Правда, вже до п'ятниці, 5 липня, стало ясно, що коаліційний уряд в Лісабоні встояло після гучних відставок, і, таким чином, гіршого варіанту розвитку подій вдалося уникнути. Він полягав би у дострокових виборах: на передвиборну кампанію і наступне формування нового уряду пішло б надто багато часу, якого у країни в її нинішньому економічному стані просто немає.
Чи стане Португалія другою Грецією?
Якщо ситуація в економіці виявиться гірше, ніж прогнозувалося, розміри португальського держборгу в 2014 році можуть зрости до 140 відсотків ВВП, вважають експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ).
У такому випадку Португалія почне нагадувати Грецію, яка залишається епіцентром боргових проблем єврозони. На даний момент експерти трійки кредиторів перевіряють в Афінах виконання умов отримання чергового траншу фінансової допомоги. 3 липня, якраз у розпал португальського кризи, грецькому уряду довелося визнати, що воно не виконало програму скорочення робочих місць у державному секторі і мало просунулося у справі приватизації.
Дискусія про другий списання грецьких боргів
Ця дискусія стала другою причиною побоювань з приводу нової хвилі боргової кризи. Адже якщо справа, дійсно, дійде до ще одного списання грецьких боргів, то неминуче постраждають європейські платники податків, у тому числі й німецькі, оскільки кредиторами сьогоднішньої Греції на 80 відсотків є держави єврозони.
Професор Вольфганг Герке переконаний, що до призначених на кінець вересня парламентських виборів у Німеччині німецькі політики продовжать завіряти громадськість, що ні про який новий списання грецьких боргів не може бути й мови. "А от після виборів у бундестаг все можливо", - поділився своїми побоюваннями вчений, давно вже виступає за вихід Греції з єврозони. Правда, ця тема заглохла ось вже рік тому. Зараз куди більш вірогідним кандидатом на вихід з єврозони представляється Кіпр, що став на початку липня ще одним джерелом тривог з приводу загострення боргової кризи.
Нікосія попросила Брюссель пом'якшити умови отримання допомоги в 10 мільярдів євро, але отримала рішучу відмову. Це посилило побоювання, що кіпрське уряд не зможе виконати взятих на себе зобов'язань, і тоді острову або доведеться просити про додаткову допомогу, або оголошувати про відмову від валюти євро.
