Сильні морози, якщо вірити синоптикам, не за горами. А оскільки експерти прогнозують перебої з опаленням (у багатьох українців жива ще в пам'яті історія з обледенілих Алчевському), тема утеплення житла, а також занадто високих тарифів за обігрів будинків - одна з найбільш актуальних. Це підтверджують результати дослідження, проведеного з 9 по 16 вересня центром «Соціальний моніторинг».
Фахівцями було опитано більше двох тисяч громадян України різного віку з 24 областей, АР Крим та Києва. Як розповіли соціологи, інформація була отримана методом бесіди «віч-на-віч» за місцем проживання кожного з респондентів. Можливі похибки, при достовірних 95%, становлять 1,34-2,24%.
Директор центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук пояснив, що подібні дослідження проводяться центром щоквартально, і одна з основних тем нинішнього опитування була присвячена оцінці громадянами теплоеффектівності їх житла.
«Тільки п'ята частина опитаних повідомили, що в їх квартирі комфортний температурний режим, близько половини українців поскаржилися, що мерзнуть у холодну пору року та їх житло необхідно утеплити. Причому можливість ремонту прямо пов'язана з матеріальним добробутом і віком респондентів. Серед людей до 35 років свою квартиру або будинок захистив від морозів кожен третій; серед тих, кому за 60 років, - менше 20%.
Зрозуміло, чим заможніше сім'я, тим комфортабельніше її житло. З цієї причини наявності соціальна проблема: ті, хто найбільш потребує сприятливих умови проживання - літні люди з невеликими доходами, найменш ними забезпечені, - говорить керівник дослідження. - Через нестачу коштів багато українців (33%) постійно відсувають утеплення свого житла на різні терміни.
Крім того, ми зіткнулися ще з однією проблемою. Люди не розуміють, що підвищення теплоеффектівності будинків - це не тільки шлях до більш високій якості життя, але і, в кінцевому підсумку, спосіб економії коштів.
На питання про те, що хотілося б зробити в першу чергу, щоб не замерзнути при недостатньому градусі в батареях, більшість опитаних (Майже кожен другий) відповіли, що мріють замінити дерев'яні вікна на пластикові зі склопакетами. На другому місці серед намірів респондентів - Теплоізоляція стін (23% відповідей). Причому характерно, що про вікна згадували в основному жителі північних областей країни та Києва. А про стінах - Громадяни західних і центральних регіонів. Очевидно, через кліматичних особливостей місцевості ».
27,7% українців збираються утеплити квартиру в найближчі три роки, 4,9% розраховують зробити це до новорічних свят, 31,4% опитаних ніколи цим не займалися і не збираються, 28,1% вже утеплили.
Як було сказано, серед відомих у народі способів самопорятунку від холодів лідирують заміна вікон (на яку покладають надії більш 48,2% українців) і «шубірованіе» зовнішніх стін будинків (11, 5%).
3,8% респондентів вважають, що покращити клімат в квартирі можна за допомогою різного роду обігрівальних приладів, 3,7% розраховують, що сприятливі зміни настануть після ремонту в їх будинку продірявився даху або теплоізоляції продувається вітрами горища, 5,7% збираються вкласти кошти в заміну або установку додаткових дверей.
Дмитро Дмитрук зазначив, що 86% наших співвітчизників, з якими розмовляли соціологи, усвідомлюють, що проблеми енергозбереження необхідно вирішувати на національному рівні і що якщо б їм довелося найближчим часом купувати житло, вони б вибирали теплоеффектівниє будинку.
Коментарі
Андрій ЦИБУЛЬКО, голова Асоціації енергоаудиторів:
- У країні 84% будинків побудовані в радянський час, вони набагато менш енергоефективні, ніж ті, що зводяться зараз. Тому велика частина населення живе в холодних квартирах, переплачуючи за неекономно витрачається тепло. Комплексна термомодернізація житлового фонду в Україну дозволить зменшити витрати імпортного газу на 8 млрд кубометрів на рік (це близько 17% від загального обсягу споживання блакитного палива в Україну). За зекономлені таким чином гроші можна обігрівати близько 50 тис. житлових будинків (Луганська, Донецька і Дніпропетровська області разом узяті). А зараз ці кошти йдуть практично в нікуди.
Хоча державою розробляються відповідні програми, на практиці вони не фінансуються, і, як показують опитування, проблемою утеплення будинків люди займаються самі. На наш погляд, необхідно створити і відпрацювати механізм залучення Об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків на ці цілі банківських кредитів. Під прийнятні відсотки. Подібний прецедент вже є у Луцьку, де таким чином була здійснена комплексна термомодернізація 144-квартирного будинку. Це набагато вигідніше і розумніше, ніж виділення державою бюджетних грошей, які, як правило, витрачаються невідомо на що.
Роман Захаренко, президент Асоціації виробників пінопласту в Україні:
- Фахівці підрахували, що комплексна термомодернізація старого будинку (а цього потребують
70 тис. будівель) дозволяє знизити витрати його жителів на теплоенергію на 60%. Якщо і зароблять державні програми, це буде не раніше ніж через 10-15 років. А тому не випадково 30% українців, за даними соціологів, збираються утеплювати своє житло в індивідуальному порядку.
Як правило, 40% тепла йде через щілини між панелями будівель і через вікна старої конструкції, які в минулі часи ми, рятуючись від протягів, зашпаровували поролоном. В даний час у Німеччині 85% стін у будівлях утеплені пінопластом, що популярно і у нас. Тільки за цей рік ринок фасадного утеплення будинків виріс на 15%. Вартість 1 кв. м такої «шуби» для стін - 200-250 грн, «одягнути» в неї дві зовнішні стіни (близько 25 кв. м.) обійдеться в суму від 5 до 6 тис. грн. Витрачені гроші окупляться за два сезони.
Аналогічні розрахунки є і по євровікна, встановленню теплолічильників, заміні комунікацій.
Навіть якщо ціни на газ і тепло для населення і підвищаться в 1,5 рази, як цього вимагає Світовий банк, європейський досвід доводить, що при комплексній термомодернізації будівель оплата за опалення для мешканців не зросте, а може, навіть знизиться.
Олександр СЕРГІЄНКО, директор Інституту міста:
- Перекласти на плечі населення проблеми утримання житлового фонду, в тому числі енергозбереження, вигідно нашій владі, зокрема чиновникам різного рівня, які переймаються тільки власної наживою і навіть думати забули, що утримуються на кошти платників податків. Вони, згідно Конституції, повинні забезпечувати громадянам комфортні умови існування. Для того щоб люди самі дбали про будинки, в яких проживають, вони повинні в першу чергу отримувати нормальні пенсії і зарплати.
Що стосується залучення ОСББ кредитів на підвищення енергоефективності будівель, то необхідно, щоб частина цих коштів компенсувало держава. У Верховній Раді давно вже лежить відповідний законопроект, але ніхто поки не збирається його розглядати. Так дійде до того, що старі панельні будинки у нас не тільки перемерзнуть, а й розваляться. А люди, що залишилися без житла, підуть «грітися» під Адміністрацію президента і Кабмін.
Крім того, індивідуальне утеплення квартир і будинків не дасть нічого, поки в них не встановлені теплолічильники. Що толку, якщо ваша сім'я почне економніше витрачати тепло - вас все одно змусять доплачувати за несправність зношених комунікацій. Недарма в сьогоднішніх тарифах закладені 12-18% тепловтрат.
Цифри
26 млрд грн щорічно переплачують українці за обігрів свого житла
6 млрд грн з громадян України «тягнуть» в зимовий період електрообігрівальні прилади
100 тис. грн можна заощадити в оплаті за тепло в розрахунку на один середньостатистичний багатоквартирний будинок при його комплексної термомодернізації та встановлення лічильника
Утепляйся хто може: Комплексна термомодернізація старого будинку дозволяє знизити енерговитрати на 60%
