«Двадцять п'ять років нам розповідали про те, що потрібно зменшувати енергоспоживання і надавати послуги нової якості, але практично лише після підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, ми стали на шлях імплементації відповідних директив ЄС, щоб домогтися такого енергоспоживання, як в європейських країнах», — так почав свою презентацію нового покоління норм з енергоефективності будівель (ДБН Ст. 2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель») віце-прем'єр-міністр міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко. У Євросоюзі, за його словами, діє стандарт, який забезпечує споживання всього 50 кВт на квадратний метр житлової площі. В Україні в минулому році цей показник становив 185 кВт.
Віце-прем'єр зазначив, що державна будівельна норма (ДБН), яка запускається в Україні, має той же номер 31, що і директива ЄС. І це, як він вважає, дуже важливо і символічно. Він також додав, що саме цей будівельний стандарт дозволяє впровадити програмне забезпечення (створено ЄБРР), яким будуть користуватися енергоаудитори, які будуть працювати в Україні згідно поданого до парламенту законопроекту про енергоефективність будівель. Зубко зазначив, що у Верховну Раду поданий пакет законопроектів — про особливості управління будинками, про житлово-комунальні послуги.
Закон про енергоефективність будівель, на його думку, найголовніший, так як дає можливість не тільки впровадити інститут енергоаудитора, але і встановити відповідальність для того, хто буде не тільки оцінювати енергоефективність будівель, але і давати рекомендації, що потрібно зробити, щоб її підвищити. Не менш важливі, за словами віце-прем'єра, і закон про комерційний облік, який вже схвалений парламентаріями у другому читанні, та закон про Фонд енергоефективності, який дозволяє впровадити інструмент, який забезпечить як технічну, так і фінансову підтримку кожному українцю для його зусиль у підвищенні енергоефективності.
Зубко розповідає, що директива №31 ЄС працює з 2010 року. А в Україні її вкрай необхідно впроваджувати. Оскільки і сектор ЖКГ та промисловий сектор потребують модернізації. 185 кВт на квадратний метр, зазначає віце-прем'єр, не влаштовує сьогодні жодна держава, і, звичайно ж, Україну. Він зазначає, що Німеччина вже ставить питання про норму в 25 кВт, яка має бути впроваджена за сім років.
На думку віце-прем'єра, кожна українська сім'я повинна знати, за що саме вона платить і яким чином її платіж і навантаження на бюджет можна зробити менше. Тому саме закон про ефективність будівель дозволить людям, які купують житло, розуміти, що саме вони згодом повинні робити в своїх оселях. «Купуючи праска або посудомийку, ми вже цікавимося, скільки буде споживати той чи інший прилад. Тому свій сертифікат, який чітко визначатиме, скільки людина буде витрачати на його експлуатацію житла, повинні мати кожен будинок і квартира», — впевнений Зубко. Він зазначає, що «впровадження таких сертифікатів — це питання енергонезалежності сім'ї і держави в цілому».
«Державні будівельні норми, які ми сьогодні обговорюємо, — вказує віце-прем'єр, — практично пов'язують всі стандарти, які стосуються вимог до будівель і теплоізоляції і вже діють в Україні, та всіх тих стандартів, які працюють в Євросоюзі. Це, практично, поєднання європейської та української стандартизації. І це важливо тому, що опалення та охолодження будинків — це те, через що ми втрачаємо енергію як взимку, так і влітку. Тому ми робимо перший крок для впровадження відповідних нормативів». На підставі цього ДБН ми сьогодні, зазначає також Зубко, зможемо впровадити програмне забезпечення, щоб всі енергоаудитори могли працювати в єдиному полі.
«Завдяки прийняттю цієї норми послуги на тепло в новобудовах стануть дешевше на 15%. До того ж, Україна зможе додатково економити по 1 млрд грн на рік, тобто через п'ять років це може бути вже 5 млрд! Для енергонезалежності нашої країни це великий крок», — підкреслив заступник глави Мінрегіону україни з питань будівельної галузі Лев Парцхаладзе. За його словами, головне, що закладено в основу нового ДБН, це комплексна оцінка будівель, за якої нормуються витрати енергії не тільки на опалення будинку, але і на споживання енергії в цілому — опалення, охолодження, вентиляцію і гаряче водопостачання.
«З новою нормою ми зможемо щорічно економити близько 150 мільйонів кубічних метрів газу, — додає заступник міністра. — Для новобудов економія енергії буде складати 30%, а при реконструкції будинків, побудованих ще за радянськими нормами, вона виросте в 2,5—3 рази». Він також зазначив, що зараз проводиться перегляд ще ряду ДБН, які потребують першочергового аналізі. «У цьому році Мінрегіон запланував змінити 27 будівельних норм, працює робоча група, здійснюємо всі максимально прозоро і відкрито із залученням провідних експертів, міжнародних організацій та громадськості», підсумував Парцхаладзе.
Все це звучить надзвичайно красиво. І навіть перший столичний мер Іван Салій, який добре знає співвідношення між житлом радянської забудови та обсягом нинішніх новобудов, врешті зрозумів, що нові ДБН будуть орієнтиром для енергоаудиторів, під керівництвом і при відповідальності яких буде відбуватися модернізація старого житлового фонду. І дійсно, аргумент Зубко щодо того, що завдяки впровадженню ДБН-31 як у новозбудованому житло, так і під час поступової модернізації старих будинків сфера ЖКГ зможе зменшити споживання газу з 19 мільярдів до 11 мільярдів кубометрів, переконає кого завгодно.
Однак для глибоких фахівців у цьому питанні ясно ще далеко не все. Так, голова Асоціації аудиторів Володимир Печерський кілька сумнівається в тому, що ГСН-31 можна впровадити протягом одного місяця. «Я б не став так оптимістично дивитися на цей процес, — відзначає він. — Ми бачили ДБН і раніше і бачимо те, що зроблено зараз. У нас є великі претензії до цього документу. Я думаю, що робочій групі ще потрібно попрацювати, перш ніж затверджувати цей документ. І найпростіший питання до нього: чому наша шкала енергоефективності зовсім не збігається з європейською?»
Зубко обіцяє, що робоча група над цим ще попрацює і дасть відповіді на всі питання. Він вважає, що українські ДБН, дійсно, повинні в усіх позиціях відповідати європейській директиві. За його словами, потрібно зняти всі розбіжності або додатково провести роз'яснювальну роботу, зокрема з энергоаудиторами, які сьогодні, на його переконання, «утворюють передовий фронт».
