Українці платять багато податків, а отримують натомість лише крихти?

Українці платять багато податків - і за кількістю, і за розміром своїх доходів. Проте державні і медичні послуги, освіта  і пенсії, які отримують українці за свої податки, дуже далекі від того, що можна було б очікувати за такі гроші.

Якби я і мій роботодавець не платили податки, то щомісяця я могла б самостійно утримувати двох пенсіонерів, півтора лікаря чи вчителя,  одного міліціонера або одну третину депутата Верховної Ради.

Проте на додаток до податків, які я плачу, я все одно плачу за послуги лікарів, педагогів, а також утримую родичів - пенсіонерів,  яким явно не вистачає заробленої за довге трудове життя пенсії.

Чи не краще справи йдуть і у роботодавців. За даними Світового банку, в 2012 році підприємці перерахували до бюджету 55,5% доходів, з яких  43,3% становлять податки на працю.

Всього за показником "оподаткування", який визначається Всесвітнім банком при складанні рейтингу Doing business, Україна зараз займає 165  місце з 194. При цьому в банку зазначають, що завдяки скороченню кількості податків України за рік навіть покращила свою позицію - на цілих 20 сходинок.

Згідно з опитуваннями, проведеними Центром Разумкова, майже 3% опитаних вважають, що сплачені українськими платниками податки розкрадають  чиновники. Ще 28% вважають, що у них просто відбирають чесно зароблені гроші. Третя за чисельністю група - 17,6% - це ті, хто вважають, що  податки хоч і не розкрадаються, але все одно використовуються неефективно.

Тільки 6,9% опитаних вважають, що за рахунок податків їх платник підтримує тих, хто потребує цього найбільше, і тільки 4,3% опитаних упевнені,  що сплачені податки повернуться до них або до їх близьким.

Скільки ми платимо?

У Центрі соціально-економічних досліджень CASE підрахували, що від кожного громадянина, який отримує місячну зарплату у розмірі 2157  грн, держава отримує 2092 грн податків. За рік ця сума становить понад 25 тисяч грн.

З них понад 17,3 тисячі грн - це податки та соціальні внески. 15% податку на доходи фізичних осіб та 3,6% соціального внеску платить сам працівник,  і ще 36,75% - єдиний соціальний внесок, який платить роботодавець. Левова частка цих платежів йде на фінансування Пенсійного фонду. Втім,  навіть такі величезні, порівняно з іншими країнами, відрахування до Пенсійного фонду, забезпечують лише дві третини від його реальної потреби.  Решта - так званий дефіцит Пенсійного фонду - також фінансуються з бюджету - через перерозподіл інших податків.

Ще майже 8000 грн, за розрахунками експертів CASE, - це так звані "непрямі податки", або податки, сплачені в магазині - ПДВ (20% від собівартості  товару), а також акцизи й імпортні мита.

Виходить, що працівник в Україні отримує в середньому стільки ж, скільки платить податків, але, як каже автор дослідження Дмитро Боярчук,  практично нічого за це не отримує від держави:

"Якщо подивитися відносні показники того, що ми платимо, я, напевно, не пригадаю жодної іншої країни, де б податки на зарплату досягали  майже 50%. Але є ще й абсолютні величини. І якщо подивитися ті абсолютні суми, які йдуть на фінансування медицини чи освіти,  то нам до європейського рівня ще досить довго йти ", - говорить експерт.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин також радить дивитися на абсолютні цифри і враховувати, що робота українців  сильно недооцінена, а отже, і податки, які платять українці, також порівняно невеликі в абсолютному вимірі, пише Бі-бі-сі. Але треба враховувати  і зворотний бік цього замкнутого кола - відносно великі податки змушують підприємців та працівників "не світити" всі свої доходи:

"З одного боку, в Україні робота є вкрай недооціненою, і зарплати кваліфікованих працівників дуже низькі. Отже, не можна  розраховувати, що і податкові платежі та відрахування до соціальних фондів будуть значними. Крім того, розподіл коштів, вже надійшли  до бюджету, не є зрозумілим і прозорим. А кількість податків, які ми платимо, взагалі підштовхує до тінізації доходів, тому вести  нормальне життя на ті кошти, які залишаються після сплати податків, просто неможливо ", - каже Василь Юрчишин.

За даними CASE Україна, з зарплати в 3601 грн, яку роботодавець повинен нарахувати, щоб сплатити "чистими" працівнику 2157 грн, на руках у цього  працівника для "чистого" споживання залишається 1670 грн.

На що витрачаються податки?

Більше половини від того, на що витрачаються податки - 58,1% - складає виплата пенсій. При цьому середня пенсія в Україні становить менше 1500 грн  на місяць.

Серед інших головних напрямків, на які витрачаються гроші платників податків - освіта і медицина (більше 10% і 5,8% відповідно). При  цьому зарплати українських лікарів та вчителів - одні з найнижчих в цілому в економіці і складають близько 2500 грн на місяць.

По 3,9% і 3,1% витрат йде на забезпечення правоохоронної системи і державний апарат відповідно. Примітно також, що всі  ці області - державне управління, правоохоронна система, освіта і медицина - також регулярно фігурують на високих місцях  в рейтингах корумпованості.

"Якщо подивитися на міліцію, яка нам коштує набагато більше, ніж армія, то виникає питання: від кого ми захищаємося? Якщо говорити про освіту,  то ми витрачаємо відносно багато, але ці кошти розмиваються, і жоден український ВНЗ не входить ні в один зі світових рейтингів. Що стосується  медицини, то за ті податки, що ми сплачуємо, ми повинні були б отримувати медичні послуги безкоштовно. А в реальному житті ми в кращому випадку маємо  приміщення, де сидять лікарі, які беруть за свої послуги додаткові гроші, не кажучи вже про те, скільки коштують ліки ", - говорить Дмитро  Боярчук.

Що робити?

Серед розвинених країн чи не найвищий рівень податків спостерігається в країнах "нордичного соціалізму". Там податки на порядок вище,  ніж в інших європейських країнах. Якщо частка податків у ВВП становить у Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії понад 50%, то в найбільшій європейській  економіці - Німеччини - цей показник трохи більше третини.

Український показник співвідношення податків до ВВП близький до німецького, але в ньому не враховуються податки на фонд оплати праці та відрахування до соціальних  фонди. Разом з ними, очевидно, Україна за відносним показником відрахувань наближалася б до "нордичному соціалізму". За оцінками Організації  економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Україна належить до країн з найвищими податками, - разом з державами Північної  Європи. Проте ефективність того, як ці податки витрачаються в Україні і в країнах Північної Європи - зовсім різна.

Є ще один варіант, яким, наприклад, користуються США, де податки складають менше 16% від ВВП. Він полягає в тому, що держава збирає  зі своїх громадян мінімальна кількість податків, а громадяни зате можуть самі подбати про себе і, через благодійність, про інших.

"Україна, незважаючи на відносно великі податки, навряд чи наздожене скандинавські країни за рівнем якості державних послуг, - каже  Василь Юрчишин. Головна перешкода - такий великий переділ грошей через державний бюджет у вигляді податків і виплат можуть робити тільки  ті країни, де рівень корупції традиційно дуже низький, а рівень прозорості - високий:

"Скандинавський варіант дуже привабливий, але він вимагає великої довіри населення до влади, мінімальної корупції та прозорості бюджету.  На жаль, ні по одній з цих позицій Україна не досягла якогось прийнятного рівня, і саме за цими показниками програє всім європейським  країнам. Інший варіант, коли всі платять мало, і кожен сам за себе, також навряд чи приживеться у нас через вихованих Радянським Союзом патерналістських  настроїв. У нас все ще велика частина населення вірить, що держава повинна піклуватися про своїх громадян ", - каже Василь Юрчишин та  радить рухатися в обох напрямках - намагатися зменшити корупцію і одночасно зменшувати у громадян почуття залежності від держави  разом із зменшенням податкового навантаження.

Разом з тим, Дмитро Боярчук стверджує, що змінити ситуацію з податками можуть тільки кардинальні реформи і скорочення неефективних  бюджетних витрат. Але на першому етапі, каже експерт, було б корисно, якби українці самі почали платити податки, а не тільки бачили їх  в бухгалтерській звітності. Тоді вони б краще розуміли, що можуть і повинні вимагати від держави за сплачені податки:

"У нашій пострадянській ментальності немає розуміння того, що бюджет - це не тільки те, що людина отримує, а це і те, що він платить. Люди повинні  розуміти, що вони не винні державі за безкоштовну медицину, освіту, а також за те, що їх не чіпає міліція. Звичайно, добре було  б, якби громадяни власноруч платили податки, як це відбувається у більшості цивілізованих країн, - говорить Дмитро Боярчук, і як  приклад "зміни свідомості" наводить малих підприємців. - Ми бачимо, що у приватних підприємців, які самі платять щомісяця 200  грн, ставлення до держави, до чиновників, до системи - зовсім інше "

 

За даними World Economic Forum, World Bank, Transperency Int., UNDP, Legatum Institute, 2012 рік