Українців чекає рекордно дорогий опалювальний сезон: що потрібно зробити влітку, щоб не платити взимку більше

Photo

В Україні кілька днів тому прийняли закон "Про Фонд енергоефективності". Гроші з фонду дозволять фінансувати роботи по утепленню житла. Однак, незважаючи на заяви уряду, багато експертів упевнені: Фонд в цьому році, швидше за все, так і не запрацює. Нацкомісія в травні вже підвищила тарифи на гарячу воду в деяких містах, з урахуванням зростання заробітних плат і подорожчання енергоресурсів, незабаром для українців може подорожчати і опалення. Крім того, Кабмін скоротив субсидії на опалення. В результаті опалювальний сезон 2017/2018 може виявитися для українців рекордно дорогим. Сайт "Сегодня" з'ясував, як правильно підготуватися до опалювального сезону.

Як платити менше

До 70% від суми в комунальних платіжках взимку – вартість опалення. У планах уряду – встановити теплові лічильники у всіх багатоповерхівках в найближчі кілька років. Вже зараз у Києві, Львові, Запоріжжі та в інших обласних центрах у більшості багатоповерхових будинків стоять теплолічильники. Мешканці таких будинків платять тільки за використані Гкал тепла. У неутепленої будинку з високими тепловтратами і лічильником платіжки за опалення можуть виявитися навіть вище, ніж в будинках без лічильників. Однак, як кажуть експерти, після установки теплового пункту та утеплення свого будинку платити за тепло можна на 70% менше. Як розповідає експерт у сфері ЖКГ Тетяна Бойко, серед її знайомих є кілька людей, які в опалювальний сезон платили всього одну гривню за опалення квадратного метра. "Це добре термомодернизованные будинку. Є будинки ОСББ, які отримали 4-6 гривень за квадратний метр опалення. І є люди, які отримали платіжки за 33 гривні за квадратний метр, а є і ті, хто більше", – розповідає експерт.

За словами голови одного з київських ОСББ Василя Рудницького, в його будинку опалення одного квадратного метра коштувало 6,85 гривні. Так, за тепло в квартирі площею 50 квадратів мешканці цього будинку платили всього 342,5 гривні. У той же час киелвяне, які живуть в такій же квартирі, але, приміром, в будинку без теплового лічильника, платили 1648,5 гривні. 

Оптимальний час для утеплення будинку, розповідає менеджер із комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин, – літо. Влітку можна повністю утеплити стіни будівлі, замінити вікна на енергоефективні, безпечно утеплити цоколь на глибину промерзання грунту, підвал, горище, технічний поверх та дах будівлі. "В якісно утепленому будинку влітку буде не так спекотно, а потреба в роботі кондиціонерів буде менше", – зазначає експерт в сфері енергоефективності.

Влітку роботи і матеріали дешевше, ніж напередодні або під час опалювального сезону. Для тих, хто задумався про енергоефективність зараз, план підготовки до зими може виглядати приблизно таким чином:

червень – проведення енергоаудиту;
липень – підготовка техзаданий для енергоефективних заходів;
серпень, вересень – роботи з утеплення, монтаж обладнання, наприклад, індивідуального теплового пункту;
вересень-початок жовтня – налагодження устаткування, підготовка інженерних комунікацій будівлі до опалювального сезону;
середина жовтня – введення устаткування в експлуатацію, входження в опалювальний сезон.
"Частий питання, яке задають представники ОСББ, які задумалися про енергоефективність, можна проводити енергоаудит влітку. Адже тепловізором в спеку користуватися безглуздо. Енергоаудит влітку проводити можна. Тому що 90% енергоаудиту – це робота з документами, даними по споживанню тепла, розрахунки та розробка плану енергоефективних робіт", – розповідає Антон Ковалишин.

Де брати гроші на утеплення будинку

Тепломодернізація багатоповерхівки на 500 квартир в середньому може коштувати в п'ять мільйонів гривень. Щоб оплатити роботи та матеріали, кожній квартирі довелося б виділити по 10 тисяч гривень. Другий варіант – залучати кошти зі сторони.

"Теплі кредити" та міські програми. Будь-який українець може придбати негазовый котел, нові вікна, матеріали для утеплення житла і отримати від держави компенсацію в розмірі від 30 до 70% від витрачених коштів. Гроші на купівлю матеріалів видає державний банк"Ощадбанк", "Укрексімбанк" або "Укргазбанк"). Як зазначають в Державному агентстві энергоэфеективности, ця програма користується великою популярністю серед українців. Тільки в 2016 році уряд витратив 884 мільйони гривень на компенсацію кредитів. Правда, великого ефекту це не дало – найчастіше українці купують нові вікна (на них видали 67% кредитів). Однак, без встановлення індивідуального теплового пункту в будинку, теплового лічильника, утеплення стін і швів – економити енергоресурси не вийде. Крім того, сума "теплого" кредиту обмежена.

У деяких містах термомодернізацію фінансують за рахунок міських бюджетів. Наприклад, у Києві за програмою "70/30" можна заплатити за термомодернізацію всього 30% від її вартості, решту сплатить місто.

Приватні інвестори і гранти. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC та ін). Крім того, можна підписати угоду з енергосервісною компанією (ЕСКО). Вона виконає "роботи" під ключ, а інвестовані кошти поверне за рахунок досягнутої економії. Такі компанії фінансують 90% від вартості проекту, все обладнання передається у власність мешканців. Поки діє контракт з енергосервісною компанією, її експерти повинні обслуговують встановлене обладнання, безкоштовно консультувати мешканців і стежити за економією енергоресурсів.

Опалення подорожчає навіть з субсидією

Кабмін прийняв рішення скоротити норми споживання газу, тепла та електроенергії на опалення з першого травня цього року. У минулому опалювальному сезоні субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже в наступному опалювальному сезоні "комунальну знижку" будуть нараховувати тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За чинним тарифом – це ще 204 гривні.

У квартирі такої ж площі з центральним опаленням субсидія буде покривати замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень.

"Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди мають платити самі", – сказав "Сегодня" експерт в енергетичній сфері Валентин Землянський.

Крім того, Кабмін переглянув тривалість опалювального сезону. Українці, які користуються центральним опаленням, будуть отримувати субсидії на тепло після рішення органів місцевої влади про старт опалювального сезону. А ось тим, хто самостійно опалює будинок або квартиру, опалювальний сезон скоротили на один місяць. Якщо раніше субсидію нараховували з 1 жовтня по 30 квітня, вже в цьому році знижку будуть нараховувати з 15 жовтня по 15 квітня. Якщо почати топити раніше – за використані на опалення кубометри газу або кВт*год електроенергію доведеться платити самостійно.