У Міністерстві доходів і зборів не відмовилися від ідеї лібералізації оподаткування доходів фізичних осіб і фонду оплати праці. Вже з 2014 року ставка єдиного соціального внеску може бути знижена більш ніж удвічі — до 18%, а на доходи фізосіб буде поширюватися більш широка прогресивна шкала оподаткування.
Якщо річна сума доходів не буде перевищувати 18 тис. грн (щомісяця — 1,5 тис. грн), то з 1 січня 2014 року запропоновано застосовувати до неї нульову ставку; якщо річний дохід менше 3 млн грн (250 тис. грн щомісяця), то із суми перевищення будуть адмініструвати 10%. Нині чинна ставка податку на доходи фізосіб — 15% — буде поширюватися на дохід не більше 8 млн грн (666,6 тис. грн), а максимальна — 20% — якщо показник вище попереднього. Нагадаємо, що, згідно з Податковим кодексом, підвищена 17-% ставка застосовується до доходу, що перевищує десять мінімальних зарплат, тобто 11,470 тис. грн., пише "Комерсант-Україна".
Крім того, як і обіцяв раніше міністр Олександр Клименко, чиновники наполягають на загальне обов'язкове декларування доходів, якщо їх загальна сума за рік перевищує 18 тис. грн. Зараз громадяни подають декларацію, якщо оподатковуваний дохід вище 120 розмірів мінімальних зарплат (137,64 тис. грн). У Міндоходів підрахували, що якщо б диференційовані ставки застосовувалися в 2012 році (загальна сума доходів місцевих бюджетів становила 60,7 млрд грн), місцеві органи не дорахувалися б більше 37 млрд грн. Проте частково — на 10,5 млрд грн втрати були б компенсовані за рахунок ефекту легалізації зарплат в сегменті доходів до 3 млн грн. Заступник голови Федерації профспілок Сергій Кондрюк повідомив, що в Міндоходів нарешті прислухалися до їхніх пропозицій "викорінити дискримінацію доходів". "Неконституційно і аморально брати податки з зарплат, які знаходяться на рівні прожиткового мінімуму. З зарплат вчителів, лікарів, металургів відразу ж знімається 15% і 17%, в той час як більшість багатих людей вже давно не отримує зарплати, а доходи від дивідендів, акцій, депозитів",— говорить пан Кондрюк. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко хоч і вважає запропоновану норму європейської, але впевнена, що значного економічного ефекту для бюджетів від неї не буде.
"Це яскрава спроба продемонструвати солідарність і справедливість. Однак якщо аналізувати суми надходжень, то основні платежі будуть надходити від фізичних осіб із середнім рівнем доходів або нижче нього, оскільки дуже багатих людей не так вже й багато",— пояснює експерт.
А в Федерації роботодавців пропонують прив'язати диференційовані ставки не до конкретних сум доходу, а до МОЗ, щоб уникнути щорічного перегляду оподатковуваного доходу. У Міндоходів пропонують і зниження ставки єдиного соціального внеску із 32,6-49,7% до 18% незалежно від класу професійного ризику, хоча ще рік тому пропонували її в размере15%. Може бути, знято і максимальне обмеження на нарахування внеску, який в 2013 році складає майже 19,5 тис. грн. Автори документа визнають, що доходи Пенсійного фонду скоротяться вдвічі — більш ніж на 80 млрд грн. Однак скасування обмеження на нарахування єдиного соціального внеску, економія на сплаті єдиного соціального внеску за працівників бюджетної сфери і, можливо, введення збору з операцій купівлі валюти компенсують втрати на 53,5 млрд грн. Легалізація зарплат повинна дати 105 млрд грн. Експерти не такі оптимістичні у своїх очікуваннях. Пан Кондрюк вважає запропонований механізм безвідповідальним кроком.
"Такий підрив надходжень до Пенсійного фонду призведе до катастрофічного збільшення дотацій з держбюджету,— побоюється він. Зараз знижуються ставки податку на прибуток і ПДВ, і такої лояльності ще ніколи не було. Однак скорочення ставок не демонструє взаємозв'язок з детінізацією економіки. Ті, хто не сплачував податки, не буде платити навіть 1%".
