Уже рік, як інвестиційний клімат в Україні є дуже поганим, стверджують представники європейського бізнесу. Індекс привабливості не виходить за рамки 2,18-2,19 балів при максимально можливих 5 балах. Незважаючи на постійне вдосконалення законодавства, основний проблемою для підприємств залишається непередбачуваність регуляторної політики, збереження проблем з відшкодуванням ПДВ та неефективна судова система. У найближчі місяці бізнес не очікує позитивних змін і готується до чергової хвилі кризи.
Черговий квартальний індекс інвестиційної привабливості України, яку оцінили 115 топ-менеджерів компаній-членів "Європейської бізнес асоціації "(ЄБА), показав, що в II кварталі, як і в попередні періоди, інвестклімат в країні залишився поганим - 2,19 бали з п'яти. Це один їх гірших рівнів за всю історію дослідження з 2008 року (див. графік). "Це не істина в останній інстанції, а індикатор настрої підприємців, що вони відчувають, займаючись бізнесом в Україні. Підприємства вказують на проблеми, які варто вирішувати ", - говорить виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко. "Я не здивований, але розчарований, оскільки багато питань ще залишаються невирішеними, незважаючи на постійні заклики до дій з боку ЄС і ЄБА ", - додає глава представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра.
85% респондентів заявили, що в досліджуваний період ситуація для бізнес-середовища була радше несприятливою або однозначно негативної для інвестування. А для 38% компаній розвиток свого підприємства в Україні залишається неприбутковим заняттям. Основні причини негативних оцінок колишні: посилення тиску на бізнес з боку владних структур, складне адміністрування податків і корупція. Практично три чверті (73%) опитаних вважають, що в останні місяці не сталося жодної події, що сприяє поліпшенню інвестклімату.
Винятком стали зміни в нафтогазовидобувній промисловості (за рахунок продажу двох родовищ) і IT-сфері (надання галузі пільг). Оптимізм у 10% інвесторів викликала активізація будівництва інфраструктурних об'єктів під Євро-2012, а у 7% - прийняття нової редакції Митного кодексу, що дала поштовх до спрощення митних процедур.
Зміна Податкового кодексу, який регулярно переглядався, 49% підприємств оцінили негативно. Однією з важливих нових його норм стало обмеження включення збитків минулих років у поточну звітність сумою в 25%. Пані Дерев'янко вважає, що до наступного рейтингу проблема збитків "втратить свою гостроту". Негативну реакцію швидше за все викличе запровадження щомісячних авансових платежів з податку на прибуток. За словами пані Дерев'янко, незважаючи на хорошу динаміку з відшкодуванням ПДВ, у тому числі і в автоматичному режимі, бізнес обурений необхідністю сплати податку на прибуток наперед за рахунок повернутого ПДВ. "Так, ми промовляємо з підприємствами можливість авансової сплати податку на прибуток, але в теж час остаточне рішення з цього питання приймає саме підприємство, і податкова ніяк не впливає на цей процес ", - стверджують у прес-службі ДПС. При цьому компанії з іноземним капіталом в I півріччі отримали 40% всього відшкодування ПДВ (тобто - 8800000000 грн), в тому числі європейські - 90% (7,6 млрд грн).
Проблеми європейських інвесторів актуальні і для українського бізнесу. За словами голови ради Асоціації підприємств-виробників техніки і устаткування для АПК "Украгромаш" Павла Штутмана, незважаючи на те що система адміністрування податків, зокрема ПДВ, за останні два року стала лояльніше до підприємств, іноді питання відшкодування все ще вирішуються в ручному режимі. "Від підприємств часто вимагають сплати податків за зобов'язаннями, які ще не наступили. Багато експортери вже накопичили значні переплати з податку на прибуток. Експортне виробництво залишається надризикові ", - вважає він.
Незадоволений бізнес і непередбачуваною регуляторною політикою - блискавичним прийняттям парламентом законів без дотримання норм Бюджетного кодексу. "Закони приймаються так, як продаються гарячі пиріжки на ринку", - обурена пані Дерев'янко. За словами директора з корпоративних питань компанії Nestle в Україні та Молдові Геннадія Радченка, для його підприємства проблемою є двозначність трактувань законів. "Є непередбачуваність законодавства, але системних проблем немає. Ми працюємо і в інших країнах, наприклад, в Африці, Азії, буває клімат і гірше, ніж в Україні ", - упевнений він.
Інвестори не чекають поліпшення бізнес-клімату, а 36% респондентів навіть чекають другу хвилю економічної кризи. "Ми не говоримо, що влада взагалі нічого не робить, але якщо подивитися, які дії робляться, а що реально потрібно бізнесу, то ці речі не співпадають. Тому показники індексу, мені здається, в майбутньому не поміняються ", - говорить Анна Дерев'янко. Поліпшити їх може ефективна судова система, в якій можна довести свою правоту без хабарів, а також мінімізація корупції за рахунок публічного обговорення законодавчих змін. Однак в такі зміни майже ніхто не вірить. Генеральний директор компанії "3М Україна" Софія Оліфант каже, що в умовах проблем в економіці Європи, падіння цін на нафту і метал, поліпшення ситуації в Україні залежить від стабільності гривні: "Компанія оцінює зовнішні фактори, на які вона не може впливати, і поки з обережністю підходить до планування інвестицій ".
