Українські банки знову йдуть в мінус

Національний банк оприлюднив консолідований звіт про фінансовий стан банків в I півріччі. З нього випливає, що банки в II кварталі  отримали збиток у розмірі 172 млн грн. Через це їх прибуток, зароблений в I кварталі, зменшилася на 10%, до 1,55 млрд грн. Для порівняння: в I півріччі  минулого року банки зафіксували від'ємний фінансовий результат в 1,06 млрд грн.

Прибутковими в січні-червні залишалися майже 90% всіх кредитних установ - 157 з 176. Однак доходи половини з них - 77, в основному середніх  і невеликих банків - перевищили витрати на суму менше ніж 1 млн грн. ПриватБанк став лідером по прибутку (590400000 грн), а ВіЕйБі - зі збитків  (-384 Млн грн). В цілому збитки 19 банків склали 1,49 млрд грн.

Обидва згаданих установи мали статус самого прибуткового і збиткового і по звітності II кварталу - ПриватБанк заробив 323 млн грн, а  ВіЕйБі Банк втратив 363 500 000 грн (див. довідку). У ВіЕйБі Банку заявили "Комерсант", що з метою зміцнення стресостійкості вони провели інвентаризацію  всіх активів, внаслідок чого сформували резерви під проблемні кредити, у тому числі забезпечені заставами. Банк направив в резерви в нинішньому  році 470 млн грн.

Друге місце по збитках в II кварталі зайняв банк "Базис" (-311 млн грн), в якому з квітня працює тимчасова адміністрація НБУ. Третє місце  у Сведбанку - 209 500 000 грн. В установі пояснили свій негативний результат зміною стратегії і відмовою від роботи в роздробі. "Основним  фактором стало знецінення портфеля, викликане продажем частини роздрібного портфеля і формуванням додаткових резервів під кредитні  ризики з метою їх мінімізації ", - сказав голова правління Сведбанку Райнер Мюллер-Ханке.

Формування резервів залишається основною причиною збитковості або низької прибутковості банків, оскільки погані кредити продовжують тиснути  на їх баланси. З II кварталу НБУ змінив методику розрахунку кредитних портфелів, розділивши їх фактично на хороші кредити і резерви під проблемні  борги. Виходячи з цих даних, "Комерсант" вирахував середню частку проблемних кредитів у портфелях найбільших і великих банків: 15,3% з корпоративного  портфелю і 27,9% - з роздрібного. При цьому у більшості установ - 24 - рівень проблем з кредитами юридичних осіб виявився кращим  середнього, а 12 установ показали частку резервів на рівні 16-93% цього портфеля. Ситуація з поверненням коштів населення виявилася набагато гірше.  Рівень проблем вище ринкового - 28-94% - був у 20 банків.

Кредитори, говорячи про високий рівень проблем, нарікають на свою слабку захищеність. "Ми значну увагу приділяємо роботі з проблемними кредитами  і досягаємо непоганих результатів. Однак процес є повільнішим, ніж хотілося б, в першу чергу через недостатній захист прав  кредиторів, проблем у роботі судів та непрозорості ринку реалізації застав ", - говорить голова правління Ерсте Банку Павло Цетковський.  Розрахунки за нормативами НБУ і реальну якість портфеля можуть не збігатися. "Резерви формуються не тільки під проблемні активи, а й під стандартні,  субстандартні, а також кредити під контролем, - нагадують в Кредитпромбанку. - Рівень резервування залежить не тільки від стану  кредиту, але і від вартості забезпечення. Тому банку навіть за добре обслуговуваного кредиту з низьким покриттям запорукою потрібно формувати  відносно великий резерв ".

До того ж установи можуть застосовувати більш жорсткий ризик-менеджмент, ніж вимагає НБУ. "Розмір відрахувань в резерви залежить не тільки від нормативів  НБУ, а й від політики конкретного банку. Кредитна політика ПУМБ є консервативною, що відбивається в більш високих вимогах до розміру  резервування ", - відзначили в прес-службі ПУМБ. Такої ж позиції дотримується і Банк Форум." Ми переводимо проблемну заборгованість в  непроблемні тільки після закінчення досить тривалого періоду після реструктуризації. Це дозволяє отримати достовірне підтвердження  можливості позичальника виконувати умови реструктуризації ", - упевнений голова правління Банку Форум Вадим Березовик. Висока частка проблемних  боргів також пояснюється тим, що нові кредити майже не видаються, і не всі банки продають погані портфелі, навіть з великою простроченням. "Ощадбанк,  на відміну від ряду комерційних банків, не продавав проблемний портфель іншим банкам і колекторам ", - пояснює заступник голови  правління Ощадбанку Антон Тютюн. В Альфа-банку додають, що рівень проблемних боргів може зростати або падати в момент покупки / продажу банком  портфеля.

Для скорочення частки проблемної заборгованості банкіри готові сконцентруватися на кількох методах. "Перший - робота з проблемними  кредитами: їх реструктуризація і повернення за графіком або дострокове погашення. Другий - нарощування кредитного портфеля фізичних осіб ", -  зазначає пан Тютюн. До списанню кредитів банкіри будуть вдаватися рідко. "Ми вважаємо, що борг повинен бути повернений, і вдаємося до списання  тільки в крайньому випадку. Найбільш вигідним способом роботи з проблемною заборгованістю залишається реструктуризація ", - говорить Вадим Березовик.