Українська економіка: ризики і кризи

Photo

Заборгованість по зарплатах в січні 2014 становить 808,2 мільйона гривень, повідомляє Держкомстат України. Якщо порівнювати з груднем минулого  року, то ця цифра зменшилася (був мільярд гривень). Це, звичайно, добре, але оптимізм передчасний, попереджають фахівці. Адже сьогодні  є серйозні фактори ризику, що провокують економічні загрози.

Так, нинішній дефіцит торгового балансу очікується в межах $ 14,6 мільярда, тоді як за дев'ять місяців 2013 він становив $ 5,836 мільярда.  Такі цифри закладені в нових прогнозних макропоказниках на нинішній рік в урядовій постанові від 18 грудня 2013 (№ 978). І  його потрібно буде чимось покривати. Через внутрішнього протистояння інвестори поставили на паузу свої бізнес-плани. Співпраця з МВФ  не поновилося. А надходження до бюджету падають, розповідає «Дню» опозиційний депутат Арсен Аваков. За його оцінками, недобір  бюджету вже становить 26 мільярдів гривень! Офіційно такі цифри не оголошували. Однак проблеми з надходженнями фінансів є,  і про це свідчить той факт, що Україна звернулася до Росії з проханням відстрочити розрахунки за газ, які, за оцінками російської  боку, складають 2,7 мільярда доларів.

Під питанням і виділення російських засобів. За словами першого віце-прем'єра Російської Федерації Ігоря Шувалова, переговори про фінансову  підтримці та співпраці в енергетичній сфері поновляться, як тільки буде сформовано новий уряд в Україні. Відповідаючи на  питання про те, коли можуть надати другий транш кредиту Україні, він відповів, що конкретних домовленостей з цього питання не було  і до відставки уряду, немає і зараз. «У нас, крім фінансових відносин, крім домовленостей з енергетики, є й інші плани,  а саме - кооперація в галузі промислового виробництва, літакобудування, суднобудування, атомної енергетики ... Я виходжу з того, що  уряд РФ навіть до формування повноцінного уряду України всю цю роботу буде з колегами проводити і далі », - сказав  президент Росії Володимир Путін. Що ж, дуже зручно працювати в «інших сферах», поки Україна шукає додаткові фінансові джерела  до бюджету, чи не так?

Яких наслідків слід очікувати українцям від сукупності таких чинників? Про це «День» запитав у президента «Центру  антикризових досліджень »Ярослава ЖАЛИЛО:

- Ми вже повністю занурилися у другий етап впливу кризових явищ у політиці, які вплинуть на економічну сферу. Перший був  пов'язаний з негативним впливом на очікування суб'єктів господарської діяльності та пересічних громадян, і він вилився в ріст попиту на готівкову  валюту і нестабільність у банківській сфері, яку поки начебто вдалося збалансувати. Другий момент пов'язаний з розбалансуванням більш  істотних макроекономічних завдань, виконання яких вимагає дієздатного уряду і відповідної послідовності економічної  політики. І природно, що питання наповнення бюджету - ключове. Враховуючи те, що сьогодні в тих регіонах України, де виникли проблеми  з діяльністю ОДА, загострилася і проблема наповнення бюджету.

Якщо буде недонадходження в держскарбницю, країна відчує перебої з фінансуванням заробітної плати та проблеми з роботою бюджетних організацій.  Якщо з місцевим бюджетом ситуація простіше, особливо - з бюджетом Києва, бо тут КМДА більш-менш працює, то в інших регіонах більш  відчутним буде таке недофінансування.

Ще одне: кредит від Росії суттєвої ролі не грає для стабілізації економічної ситуації в Україні. Чому? Обсяг цього кредиту  непорівнянний із сумою, яка необхідна для поліпшення економічного становища в країні. Загальний річний бюджет України - близько 400  мільярдів гривень. Якщо розділити цю суму на 12 місяців, то виходить більше 40 мільярдів гривень на місяць. На цьому тлі надходження від російської  боку - 15 мільярдів - значна сума, але нікуди не подівся питання виплати Україною боргу перед МВФ. І цю виплату потрібно здійснити  на початку лютого 2014 року. Я думаю, що російські засоби і повинні були б витрачатися на такі цілі. Отже, вони ніяк не можуть  покращувати економічну ситуацію в Україні, хіба що згладити певні проблеми. Говорячи ж про вихід на міжнародні ринки капіталів,  всім зрозуміло: відсутність стабільності політики і нового уряду викликає у інвесторів сумніви, чи варто будувати фінансові відносини  з Україною за таких умов. З певною недовірою на нас дивиться і Китай, з яким українська влада домовилася про залучення  значних кредитних ресурсів в економіку. Це теж погано.