Криза не перебирає чи ти банкір, чи слюсар — усіх загрібає на лаву безробітних. Однак киян вона все ж оминає. Адже ситуація на столичному ринку праці є найкращою в Україні. Рівень безробіття тут становить 0,6 %, у той час як загальнодержавний — 3 %. Про такі показники відзвітувало Головне управління праці та зайнятості міста.
Випереджає столиця і за середньою заробітною платою, яка залишається в 1,7 разу більшою, ніж в Україні. Навіть у кризовий період кияни мають більше шансів знайти роботу, аніж жителі сусідніх областей. Тут навантаження на одне вільне робоче місце становить 0,4, для порівняння: в Україні — 10. Попри те, що статисти простежують зменшення кількості зареєстрованих безробітних, фахівці зазначають, що пік звільнень ще попереду.
“Говорити про те, що ситуація на ринку праці вже поліпшується, ще зарано,— каже начальник цього управління Тетяна Кисільова,— це лише перший етап, на якому роботодавці звільнили “зайвих” працівників. Наразі вони знаходяться в стані очікування реалізації тих антикризових законів, які ухвалювали. І тоді можливий пік безробіття, коли буде ясно, чи дістануть працівники підтримку, що передбачалася, чи ні”.
Зокрема, антикризовими заходами було передбачено допомогу будівельній галузі, яка найбільше потерпає від кризи. Водночас, аби не нараховували пені, роботодавці сплачують податки та пенсійні внески, тим часом зарплату затримують. Так, із 271 економічно активного роботодавця заборгованість із податків мають лише 4 підприємства на суму 370 тисяч гривень. А заробітну плату заборгували на суму 181 мільйон гривень. “Це говорить про те, що закон, який ставить зарплату на перше місце, залишається популістським і його не виконують”,— зазначила пані Кисільова.
Шляхом заборгованості з заробітної плати столичні роботодавці уникають масових звільнень у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією підприємств. Їхня кількість також значно зменшилася, аніж в інших регіонах. Але фахівці зазначають, що це питання можна було б вирішити продуктивнішим шляхом — з урахуванням ухваленого антикризового закону про зайнятість, в тому числі й за пропозицією міської влади. “Однак сьогодні немає одинадцяти підзаконних актів, які мали б бути до 13 лютого, як і немає постанови уряду про загальнодержавні громадські роботи, яка для Києва була б якраз актуальною,— пояснила пані Кисільова.— Нереалізовано також й інші механізми, передбачені антикризовим законом”.
