У різних містах України час від часу падають балкони. В Києві останніми роками жодного такого прикрого інциденту не було. Проте через хронічне недофінансування житлово-комунальної сфери в попередні роки гарантувати, що подібні випадки оминуть столицю, ніхто не може. Хоча, як запевняють чиновники, вкрай аварійних балконів у місті немає. Комунальники намагаються не допускати таких ситуацій — двічі на рік восени і навесні проводять планові огляди будинків.
У Києві остання надзвичайна пригода з “виступаючими елементами будинку” (так називають їх архітектори на професійному сленгу) сталася влітку на вулиці Горького, 34. Тоді шквальний вітер вирвав частину рами зі склом, на щастя, ніхто з перехожих не постраждав. Комунальники запевняють, що роботи з виявлення аварійних балконів проводять планово восени і навесні. “Простукують” фасади, карнизи та балкони, щоб вчасно побачити кожну тріщину. З цими даними працівники ЖЕКів звертаються до проектних організацій, де фахівці видають рішення: демонтувати “крихку” конструкцію або відремонтувати її.
Найгостріша ця проблема в центральних районах, де багато пам’яток архітектури і сталінок. Хоч як це не дивно, але хрущовки, на незадовільний стан яких так часто нарікають мешканці, у цьому аспекті доволі благополучні. Працівники ЖЕКів визнають, що часто самі мешканці доводять свої балкони до аварійного стану — захаращують їх мотлохом та переобладнують без відповідного дозволу.
Крім того, в цьому питанні є певна юридична колізія, адже більшість квартир приватизовані, тож і ремонтувати своє майно мешканці мають самостійно. А з іншого боку, балкони — це елементи фасадів, тому будь-що робити на них можна лише маючи спеціальну проектно-кошторисну документацію. Зазвичай такі роботи виконували в рамках загальноміської програми “Твій дім, твоє подвір’я”. Проте через фінансову кризу з 2008 року в більшості районів цим документом не було передбачено коштів саме на ремонт балконів.
Якщо ж киян турбує конкретна ситуація з “виступаючими елементами будинку”, то звертатися потрібно або до місцевого ЖЕКу, або до своєї райдержадміністрації, або до міського саll-центру. А найліпше в усі три інстанції одночасно.
