Свій вибір між західним і східним вектором Україна робить сьогодні на Майдані Незалежності та площах усіх великих міст країни. Експерти порівняли вигоди від двох торгових угод - з ЄС і з Росією.
Василь Горбаль, член Ради Національного банку України:
Ситуація розвивається непрогнозовано. Допускаю, що люди, почувши прогнози та порівняння ситуації в Україні з Єгиптом і Лівією, можуть дуже по-різному реагувати емоційно. У ці дні можливий ажіотаж. І політика НБУ повинна полягати в гасінні ажіотажу. Сподіваюся, введення мораторію на зняття вкладів не буде потрібно. Повертаючись до подій 2004 року. Тоді багато політиків провокували блокування певних банківських установ. Багато моїх колег займалися провокаціями, це була поведінка безвідповідальних людей. Тоді рада НБУ збирався кілька раз на тиждень, і рішення про мораторій було колективним. Але тоді, повторюся, політики і на Майдані, і в іншому таборі виступали із закликами щось робити з банками. Поки що таких закликів немає. Дуже сподіваюся, до них не дійде. Хочеться вірити, що і влада, і опозиція зацікавлені в стабілізації ситуації. Бюджетна ситуація в країні не та, щоб допустити зрив економіки і затягування революції на тривалий час.
Олександр Морозов, головний економіст HSBC:
Політичні події на Україні прийняли несподіваний характер і переросли в політичну кризу. Пропрезидентська партія втрачає своїх депутатів і лояльних чиновників, а отже, і перевага, яке лежить в основі хиткого політичного лідерства в країні. Президент і уряд ризикують втратити контроль над ситуацією, ми очікуємо важливих політичних змін незабаром. Як і будь-який політичний криза, нинішній колапс на Україні несе в собі багато невизначеності і це збільшує суверенні кредитні ризики. На даний момент, ми продовжуємо думати, що у влади є ресурси для обслуговування своїх боргових зобов'язань. Проте, якщо політична криза не буде вирішено найближчим час, це спричинить за собою непередбачувані наслідки для державних фінансів країни.
Професор РЕШ Наталя Волчкова:
Це, головним чином, політична затія. Для Росії економічної вигоди від єдиного простору мало - ринки збуту країн, що входять в нього, малі в порівнянні з російським, і Росія досить добре на них представлена. Зазвичай інтеграція призводить також і до взаємному зростанню прямих інвестицій між країнами-учасницями. Навряд чи варто Росії розраховувати на те, що з ними прийдуть і нові технології. Проблеми такого простору також лежать в площині політики. У відповідь за реалізацію амбіцій російського керівництва треба буде платити економічними поступками іншим країнам - учасницям ЄЕП.
Лусіо Вінхаса де Сауза, головний економіст сектора інвестиційних послуг агентства Moody's:
Створення Митного союзу негативно вплине на ВВП країн-учасниць.
Ігор Бураковський, економічний експерт:
По-перше, успіх Митного союзу як економічного проекту далеко не так очевидний, як цього хотілося б його щирим і нещирим прихильникам.
По-друге, існують переконливі економічні докази того, що більш глибока інтеграція з ЄС має значно більший позитивний потенціал для України, ніж членство в Митному союзі.
У нас було набагато більше шансів відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, якщо б ми мали Угоду про асоціацію. Тому що воно багато в чому закладало ті параметри, про які ми постійно говорили з Міжнародним валютним фондом. Хоча гроші не прийшли б автоматично.
Коли хтось говорить, що російські гроші простіше, ніж гроші МВФ. Гроші Фонду корисні, тому що вони примушують країну щось робити, під Принаймні, формально змушують країну підписатися під намірами щось змінити. Російські гроші (на прикладі тієї ж Білорусії) - Це гроші, які є інструментів економічної експансії.
Чим довше Україна буде відкладати з підписання Угоди про асоціацію з ЄС, тим сильніше буде тиск на нашу країну з боку Росії.
Сергій Яременко, екс-заступник голови Національного банку України:
На економіку впливає не революція, а емоції людей, особливо в таких країнах, як Україна, де все залежить від якогось чиновника, який сьогодні працює, а завтра його може не бути. А це вплине на той чи інший інвестиційний проект.
Наприклад, для діючого виробництва виробничий цикл порушується тільки якимись відривами співробітників. Ефективність управління падає, нічого хорошого в цьому немає. Бюджет на 2014 рік так і не прийнятий, підсумки 2013 року не підведені.
Прогнози про інвестиції внаслідок позитивного сприйняття української революції в світі я сприймаю критично. Внутрішні інвестиції - Це мантра, яка ніколи не спрацює, а зовнішні інвестиції визначаються іншими подіями, і чекати напливу інвестицій в Україну після революції як мінімум наївно.
Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступник голови правління НБУ:
З макроекономічної боку ситуація поки що напружена, але не критична. Ця ситуація може погіршитися, якщо поведінка влади та опозиції буде неадекватним.
Якщо говорити про аналогії з 2004 роком і введення мораторію по банківській системі для стабілізації, то в даний момент я не бачу передумов для запровадження таких заходів НБУ. Відносно плаваючого курсу, на якому наполягає МВФ, скажу наступне - я виступаю за плаваючий курс вже 22 роки. Але плаваючий курс вводиться в умовах, коли економічна і політична ситуація стабільна.
Припустимо, в понеділок я б не рекомендував вводити плаваючий курс, і поки що потрібно підтримувати існуючу стабільність у банківській системі - щоб вивести за дужки революцію, промисловість і банківську сферу, щоб не було ніяких нерозумних акцій щодо діяльності НБУ і великих підприємств. Головне, щоб фінанси і великі підприємства були осторонь від революції. Якщо це буде досягнуто - політична ситуація ніяк не відіб'ється на курсі. Подивіться на Іспанію - там теж були протести, але банківську систему вони не торкнулися.
Потрібно, щоб не тільки руки, а й мови трималися осторонь від промисловості і банківської системи. Тоді заходи з обмеження не будуть потрібні. Я не так давно повернувся з Лондона, де спілкувався з представниками великих інвестиційних банків, у тому числі інвестують в наші євробонди. Для інвесторів потрібна так звана динамічна стабільність - коли країна йде за чітко обраному курсу і ситуація прогнозована.
Я допускаю, що через тиждень прогнозованість курсу України на євроінтеграцію може бути зафіксована, і президент може більш конкретно сказати, коли і де поновляться переговори про євроінтеграцію. Домовитися про все можна за 2-3 місяці, і тоді інвестори повірять для початку в рух країни в правильному напрямку. Про реальну ж стабільності можна буде говорити тільки після виборів президента.
У цих умовах економічною системою повинні управляти професіонали. На місці президента я б сформував «технічний уряд», незаангажоване в політичних процесах. На такий уряд можна покласти відповідальність за економічний курс на євроінтеграцію. Це краще рішення, яке може бути, і тоді інвестори не будуть шарахатися.
