Більшість реконструкцій в Києві, прив’язані до Євро-2012, провели нашвидкуруч, тож після футбольного чемпіонату вони потребують ремонту. При цьому столичні чиновники або активно кивають один на одного, або просто бідкаються на непередбачені обставини
Шведи «перевантажили» пішохідний міст на Труханів острів
У розпал пляжного сезону 2011 року пішохідний Парковий міст на облюбований киянами Труханів острів закрили на капітальний ремонт. За словами столичних чиновників, таке рішення було прийнято через те, що зношені основні конструкції, адже міст, зведений ще 1957 року, після цього реконструювали тільки раз.
А через півроку, у січні 2012-го, його вже відкрили для пішоходів. За словами гендиректора «Київавтодору» Георгія Глинського, на його реконструкцію було витрачено 12 млн. грн., а під час ремонту застосовувалися новітні технології захисту металу від корозії, що дозволить конструкціям прослужити не менше 15 років.
Цього літа у киян і гостей міста була можливість якнайкраще протестувати міст — під час проведення Євро-2012 на Трухановім острові розбили табір для уболівальників зі Швеції. Однак до кінця літа в столичній адміністрації заявили, що міст знову потребує додаткового ремонту. Виявляється, ще під час проведення капремонту мосту виявили непередбачені дефекти й пошкодження конструкцій і матеріалів. На проведення робіт з місцевого бюджету виділили ще 2,51 млн. грн. Новим проектом передбачається заміна дорожнього покриття мосту, зміцнення берегових опор, ремонт сходів, фарбування залізобетонних опор мосту, ремонт мереж зовнішнього освітлення тощо. Виконавцем робіт за результатами тендера знову стало ТОВ «Компанія «Теплобуд». 2011-го ця компанія отримала підряд на капітальний ремонт цього мосту — на суму 10,7 млн. грн. і до кінця цього року мала його завершити.
Як завжди розв’язка на мосту Патона
Так коментують на форумах столичні водії будівництво нової транспортної розв’язки на мосту Патона. Та і як інакше можна охарактеризувати цей об’єкт, якщо через два місяці після його помпезного відкриття, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю заборонила вводити його в експлуатацію у зв’язку з виявленими порушеннями при будівництві. І це притім, що, за оцінках голови КМДА Олександра Попова, у розв’язку вже вклали 170 млн. грн., а як заявив керівник «Київавтодору» Глинський — всі 280 млн. грн. Зараз цей дорожній вузол працює, незважаючи на заборону, однак уже в середині вересня на мосту Патона знову розпочали дорожні роботи. «Чи то асфальт знімають, чи то якісь ями риють», — дивуються водії, а в «Київавтодорі» заспокоюють, що просто завершують ремонт.
Проспект Бажана: асфальт за 400 млн. грн. не витримав українських реалій
Проектом реконструкції проспекту Бажана передбачалося проведення роботи на основному проїзді (6,4 км), облаштування і ремонт 35,5 тис. м2 тротуарів, будівництво 17,9 тис. м2 велодоріжок, заміна мережі зовнішнього освітлення й озеленення усієї проїзної частини. Крім того, планувалося провести капітальний ремонт семи підземних пішохідних переходів. Проектом також передбачалося будівництво очисної споруди потужністю 236 м3 на добу й облаштування 700 м2 території поблизу неї. Роботи мали розпочатися ще в лютому 2008-го і завершитися 2010-го, але через відсутність фінансування їх постійно переносили.
2011 року все-таки відремонтували ділянку від Харківської площі до станції метро «Харківська». А врочиста церемонія здачі об’єкта відбулася якраз перед Євро-2012 — 25 травня 2012 року, але ремонт так і не завершили. У липні ще ремонтували підземний перехід у районі метро «Позняки»: облицьовували плиткою стіни, доробляли спуски в підземний перехід, але частина люків зливової каналізації так і залишилася забита піском і будівельним сміттям. Та й взагалі зливні стоки просто не справлялися з потоками води під час дощу. Незважаючи на всі запевнення Олександра Попова, що під час ремонту використовували новітні технології, які дозволять експлуатувати дорогу десятки років, уже в серпні столична влада вирішила ще раз відремонтувати проспект Бажана. Через три місяці після завершення ремонтних робіт на Харківській площі утворилися широкі колії завдовжки 400 м, і асфальт, який обійшовся киянам у 400 млн. грн., необхідно повністю перестеляти. Чиновники звинувачують у всьому водіїв фур, які попри заборону заїжджають у Київ, і аномальну спеку, через яку асфальт плавиться, а під вагою вантажівок і утворюються ці колії.
У «Київавтодорі» переконують, що місто ні копійки не заплатить за ремонт дороги, бо за гарантією асфальтне покриття має замінити підрядник, і заторів удасться уникнути, бо асфальт відновлюватимуть уночі. Та на сайті Дарницького району з’явилося повідомлення, що на новий ремонт проспекту виділено 1,39 млн. грн. і ці гроші вже освоюються.
Після Євро-2012 недороблений «Олімпійський» потік
На початку вересня на стадіоні сталася аварія — не витримала гідроізоляція: спочатку залило VIP-зону, а потім — приміщення для футболістів. Стрілочника знайшли відразу: дирекція «Олімпійського» заявила, що це все вина генпідрядника. Після цього Кабмін знову збільшив загальну кошторисну вартість реконструкції «Олімпійського» на 106,896 млн. грн. — до 4,697 млрд. грн.
Маріїнський палац реконструювати не хочуть
Реконструкція Маріїнського палацу почалася ще 2005 року, і, відповідно до проекту, мала закінчитися 2011-го. У 2008 році Кабмін своїм розпорядженням затвердив проект і титул будови на реставрацію і пристосування Маріїнського палацу в Києві вартістю 427,5 млн. грн. Станом на 1 січня 2008 року було профінансовано й виконано робіт на 52,5 млн. грн. Усього на 2008-ий тоді запланували профінансувати реконструкцію в розмірі 49 млн. грн., 2009-ий — на 185 млн. грн., 2010-ий — на 141 млн. грн.
Однак ні строки здачі об’єкта, які давно минули, ні чемпіонат Європи з футболу, так і не наблизили реконструкцію державної резиденції до логічного завершення, пишуть Коментарі. Ба більше, цьогоріч у вересні ремонт Маріїнського палацу продовжили до кінця 2015 року й для цього планується виділити з бюджету ще 167 млн. грн. Додатково хочуть реконструювати інженерні мережі, замінити покрівлю з оцинкованої на нержавіючу сталь. У палаці встановлять антикризову систему й установку фільтрації, пом’якшення й ультрафіолетового знезаражування води «Grunbeck» потужністю 11 м3/год. Передбачено також облаштованість слухових вікон палацу, реставрацію грубних труб, облицювання мармуровими плитами підлоги, плінтусів, сходів, стінових панелей, колон і пілястр, зробити архітектурно-ліпний декор і простелити килимове покриття тощо. У палаці буде зала прес-конференцій і апаратна аудіо- відеоконференцій.
Однак блоггери, які побували на території резиденції, зазначають, що будівлю за зеленим будівельним парканом влада не квапиться упорядковувати і планує «перебудувати її докорінно, не залишивши нічого від старого інтер’єра, всупереч обіцянкам». Наскільки це правда — наразі невідомо, адже туди просто так нікого не пускають.
