1. Вибір гріючого кабелю та терморегулятора
Спочатку трохи теорії про теплу підлогу. Гріючі кабелі для теплої підлоги бувають одножильні або двожильні, двожильні створені для обігріву там, де ускладнено підключення струму з двох кінців кабелю, наприклад, при обігріві труб або водостоку. Двожильний кабель коштує дорожче і використовувати його для обігріву житла недоцільно.
Загальна потужність кабелю для теплої підлоги дорівнюватиме питомій потужності обігріву Вт/м2 помноженої на площу підлоги, під якою знаходитиметься гріючий кабель. Враховуйте при цьому, що гріючий кабель не повинен проходити під меблями та приладами з низьким проміжком між підлогою, або непровітрюваним проміжком, наприклад, холодильником, шафою без ніжок, душовою кабінкою. Якщо тепла підлога використовуватиметься для створення комфортної температури підлоги, для економії на монтажі та електриці краще всього розташувати теплий кабель тільки під підлогою, де Ви безпосередньо ходитимете.
При виборі нагрівального кабелю для теплої підлоги не варто лякатися занадто великій потужності кабелю, і як наслідок великої витрати електроенергії. Річ у тому, що кабель розраховується з великим запасом потужності для обігріву при лютих морозах (для України менше –20С), а при помірних морозах (від –5 до –10С) і особливо в період міжсезоння кабель періодично включатиметься/відключатися терморегулятором. Чим тепліше на вулиці, тим менше часу в добу працює гріючий кабель. Чим потужніший вибраний кабель, тим частіше він відключатиметься. Малопотужний нагрівальний кабель може не впоратися при опалюванні в холодну погоду.
Оскільки потужність кабелю береться із запасом, то можна обійтися без складних теплотехнічних розрахунків, та вибрати питому потужність обігріву 1м2 площі підлоги з таблиці 1 залежно від Ваших умов. При цьому потрібно враховувати, що при використанні покриття підлоги вибирається така питома потужність:
– для натуральної пробки потужність має бути не вище 80 Вт/м2;
– для ламінату – 120Вт/м2;
– паркету – не більше 150Вт/м2.
Умови використання теплої підлоги | Потужність Вт/м 2 |
Мінімальне підігрівання підлоги (коли тепла підлога не використовується як основне опалювання), покриття паркет/ламінат/натуральна пробка. | 80 |
Мінімальне підігрівання, якщо покриття – керамічна плитка/декоративний камінь. | 100 |
Обігрів добре утеплених приміщень (згідно з нормами по утепленню ДБН В. 2.6-31 2006) | 150 |
Обігрів об'ємних приміщень (високі стелі, великі вікна) або приміщень при середньому утепленні (на 50-80% більше від нормативного значення) | 200 |
Наприклад, якщо потрібний мінімальний підігрів підлоги площею 10м2 (з вирахуванням меблів) фанерованого керамічною плиткою, і в приміщенні є основне опалювання, то з таблиці 1 отримуємо необхідну потужність кабелю 10х100=1000Вт. Тому можна вибирати кабель максимально близький до цього значення по потужності.
Для нормальної роботи теплої підлоги та економії електроенергії, потрібний терморегулятор. Економія досягається за рахунок того, що терморегулятор відключає електричний кабель, коли температура в кімнаті стає вищою за встановлену.
При виборі терморегулятора слід враховувати комутовану потужність, тобто максимальну потужність теплого кабелю. Найпростіші терморегулятори розраховані на потужність до 2 кВт.
2. Монтаж нагрівального кабелю
Монтаж системи теплої підлоги своїми руками починається з розмітки площі, де буде укладений кабель, і розрахунку кроку укладання. Крок укладання розраховується через площу обігріву та довжину кабелю. Наприклад, якщо площа обігріву 10м2, а довжина кабелю 70м, то крок укладання буде рівний 10/70=0,14м або 14см. Допускається округлювати крок укладання нагрівального кабелю теплої підлоги на 1–1.5см. Для розрахункових 14см крок укладання для зручного кріплення монтажною стрічкою можна округлити до 15см. Враховуйте, що чим менший вийде крок укладання, тим більш рівномірно буде прогріта підлога, тому слід по можливості вибирати кабель як можна довше (при однаковій потужності). Більш рівномірного прогрівання підлоги можна добитися, якщо використовувати щільні (з використанням щебеня) і товсті (5 см) стягування.
1) кабелі не повинні перетинатися між собою або перетинати труби з гарячою водою (щоб уникнути перегрівання);
2) мінімальний крок укладання кабелю має бути не менше 7 см (менший крок так само сприяє перегріванню);
3) радіус згинання має бути не менше 40мм (менший радіус може привести до пошкодження кабелю);
4) кабель не укладається під сантехнікою, побутовою технікою або під меблями, виключення тільки меблі на високих (вище 15 см) ніжках.
Якщо при пристрої теплої підлоги своїми руками використовується теплоізоляція (пінополістирол), то кабель не повинен лежати безпосередньо на пінопласті. Це може привести до його перегрівання. Для монтажу кабелю по пінопласту слід використовувати сталеву сітку 4мм з осередками 10х10см. В цьому випадку зручно кріпити кабель при укладанні безпосередньо до сталевої сітки за допомогою пластикових хомутів для електропроводки.
3. Монтаж терморегулятора та підключення до мережі
Терморегулятор розміщується на стіні, в місці підключення кабелю до мережі. Враховуйте при розташуванні терморегулятора, що до нього під час експлуатації теплої підлоги має бути зручний доступ. Якщо це ванна кімната, то датчик слід винести на сторону сухого приміщення щоб уникнути поломки терморегулятора від підвищеної вологості. Точну схему підключення терморегулятора Ви зможете знайти в інструкції по монтажу для конкретного датчика.
Підключаючи до мережі теплу підлогу своїми руками і терморегулятор, переконайтесь, що проводка розрахована на відповідне навантаження по силі струму. Максимально допустиме навантаження залежить від перерізу дротів, відповідно до таблиці 2.
Переріз дротів електропроводки згідно навантаження | Граничний струм для мідного кабелю, А | Граничний струм для алюмінієвого кабелю, А |
2х1,5 | 18 | – |
2х2,5 | 25 | 19 |
2х4,0 | 32 | 25 |
При з'єднанні контактів найзручніше користуватися пружинними клемами (технологія Cage Clamp). З їх допомогою можна швидко та надійно сполучати одножильні та багатожильні, алюмінієві та мідні провідники перерізом до 4 мм2. При підборі клем для монтажу теплої підлоги своїми руками враховуйте максимальне навантаження по струму.
4. Пристрій бетонного стягування
Перед заливкою бетонного розчину поверхню підлоги треба очистити від будівельного сміття, пилу та бруду, інакше розчин після твердіння може відшаруватися від основи. Рекомендується використовувати зміцнюючі грунтовки для пристрою стягування по старій неміцній основі. Під кабелем не повинно розташовуватися гострих виступаючих предметів, які можуть пошкодити кабель.
– 1 частина цементу (ПЦ-400);
– 4 частини піску;
– 5 частин дрібного (до 10мм) щебеня;
– 0,6 води;
– 1 % від ваги цементу добавки пластифікатора, наприклад С-3.
Дуже важлива кількість води, ніж більше води в складі, тим сильніше осідання і вища вірогідність появи тріщин. З цієї ж причини небажано використовувати склади без пластифікаторів. Якщо в складі немає щебеня, це теж підвищує вірогідність розтріскування стягування. Так само для заливки нагрівального кабелю можна використовувати самовирівнювальні розчини.
Неприпустимо використання легких заповнювачів для бетонного стягування (керамзит, перліт). Це призводить до порушення теплообміну всередині теплої підлоги, що сприяє перегріванню електричного кабелю. Так само щоб уникнути локального перегрівання слід ретельно трамбувати розчин при укладанні, щоб навколо кабелю не утворювалися повітряні порожнини.
Після укладання розчину стягування для запобігання від швидкого висихання слід накрити поліетиленовою плівкою або окропляти поверхню бетону водою з пульверизатора раз на добу. При кімнатній температурі тверднення стягування повинне витриматися до включення теплої підлоги не менше ніж 28 днів.