Пенсіонер з Світловодська Віталій Куцевич, домігшись для себе і своїх земляків права на відключення від тепломережі, зараз судиться з державою - в інтересах усіх громадян України
Втомившись від постійної відсутності гарячої води і холодних батарей у квартирі, пенсіонер зі Світловодська (Кіровоградська область) добився в суді для себе, а заодно і ще для 2500 таких же городян, права на відключення від централізованого опалення та встановлення автономного. Зараз завзятий пенсіонер судиться з державою Україна, Президентом, Кабміном і профільним міністерством - з приводу порушення прав споживачів, яким не дали можливості відмовитися від неякісної послуги.
Тим часом експерти розповіли «ФАКТАМ», чому люди зіткнулися з цією хвилюючою дуже багатьох українців проблемою і чи є сенс встановлювати в кожній квартирі автономні батареї.
«Я хочу розворушити українців, щоб вони не боялися судитися з владою»
- У Світловодську тепломережа практично виведена з ладу, труби згнили, тому в багатоповерхових будинках люди живуть просто в печерних умовах, - розповів пенсіонер Віталій Куцевич . - Гарячої води зовсім немає, батареї ледве-ледве теплі. Послуг належної якості ми не отримуємо роками, а гроші за них доводиться платити чималі. Люди, у яких є кошти, почали ставити в квартирах автономне опалення, але незабаром зіткнулися з певними труднощами.
Я був налаштований все зробити законним шляхом. Тому що багато мешканців квартир самовільно відрізають батареї, не замислюючись про те, що оплату за тепло їм продовжать нараховувати. За законом якщо споживач не оплачує послугу кілька місяців, то його спочатку попереджають, а потім припиняють подавати електрику, газ, воду. А ось теплом продовжують забезпечувати кілька років, навіть якщо мешканець відключив батареї. Коли набігає велика сума, постачальник послуги подає на мешканця в суд. А судді задовольняють позов, звинувачуючи людину в тому, що порядок відключення квартири від централізованого теплопостачання він порушив.
У постанові уряду, прийнятому в 2005 році, розписаний порядок відключення від центрального опалення житлових приміщень, і місцеві виконавчі органи влади давали мешканцям квартир дозволу на відключення від тепломереж. Однак у 2007 році в цій постанові з'явилося роз'яснення, згідно з яким відключати можна приватні будинки або орендовані приміщення, але не квартири. Міська влада перестала давати дозволи на відключення від теплопостачання, однак люди стали отримувати їх в місцевих жеках.
При цьому теплопостачальна організація «СВІТЛОВОДСЬКПОБУТ» продовжувала нараховувати плату за послугу, якої мешканці не користувалися. У людей стали наростати борги. До 2011 року їх накопичилося по місту понад 800 тисяч гривень. У серпні 2012-го рішенням виконкому все ці борги жителям Світловодська списали.
Але борги були фіктивні, адже люди не отримували послуги, а «СВІТЛОВОДСЬКПОБУТ» виділили з держбюджету цілком реальну субсидію, оскільки для населення тепло оплачується за пільговим тарифом. У підсумку більше 200 тисяч державних коштів були витрачені не за призначенням. З цього приводу я звернувся до прокуратури.
Вникнувши в суть проблеми відключення теплопостачання, я більше трьох років судився з місцевими чиновниками. В результаті втрутився Світловодський міськраду і близько двох з половиною тисяч споживачів, що відключилися від теплопостачання, нарешті отримали на це законне дозвіл.
Але ж в сусідніх містах мешканці багатоквартирних будинків не можуть цього зробити, хоча згідно із Законом «Про захист прав споживачів», ми маємо право відмовитися від будь-якого виду послуг. Дізнавшись, що я домігся законного відключення своєї квартири від теплопостачання, до мене звертаються жителі з міста Жовті Води, Долинка та інших населених пунктів, де склалася така ж ситуація. І якби ми почали масово подавати позови, чиновникам довелося б вирішувати цю проблему на користь людей.
Тому я вирішив судитися з державою Україна, Президентом, Кабміном і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з приводу порушення прав споживачів, яким не дали можливості відмовитися від неякісної послуги - централізованого опалення. У своєму позові я прошу визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо виконання Закону «Про захист прав споживачів ».
- Тобто ви відвоювали право светловодцев відключати свої квартири від централізованого опалення, а тепер прагнете того, щоб будь-який громадянин України міг скористатися таким же правом?
- Я хочу розворушити українців, щоб вони не боялися судитися з владою. Адже кожен може подати позов, за яким відповідачем буде держава, Кабінет міністрів або Президент України. За законом справа слухається за місцем проживання, тобто не треба нікуди їздити. До того ж судовий збір у справах про захист прав споживачів не стягується.
- Ви вірите в те, що виграєте позов у держави?
- Суди першої та апеляційної інстанції мені відмовили у відкритті провадження. Але я звернувся до Вищого спеціалізованого суд України, і він направив справу до суду першої інстанції для розгляду.
На засіданні був присутній лише один представник від органів влади. Кабінет міністрів офіційно представляв начальник Головного управління юстиції Кіровоградської області Антон Антонов. Представників Мінрегіону не було. А від Президента України було отримано згоду на розгляд справи за його відсутності.
Антон Антонов визнав, що порядок відключення квартир від централізованого опалення не врегульовано законодавчими актами, і порадив споживачам оскаржити в суді відмову міжвідомчої комісії відключити квартиру від централізованого опалення.
Наступне засідання суду відбудеться на початку лютого. Навіть якщо я програю у всіх інстанціях, звернуся до Європейського суду. Для мене це не в новинку - зараз в Європейському суді прийнято 30 моїх заяв в різних справах. До речі, з 2011-го по 2013 рік Європейський суд розглянув понад чотири з половиною тисяч з 47 країн, і півтори тисячі з них - з України. Про це повідомив представник уряду в Євросуді в офіційній відповіді на мій запит.
Поки наполегливий пенсіонер судиться, доводячи державі, що кожен з нас має право відмовитися від неякісної послуги, Міністерство юстиції це право і не заперечує. На сайті міністерства детально розписаний механізм отримання дозволу на відключення. Ось тільки на практиці «механізм» працює вельми своєрідно. На юридичних форумах люди з різних куточків України просять про допомогу, бо місцеві юристи не хочуть зв'язуватися з явно програшній справами. А без допомоги юриста пройти всі кола чиновницького пекла в отриманні заповітного дозволу дуже складно.
Бувають і зовсім абсурдні ситуації. Форумчанка з Криму намагалася з'ясувати, як їй бути в ситуації, коли квартира відключена від центрального опалення, ще в 2002 році, а зараз їй намагаються виставити рахунок за послугу за останні 11 років на підставі того, що вона не оплачувала тепло ... в під'їзді.
«Чим менше газових пристроїв в будинку, тим безпечніше для мешканців»
У тому, що такі питання повинні вирішуватися на рівні як мінімум міської влади, переконаний Святослав Павлюк, керівник програми «Угода мерів-Схід», навчальною працівників органів місцевого самоврядування, як скоротити витрати на оплату енергії, підвищуючи енергоефективність.
- Безумовно, люди мають право відмовитися від послуг того чи іншого постачальника тепла, але не можна вирішення проблеми опалення житла віддавати на відкуп кожному окремому квартиронаймачу багатоповерхового будинку, - упевнений Святослав Павлюк. - Такий будинок - складний об'єкт сумісної власності. Тому й проблеми з його утримання треба вирішувати спільно. Якщо будинок спочатку проектувалося з централізованою системою опалення, то переводити на автономне окремі квартири невигідно і небезпечно.
- Можна зрозуміти людей, які живуть у невеликих містах і не вникають в масштабність проблеми, просто хочуть поставити у себе недорогий котел і жити в теплі. Багато відключаються від центрального опалення несанкціоновано, а потім отримують за борги повістки до суду від постачальника тепла.
- У такій ситуації я б радив мешканцям ставити лічильник споживаної енергії і платити за фактом поставленого тепла.
- Але якість цих послуг занадто низька.
- Люди стають заручниками існуючої енергетичної політики. Тепло вважається соціальним продуктом, і держава його субсидує. На це йде від 28 до 40 мільярдів гривень щорічно. Минулий рік ми закінчили з мінусом в 13 мільярдів гривень. Складається ситуація, коли населення отримує газ для індивідуальних котлів за цінами нижче, ніж районна котельня. І ця економія фактично дотується державою. Ось багатьом мешканцям і здається, що якщо вони перейдуть на автономне опалення, то зможуть економити.
Але як тільки ціна на газ для всіх споживачів стане однаковою, а це відбудеться дуже скоро, то обслуговувати власний котел стане непосильно дорого. А адже за котлом ще й стежити потрібно: чистити його, обслуговувати насоси. Одна із запчастин для котла варто до 300 євро - а це половина вартості річного опалення. Не кажучи вже про те, що монтаж системи індивідуального опалення обійдеться в пристойну суму - близько 15 тисяч гривень.
При цьому на сьогоднішній день українці споживають тепла в три рази більше, ніж жителі Євросоюзу. У наших будинках, особливо в старих хрущовках, через тепловтрат в середньому споживається 320-420 кіловат на квадратний метр на рік. А в країнах Євросоюзу нормативом вважається 90 кіловат.
У більшості країн Європи поступово відходять від індивідуальних котлів і переходять на централізовану систему опалення. Адже якщо немає газу, котельня може працювати від мазуту або твердого палива. Є можливість комбінувати і з метою економії, і з точки зору безпеки.
- А якщо встановити під підвіконням замість батареї центрального опалення недорогий калорифер?
- Ці прилади два-три роки працюють, потім перегорають, і квартиронаймачу доводиться знову витрачати гроші на нові. До того ж, якщо трубу з вихлопами згорає газу виводять на зовнішню стіну, то відходами калорифера дихають сусіди зверху. І найголовніше: у країні все частіше відбуваються вибухи газу в квартирах. Тому чим менше газових пристроїв в будинку, тим безпечніше для мешканців.
