Узимку у Франції кілька разів подумають, перш ніж включати додатковий обігрівач, пише українка, яка живе в Парижі у середньостатистичній квартирі, де взимку тепліше +19 не буває.
«Опалювальний сезон розпочався 15 жовтня, але будинок, в якому я знімаю квартиру, належить до так званого змішаного типу і на практиці це означає, що з 15 жовтня до 15 квітня в будинку включають центральне опалення - в моєму випадку газовий бойлер, який гріє поверхи і вестибюль, - розповідає вона. - Кожна квартира оснащена електричними радіаторами, які можна не включати взагалі, або включати і самостійно регулювати температуру».
Платити доводиться двічі - обраному постачальнику за обігрів приміщення і окремо за опалення будівлі, продовжує вона.
«Подруга, у якої тільки центральне опалення, платить тільки раз, але в її квартирі стабільно не більше +19 та від можливості виставляти температуру не відмовилася б, - розповідає мешканка французької столиці. - Звичайно, можна купити обігрівач, однак збільшиться квитанція на електроенергію: я добре запам'ятала першу зиму в Парижі, коли нагріла квартиру до свого "українському стандарту", запрограмувавши всі обігрівачі на 25 і потім отримала рахунок за електроенергію - 70 євро - втричі більше, ніж зазвичай».
Після цього взимку українка радіатори включає тільки на мінімум. «Кажуть, в холоді шкіра довше молодий залишається, - жартує вона. - І тепер я розумію, що саме ця думка гріє моїх друзів-французів, які теж опалюють за програмою мінімум».
Українка живе в будинку, де в квартирі все на електриці, а значить, дорого - приблизно 14 центів за кВт-ч. Таких будинків у Франції тільки 30%, а кожен другий будинок опалюється природним газом - в середньому 8 центів за кВт-годину. Ціна не змінюється в залежності від населеного пункту, тому не дуже заможних французьких селах люди встановлюють паливні і масляні печі, які з екологічних міркувань заборонять через 10 років. Очікується, що за цей час домогосподарства перейдуть на інший тип опалення, і держава навіть зобов'язується покрити 30% витрат на утилізацію олійною печі і установки нової системи.
«В моєму будинку немає газу, все на електриці, включаючи плиту, - продовжує мешканка Парижа. - Тому квитанція приходить одна-єдина - від національного постачальника електричної енергії, та в сумі вже є все, як опалення, так і використання електроприладів і нагрівання води - дуже практично і менше мороки, якщо ж в квартиру підведено газ, то квитанції буде дві - за електрику і газ».
Так звані экосубсидии у Франції дуже поширені: якщо власник квартири або будинку вирішує встановити сонячні батареї, пелетний котел або навіть просто поліпшити теплоізоляцію, має право претендувати на допомогу держави у вигляді субсидії або зменшення податків в залежності від масштабів ремонтних робіт, житлової площі тощо.
Постачальники електроенергії, яких у Франції 30 приватних і один національний, пропонують систему економії: доба діляться на "повні" і "неповні" годинник. Таким чином, за спожиту електроенергію вночі, з 22 вечора до 6 ранку, споживач заплатить не 14, а 10 центів за кВт-год, як за "повні" годинник.
Гаряча вода у Франції - це взагалі святе, розповідає українка. «На мої історії про відключення гарячої води в рідному Києві влітку французи лише витріщають очі і хитає головою, - каже вона. - Централізованого постачання гарячої води в країні немає як явища, у великих містах популярна система нагріву - колективні бойлери на будинок або поверх, а в моєму випадку знову ж - електричні».
Якщо ж говорити про холодній воді, то найчастіше за неї платить власник будівлі, а не орендар, тому тариф: 0,003 центи за літр. «В середньому сім'я з 4 чоловік використовує близько 300 літрів води на добу - тільки один спуск води в туалеті тягне на 7 літрів - на загальну суму в 1 євро, що дешевше багета, - пояснює дівчина. - Власники будинків можуть собі дозволити зробити для орендарів холодну воду безкоштовної».
Консьєрж, якому зазвичай виділяють квартиру на першому поверсі і в обов'язки якого входить обслуговування прибудинкових територій, нагляд за вивезенням сміття, пошта та координація ремонтних робіт, варто кожному жителю багатоквартирного будинку від 50 до 100 євро на місяць залежно від міста та району. Окремо оплачується річний податок на знімне житло - від 70 євро в невеликих містах і до 1000 євро - в центральних кварталах Парижа. За зібрані кошти, які йдуть в бюджет кварталу в разі великих міст або мерії у випадку малих містечок, потім прибирають вулиці, вивозять сміття, будують стадіони, садять дерева тощо.
У кожному будинку великі ремонтні роботи: ремонт в під'їзді, ремонт ліфту, покрівлі, вентиляційної системи - здійснюються за кошти власника будинку або співвласників квартир. Частковою компенсацією цих витрат є невелике зменшення річних податків для власників, у декларації це визначається як "інвестиції в нерухомість".
Найближчий аналог українських ОСББ - це і є спілка співвласників, які щорічно складають бюджет витрат на обслуговування будівлі, а обраний на голосуванні комітет з кількох власників або їх представників (практично аналог ліквідованого українського Жеку, але приватний) організовує всі ремонтні і поточні роботи з допомогою консьєржа.
«Якщо в багатоквартирному будинку протік дах, то терміново збирається комітет спілки співвласників, оцінює, скільки грошей потрібно на ремонт і виділяє їх із бюджету або збирає з співвласників», - пояснює українка.
З середньою зарплатою в 2147 євро в місяць в Парижі близько 166 євро йде на оплату комунальних послуг та обслуговування будинку в зимові місяці. «У процентному співвідношенні це не так вже і багато, проте, якщо додати до цієї суми річний податок на житло, про який я писала вище, то починають свербіти руки, якими хочеться захистити свою кишеню, - розповідає мешканка Парижа. - "Дорогий" січень з батареями на повну обійшовся мені в 70 євро тільки за електроенергію, у той час як у літні місяці за електроенергію я плачу не більше 23 євро - різниця в сумі істотна, цей тариф розрахований на одного мешканця, а якщо його помножити на 2, 3 або навіть 4 - вартість комуналки вже не буде здаватися демократичної».
Переважна більшість французів, придбавши житло, укладають з постачальником енергії контракт, у якому прописують банківський рахунок, з якого щомісяця знімається відповідна сума. «Звичайно, домовившись з банком, ці платежі можна скасувати і припинити платити, тоді відключать електроенергію, але далеко не відразу - спочатку прийде лист з проханням сплати протягом 15 днів, потім ще один лист-попередження про те, що без сплати за наступні 20 днів постачання відключать, - розповідає вона. - Правда, з 1 листопада по 31 березня, в період так званого зимового виключення, за несплату нічого вимкнути не мають права у рамках закону україни "про гідне житло". Максимум, що можуть зробити - зменшити потужність подачі, що позначиться на комфорті побуту, проте без світла, тепла та гарячої води ніхто зимувати не буде».
загалом у Франції до цін на житлово-комунальні послуги, які досить довго залишаються незмінними, ставляться спокійно. Французи не люблять несподіванок, тому орендуючи або купуючи житло контрактом додається докладний звіт про потенційному рівні енергоспоживання будинку в залежності від її площі, віку будинку, а отже, і теплоізоляції, а також розраховується орієнтована сума річних витрат.
«За такою самою логікою працюють і постачальники електроенергії - в момент підписання контракту я навіть позначила в онлайн-анкеті, електроприлади які має намір використовувати в квартирі, і сайт підрахував мені середню суму квитанції, - розповідає вона. - Шкода, що в анкеті не було питання про те, чи збираюся я натопити в квартирі до фантастичних для Франції +25».
