Техніка декупаж в прикладах

Зміст статті

   Декупаж в інтер'єрі  
   Матеріали та інструменти  
   Техніка простого декупажу  
   Фактурний і кракелірований декупаж  
   Особливості зворотнього декупажу  
   Техніка перекладного декупажу

Декупаж в інтер'єрі

Декупаж — слово французьке, від decouper, — вирізати. Придворні французькі дами бавилися вирізанням і наклеюванням картинок на усілякі коробочки. А придумали такий спосіб декору китайці (повіримо історії, я в Китай не їздила). Вони прикрашали наклеєними фрагментами зображень навіть стіни. Сенс декупажу — створити ілюзію намальованої картини на поверхні.

І декупаж — це моє особисте відкриття. Я з дизайнерської висоти дивилася на те, як люди клеять картиночки на баночки. З презирством говорила, що це для тих, хто сам не може нічого намалювати, що це спосіб долучитися до мистецтва людей далеких від нього. А якщо художник ступив на слизький шлях декупажу, то таке от використання штампів приведе його до творчого безпліддя.

Кажу чесно, кажу щиро, думала так, каюсь. Така думка у мене склалася, тому що бачила примітивне використання техніки, профанацію мистецтва. Ділюся цим досвідом для того, щоб ви вчилися дивитися глибше, шукати коріння, шукати високі варіанти у всьому.

Ось взяти, наприклад, китайців. Які у нас первинні асоціації? Неякісні, дешеві речі, зроблені наспіх. А китайські художники, дизайнери, насправді висококласні. Вони пишуть вишукані картини, роблять вази, посуд, меблі найвищої якості. Дуже продумані, ретельно сповнені речі. Я спеціально не викладаю фото, пошукайте, ознайомтеся. Ми часто судимо поверхнево. А будь-який вид творчості, напевно, схожий  на гору. На вершині чистий сніг і кисень, і чим нижче, тим брудніше.

Може бути, картина Леонардо да Вінчі, може бути сонечко, продряпане палицею на піску. Це не є добре чи погано — це діапазон, це  має місце бути. Набагато важливіше, яку енергію вклав творець в своє творіння. Навіть сонечко, продряпане на піску, може підняти настрій. Навіть талановита картина може занурити в депресію.

Секрет талановитої роботи: якщо ми стикаємося з справжнім витвором мистецтва, воно штовхає нас на творчість. Про це говорять: «створив  під враженням». Тобто будь-яка талановита картина, пісня, будинок, костюм (...) несуть в собі заряд енергії на створення інших речей.

Матеріали та інструменти

Повернемося до теми, техніка декупаж теж може бути витвором мистецтва. Будемо прагнути робити тільки стильний і якісний декор. Виникає  питання, на чому ж робити декупаж: на склі, дереві, пластику , пластмасі, папері, металі, камені, глині, фарфорі, шкірі, тканині (более подробно смотрите в статье Декупаж на склі, Декупаж на дереві, Декупаж на пластику, Декупаж на тканині). Будь-яка поверхня вдячно прийме аплікацію (думаю, може хіба що бути  реакція між різними лаками, але на практиці не зустрічала подібного).

Виконують декупаж на тришарових, святкових серветках, звичайно. Викликані до життя ще й спеціальні декупажні карти. Продаються вони в художніх салонах. Крім цього — фрагменти вирізані з тканини, мережива, роздруковані на принтері (зрозуміло, що не струменевому). А фантазія, коли розбушується, підкаже вам ще масу варіантів.

Секрет талановитої роботи: коли створено вже багато речей у різних техніках, художник раптом розуміє, що є точка, де всі ці  техніки перетинаються. І він стає творцем — легко переходить, де потрібно, від олівця до фарби, до колажу, до ліплення, до вишивки. Він вільний у вираженні ідеї, все служить йому інструментом.

Виконують роботу за допомогою простого декупажного клею, він же лак, і м'яким пухнастим великим пензликом. Я зберігаю вірність фірмі «МАRABU». Однієї баночки хорошій господині вистачить надовго, робіт приблизно на 50. Існує кілька видів декупажу — це:

• простий;

• зворотній;

• фактурний;

• кракелірований;

• перекладний.

Принципово відрізняються між собою простий, зворотній і перекладний. Решта (я може і не пам'ятаю всіх видів,) відрізняються  лише по фону, який ми самі створюємо.

Техніка простого декупажу

Щоб втілити в реальність задуману річ, для роботи нам знадобляться: лак, серветки, поверхня. Я вас благаю не ускладнювати собі життя, і взяти щось гладке, рівне. У процесі зрозумієте, чому. Я вчилася на кухонній кахельній плитці. Для початку поверхню миємо, знежирюємо спиртом, сушимо. З серветки вирізаємо вподобаний фрагмент, як можна м'якше, без гострих кутів (вирізання — це теж наука, робимо це красиво).

Прибираємо охайно два нижніх білих шари серветки, залишаємо верхній кольоровий. Покриваємо клеєм передбачувану площу на поверхні. Так  ж, як для поклейки фотошпалер ми мажемо клеєм стінку, а не обоїну, тому що папір тонкий. Тут краще перепильнувати, ніж недогледіти — серветка  розмокає швидко, і доклеїти якийсь хвостик не вийде — порветься матеріал. Краще нехай клей виходить за межі малюнка.

Дуже обережно додаємо серветкові фрагменти. Картинка через пару секунд скукожится і покриється зморшками. Не бійтеся, не дзвоніть 911, все в нормі. Ніжно і охайно, щоб не порвати розмоклий тоненький папір, починаємо розгладжувати від центру до країв. Краще просто пальцями, вони дуже чутливі і проблем не буде. Аристократи для декупажу використовують великий пухнастий пензлик. Але це як курку — можна руками, можна двома виделками.

Розправили-розгладили, розрівняли, нехай собі сохне. Сухий витвір мистецтва покриваємо лаком з тієї ж баночки. Це вийде, якщо після попереднього застосування ви її добре вимили. Якщо забули, можете викинути, і бігти в магазин за новою, якщо пензлик був дорогий, — мої вам вітання!

Секрет молодості пензлика: в баночці з водою ніколи пензлик не вимиється добре. Клей або фарба залишається біля коріння ворсу, і пензлик псується, втрачає кваліфікацію і життєздатність. Тому, миємо її під проточною негарячою водою, добре розминаючи пальцями коріння ворсу, звідки важко вимиваєтьися фарба, клей, лак. Все, біжимо фотографуватися зі своїм декупажем. Перший клас ми закінчили.

Тепер можна братися за творіння красивих речей. Техніка декупаж допомагає створити фон для картинок —  фарбувати поверхню водоемульсійною  фарбою. Тонувати кількома відтінками, щоб виділити аплікацію. А коли все наклеєно, але не залакувати, якраз і відбувається імітація живопису. Можна домалювати те, що необхідно, пастельними крейдами, а потім легенько розтерти-затонувати, можна гуашшю, акриловими фарбами. Олійними краще після лаку, а то папір може зажиріти. Можна пройтися контуром, колір контуру беремо переважаючий на зображенні, або контрастний, або із серії «металік». Цим же контуром декоруємо нашу вазочку або шкатулочку в потрібних місцях.

Фактурний і кракелірований декупаж

Фактурний і кракелірований декупаж — це якщо ми клеїмо картинку на поверхню, яку ускладнили за допомогою шпаклівки і мастихіна. Йдете  до магазину і переглядаєте представлені там види декоративних штукатурок. Розумієте, як створити картинку, що сподобалася, якщо не розумієте, то питаєте у консультантів.

І вдома відтворюйте: шпаклівка, пісок, рваний папір, пом'ята тканина... Все, що здатне створити нерівну поверхню, можете спробувати. Для кракелірованої поверхні використовувати можна і спеціальний лак, одно-або двокомпонентний або просто клей ПВА. Якщо ми таким чином  щадимо бюджет, то чинимо так. Спочатку покриваємо водоемульсіонкою одного кольору поверхню. Наносимо ПВА, намагаючись робити рівні мазки. Швидко, поки клей мокрий, наносимо водоемульсіонку іншого кольору і сушимо феном. Кракелірування відбувається на очах. Припиняємо гріти, коли розмір тріщинок влаштовує. Цей спосіб підходить для невеликих поверхонь. Необхідно, щоб клей висихав рівномірно. На великій площі один край висохне, поки ви домажете другий.

Потім, коли титанічною працею досягнуть ефект натуральності та природності, і він вже висох, клеїмо серветку, або картинку, або тканину... Ви дуже намучитися, але чим більше намучитися, тим натуральніше буде зображення. Покриваємо лаком, і — ось він, шедевр!

Особливості зворотнього декупажу

Зворотній декупаж серйозний і застосовується в побуті. Робиться він на прозорому матеріалі, найчастіше на скляних тарілках. Для початку купуємо тарілку і вибираємо мотив на декупажній карті або серветці. Далі тарілку знежирюємо спиртом, мотив вирізали, відшарували. Мажемо дно зовні клеєм, приклеюємо мотив, розгладжуємо, сушимо, лакуємо.

Зверху ту ж зовнішню поверхню фарбуємо, краще фарбою з балончика. Вищим пілотажем буде зробити кракеліровану поверхню. Лакуємо, я повторюся, автомобільним лаком «Престо». Все, перевертаємо, ефект приголомшливий. У такі тарілки можна класти цукерки, їх можна мити, практична красива річ своїми руками.

Техніка перекладного декупажу

Техніка декупаж у перекладному вигляді непроста у виконанні. З першого разу мало у кого виходить, але не боги ж горщики обпалюють, навіщо богам горщики?! Картинка нам потрібна, роздрукована на білому папері не струменевому принтері (попливе), і із зворотнього боку теж біла. Так, і роздрукувати її потрібно в дзеркальному відображенні від кінцевого варіанту, який ми хочемо побачити. Далі спирт, не фактурна поверхня, в даному випадку це  камінчик.

Вирізаємо мотив, кладемо «обличчям» на камінь. Змочуємо спиртом і тремо пальцем. Папір скочується катишками, сповзає шар за шаром. Змочуємо і тремо доти, поки не залишиться тільки фарба на поверхні. Домалюємо маленьким делікатним пензликом, посилимо або послабимо фон, легенько чистимо, і лакуємо. Ефект карколомний, роздрукуйте свою фотографію, і створіть з неї камею! Ось і увійшли ми в казково простий і ефектний світ декупажу. Успіхів вам у творчості!