Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг, винесла на обговорення проект порядку розрахунків тарифів на водопостачання
Ми недавно розповідали про те, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг (Нацкомуслуг), підготувала законопроект, що посилює покарання за відключення від централізованих систем опалення. Однак треба сказати, що цим не вичерпуються плани з реформування житлово-комунального сектора. Можливо, незабаром нас очікують нововведення в сфері оплати водопроводу. Про це говорить проект змін до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, підготовлений тієї ж національною комісією і винесений на обговорення.
Швидше за все, на блокові тарифи будуть переходити в першу чергу великі міста
Документ встановлює, що розрахунок тарифів на воду може здійснюватися двома способами.
Перший з них - той, який використовується сьогодні в Україні. Він передбачає, що вартість води однакова для всіх. І визначається вона шляхом ділення запланованих річних витрат водопостачальної компанії та планової річної прибутку на річний обсяг поставляється води. Споживач, у свою чергу, кожен місяць примножує свідчення своїх лічильників гарячої та холодної води на тариф і платить отриману суму.
Така система діє в Україні ще з радянських часів, і фахівці визнають її застарілою і неефективною. По-перше, вона не стимулює постачальників води підвищувати якість і ефективність своєї роботи. Адже можна без всяких обмежень закласти в тарифи будь-які витрати і втрати, та ще й прибуток.
По-друге, така система тарифоутворення не сприяє економії ресурсів, оскільки незалежно від того, скільки води витрачає споживач, ціна її однакова. Якщо ж держава, наприклад, дотує частину вартості води, то той, хто більше споживає, отримує більш істотну дотацію.
У зв'язку з цим, крім нинішньої, планується ввести також багаторівневу модель, згідно з якою тариф змінюється в залежності від кількості використаної води. Даний диференційований тариф (у проекті він називається «блоковим») передбачає: чим більше води ви виливаєте, тим дорожче обходиться кожен кубометр.
Зрозуміло, що розрахувати суму плати за воду із застосуванням таких тарифів можна лише в тому випадку, коли відомо, скільки саме води витрачає за місяць споживач. Отже, швидше за все, на нові тарифи будуть переходити в першу чергу великі міста, в яких значна частина населення вже користується лічильниками води.
Блокові тарифи будуть мати п'ять рівнів, і розраховуватися вони повинні шляхом вирішення наведеної в проекті системи рівнянь. Ви бачите її на фотографії.
Ніякої вищої математики немає, але алгебри досить багато. Так що далеко не кожна людина зрозуміє, що його чекає, якщо новий порядок обчислення тарифів набуде чинності.
Тому «ФАКТИ» звернулися в Нацкомуслуг з проханням пояснити, в чому полягають нові правила тарифоутворення. Однак в комісії нам відповіли: в даний момент вони не мають наміру давати роз'яснення. Причина, за словами прес-секретаря Нацкомуслуг Івана Толкачова , В тому, що в даний час проект винесений на обговорення, в якому бере участь якесь «експертне співтовариство». Ті ж, кому належить платити за воду за новими тарифами, на думку Нацкомуслуг, до складу цієї спільноти не входять, отже, роз'яснювати їм суть нововведень зайве.
Ми, навпаки, вважаємо, що люди мають право знати, які реформи, що стосуються їхніх гаманців, затіває держава. Тому, мобілізувавши залишки шкільних знань, постаралися з'ясувати порядок роботи системи блокових тарифів.
Отже, як ми вже говорили, блоків буде п'ять. Чотири з них містять тарифи для різних рівнів споживання води. П'ятий призначений для тих, хто поки не обзавівся лічильниками.
Передбачається, що кордони споживання води для кожного з блоків буде встановлювати Нацкомуслуг. Вона ж визначатиме тарифи на воду для першого блоку, які будуть однакові для всіх підприємств, які здійснюють постачання води.
Таким чином, люди, що споживають якесь мінімальну кількість води в межах першого блоку, стануть платити за неї за найнижчою, єдиною для всіх ціною.
Якщо ж споживання води виявиться вище норми для першого блоку, то надлишки понад норму доведеться оплачувати за тарифами для другого блоку. Ці тарифи будуть різними. Кожен постачальник розрахує їх, вирішивши перше, саме довге, рівняння з наведеної системи.
Ідеологія рівняння досить проста. Тарифи, як і раніше планується розраховувати виходячи з потреб постачальника. Перш ніж приступати до рішення рівнянь, водоканал прикидає, скільки йому хотілося б отримати за рік. У суму він включає будь-які витрати, а також бажаний прибуток. Звичайно, ніхто для себе скупитися не стане.
Потім визначається так званий розрахунковий тариф (Т *) - середня вартість води для даного підприємства. Він розраховується шляхом ділення згаданої вище суми бажаних надходжень на прогнозний річний об'єм постачань води всім споживачам (S *). Подальші розрахунки потрібні для того, щоб розподілити суму планованих доходів між споживачами.
Як бачимо, в лівій частині першого рівняння системи варто твір Т * х S *, то є та сама сума необхідних надходжень від поставок води. Права частина являє собою суми, які заплатять споживачі у відповідності з тарифами різних блоків в залежності від того, скільки води вони використовують. Не заглиблюючись в математичні викладки, повідомимо, що за допомогою цього рівняння можна обчислити Т2 - тариф для другого блоку.
І старий, і новий порядок дозволяє постачальнику перекласти свої проблеми на плечі споживачів
Далі - простіше. Тарифи для третього і четвертого блоків (Т3 і Т4) обчислюються за допомогою простого їх множення на якісь коефіцієнти К3 і К4. Передбачається, що розмір коефіцієнтів буде також встановлювати Нацкомуслуг. Тому сьогодні важко сказати, наскільки вони будуть відрізнятися один від одного.
Нарешті тариф Т / передбачений для людей, які не користуються лічильниками. Він розраховується шляхом множення тарифу Т4 на 1,1. Тобто для цих споживачів вода виявиться на 10 відсотків дорожче, ніж для четвертого блоку. Така висока ціна, очевидно, повинна буде підштовхнути всіх споживачів до установки лічильника.
Спробуємо уявити, як буде виглядати розрахунок плати за воду для кожного споживача після того, як нові тарифи вступлять в силу. Припустимо, що Нацкомуслуг встановила початковий обсяг використання води для другого блоку на рівні 2 кубометрів, для третього - 4 кубометрів, а для четвертого - 6 кубометрів. Місцевий водоканал розрахував тариф для кожного з блоків. Тоді якщо споживач витрачав за місяць, наприклад, 5 кубометрів води, то йому доведеться сплатити 2 кубометри за тарифом для першого блоку, ще 2 кубометра за тарифом для другого блоку і 1 кубометр за тарифом для третього блоку.
Ймовірно, нова система тарифоутворення змусить споживачів економити воду, але не вирішить головну на сьогодні проблему ефективності роботи комунальних служб. Порядок не передбачає обмежень витрат водоканалів, їх прибутку, утрат. Все це можна буде включити в блокові тарифи. Адже їх розмір, крім першого, не обмежується. Тому який сенс постачальникам реконструювати застарілі мережі і намагатися підвищити свої доходи за рахунок зниження втрат? Адже і стара, і нова системи розрахунку тарифів дозволяють їм перекласти будь-які свої проблеми на плечі споживачів, та ще й отримувати необмежену прибуток.
«Система б'є по самим незахищеним людям, які через відсутність коштів не можуть встановити лічильники»
Прокоментувати можливі наслідки введення блокових тарифів «ФАКТИ» попросили юриста-консультанта з питань ЖКГ Івана Смольного .
- З проекту порядку формування тарифів не ясно, хто буде вважатися споживачем - одна людина або одне житло. Адже зрозуміло, що сім'я з п'яти чоловік витрачає значно більше води, ніж самотній холостяк.
- Згідно із законодавством споживач - фізична чи юридична особа (одна людина або організація). Проте відповідно з проектом блокові лімітні межі застосування того чи іншого тарифу визначаються кількістю кубічних метрів використаної води виключно на підставі фактичних показників окремого лічильника. І зовсім не враховується, що споживачів «під одним лічильником »може бути більше одного. Так що, якщо слідувати логіці проекту, кожен споживач послуг повинен мати персональний трубопровід і лічильник. Інакше чим більше користувачів проживає в квартирі і чим істотніше витрата води, тим вище буде тариф за кубометр.
Беручи до уваги, що, за статистикою, людина в середньому використовує близько 3 кубометрів на місяць, можна з упевненістю сказати: для сім'ї з двох-трьох чоловік тариф буде перебувати в межах третього-четвертого блоків. А якщо, приміром, це гуртожиток, то тариф однозначно буде відповідати четвертому блоку.
Також потрібно взяти до уваги, що багато громадян користуються пільгами при оплаті, а пільга прив'язана до норми споживання. Причому в одній квартирі можуть проживати і мають, і не мають право на пільгу. Те ж відноситься і до субсидій. При однотарифні системі розрахунок розміру пільг та субсидій відносно простий і відпрацьований роками. І то часто виникають проблеми. У разі диференційованих тарифів складність розрахунків по пільгах та субсидіях зростає в рази.
- Схоже, найважче після введення блокових тарифів доведеться тим, у кого немає лічильника. Адже для них встановлено найвищий тариф.
- Система б'є по самим незахищеним людям, які через відсутність коштів або за станом здоров'я не можуть встановити прилади обліку і оббігти всі інстанції для їх прийняття на комерційний облік.
В середньому установка лічильника води (з урахуванням вартості простого приладу і робіт з монтажу) обходиться в 800 гривень. А враховуючи, що далеко не завжди технічний стан внутрішньоквартирних мережі водопроводу дозволяє встановити лічильник без реконструкції, вартість робіт може зрости в рази.
Оскільки сьогодні лічильники води мають в кращому випадку 50 відсотків споживачів, можна тільки припускати, яке велике поле діяльності відкривається перед комунальниками.
- Нова система тарифів має і достоїнства. Швидше за все, вона змусить людей економніше витрачати воду.
- Споживачі, у яких вже є прилади обліку, навіть за діючої однотарифні системі жорстко мотивовані економити. А ті, у кого лічильників немає, але є можливість їх встановити, прагнуть це зробити, так як нинішні тарифи вже б'ють по кишені більшості споживачів.
Існує, звичайно, вузький прошарок населення з доходами, що дозволяють не звертати уваги на вартість води, що витрачає її багато (Басейни, джакузі, сауни, полив). Однак у загальній масі спожитих послуг, як в кількісному, так і в грошовому вираженні, такі споживачі складають менше 1 відсотка. Отже, теза про те, що диференціація тарифів - шлях до соціальної справедливості, не є спроможним.
Причина появи проекту нових тарифів інша. Диференціація повна лукавства. Адже в проекті не відображені навіть зразкові показники блокових лімітів споживання, відсутні показники підвищують індексів до блоку 3 і блоку 4, немає показника базового всеукраїнського тарифу. Всі ці цифри у веденні Нацкомуслуг. Фактично галузь буде управлятися в ручному режимі.
Схема, в общем-то, проста. Нацкомуслуг встановлює так званий соціальний, всеукраїнський тариф для першого блоку. Тариф, природно, буде низьким - соціальним і політично вивіреним. При цьому кількісний показник споживання, на який він буде поширюватися, виявиться теж критично низьким - тільки вмитися та ноги помити. Тариф для другого блоку, швидше за все, розрахують з мінімальною рентабельністю, ліміт споживання для нього теж дуже низький.
Основний акцент зроблять на третьому і четвертому блоках. Саме вони - головний інструмент виведення галузі на прибутковість. Інструмент, за допомогою якого структури, що контролюють галузь, зможуть отримати те, заради чого все затіяно, - дохід і наступну за ним платоспроможність підприємств.
Така схема міститься в логіці самого проекту. Алгоритм диференційованого тарифоутворення побудований так, що практично тільки 5-7 відсотків споживачів потраплять під тарифи першого і другого блоків. Інші будуть платити по третьому й четвертому блоках, або за завищеними тарифами для тих, у кого немає лічильників, де тарифікація забезпечує постачальнику 100-відсоткову гарантію прибутковості.
