Греціі все ж вдалося реструктурувати зовнішній борг перед приватними кредиторами.
Хоча сам по собі факт реструктуризації, плюс - затримка в платежах при
підготовці угоди.
Випадок дефолту - право кредиторів цей дефолт оголосити. Але вони, на щастя
(В тому числі, для себе), прийняли умови боржника. Пронесло? Поки так. І хоча,
крім приватних кредиторів існують ще й суверенні, цей ризик поки не настільки
значущий рятують-то Грецію всім світом. Чому ж інше, не менш шановне агентство, називає Україна другий (після Греції) за ймовірністю невиконання боргових
зобов'язань.
Адже доходи держбюджету у нас перевиконано, дефіцит - нижче планового, ВВП
зростає, інфляція близько 5% ... Що ж насторожує експертів? Спробуємо -
використовуючи, переважно, інформацію відкритих джерел - розібратися.
У 2011-му дефіцит бюджету України становив 23,5 млрд грн. Чим його перекривали?
Підрахуємо не показники держбюджету, а так звану "касу" - рух
грошей.
У надходженнях маємо: запозичення і гроші від приватизації.
Зайняли в цілому 59200000000 грн. (Запозичення минулого року в
розмірі 80600000000 грн дали реальних надходжень до держбюджету лише 59200000000 грн,
а на решту мільярди були випущені облігації внутрішньої держпозики, по
яким реальних грошей не надходило, в т.ч. на капіталізацію "Родовідбанку" 4
млрд грн, "Ощадбанку" 0,6 млрд грн, "Укргазбанку" 4,3 млрд грн і на збільшення
статутного фонду "Нафтогазу" 12,5 млрд грн).
Виручили від приватизації 11,5 млрд грн.
При цьому боргів погашено на 45,6 млрд грн. Залишки на рахунках в казначействі
на початок і кінець року - 2,7 і 2 млрд грн відповідно (тобто скорочення
склало 0,7 млрд). Не можна забувати і про різницю виданих та погашених
короткострокових позик Пенсійному фонду (є в бюджеті - крім офіційного
дефіциту Фонду - така "чорна діра") - 13,2 млрд грн.
Таким чином, за минулий рік уряд сформував "перехідну
проблему "в розмірі 12,3 млрд грн (для наочності: - 23,5 дефіциту + 11,5
від приватизації + 59,2 позик - 45,6 погашено боргів - 0,7 скорочення залишків
на рахунках - 13,2 позик Пенсійному фонду = 12,3). Ця сума - реальний касовий
розрив минулого року. Вважається, елементарно - за даними офіційних сайтів
Мінфіну та Держказначейства.
Мінус на рахунку, як ми знаємо, бути не може. А на ньому все те
"Залишилися" 2 млрд грн, про що згадувалося вище. Звідки вони взялися? Все просто. В
держказначействі, крім уряду, обслуговуються також всі місцеві бюджети
(!) І деякі операції великих підприємств. Якщо згадати, що наприкінці року
деякі місцеві керівники намагалися навіть публічно скаржитися на
неможливість розпоряджатися власними грошима, через що в т.ч.
Виникли проблеми з виплатою зарплат бюджетникам , то відповідь на питання про те, у кого
уряд "запозичило" (тимчасово, безумовно) шукані 12,3 млрд грн,
стає риторичним.
Єдиний чи це "скелет у шафі"? На жаль, немає.
В минулому році запровадили цікаву "практику". Саме: "відшкодування" ПДВ тільки при перерахуванні авансових (планові - само собою) платежів по
податку на прибуток. В залежності від "чистоти" конкретного ПДВ, близькості до влада
імущим і т. п. потрібно перераховувати від 30 до 70% від заявленої до відшкодування
суми, але в середньому - 50%. За році, як результат, переплата одного тільки податку
на - мінімум 18 млрд грн. Вдумайтесь!
Разом з тим, по самому відшкодуванню ПДВ ситуація вкрай плачевна. В 2011-м
відшкодовано лише 39,4 млрд грн. Всього на 10% більше ніж у кризовому 2009 році! ..
(І це - при збільшенні експорту більш ніж на 70%. Дивовижна "нестикування",
чи неправда?). Причина - в неможливості вчасно, без накладок і проблем здати
податкову декларацію, "за мотивами" якої у вас і з'являється ПДВ до відшкодування.
Тому-то офіційна статистика вже й рапортує про нібито зникнення
відповідної заборгованості.
Однак, рано чи пізно, подібні маніпуляції, звичайно ж, розкриють.
За моєю інформацією сума "скоригованого" заборгованості складає близько
27 млрд грн (знайомі податківці стверджують: моя оцінка ще занижена на 10 млрд
грн). Вважаю, ПДВ і ситуація з його адмініструванням - ключова зараз
проблема для бізнесу.
Ще одна проблема, вирішення якої "відстрочили" на майбутній рік -
наш борг перед російським ВТБ. Борг у розмірі $ 2 млрд. При затвердженні бюджету
на 2012-й борг просто не врахували ... Не тому, що забули. Просто повинні були
погасити ще в грудні 2011 року. Отже, до планових платежів 2012
за держборгом - в розмірі приблизно 95 млрд грн (погашення і обслуговування) -
необхідно додати і цю заборгованість у розмірі приблизно 16 млрд грн (без
обслуговування)
Держзапозичення, до речі, останнім часом проводяться досить дивно.
Введення в обіг таких інструментів як валютні ОВДП і
гривневі ОВДП з індексованих курсом - рішення неоднозначне. М'яко кажучи. Тим
більше, строки обігу цих паперів перевищують календарний рік. Я б так не
зробив. Спробуємо змоделювати подібне рішення в умовах кризи 2008-2009 років.
Бюджет восени 2008 запозичує 5000 грн ($ 1000 на той момент) на один рік під
9,35% (беремо з поточної практики). Повертати необхідно буде $ 1093,5, але вже
восени 2009-го. Тобто 8748 грн (курс вже 8 грн / $). Реальна вартість
обслуговування цього запозичення, як бачимо, підскочила з номінальних 9,35% до
75% річних. Безумовно, такий валютний ризик, звалених урядом на
бюджетні плечі, залежить від стабільності курсу гривні.
Але хіба вірить хто, що і після осінніх виборів курс залишиться
колишнім?
Інша "дивина" запозичень останнього часу - терміни, на які
залучаються гроші. З недавніх пір уряд запозичує в основному на три
(!) Місяця або на півроку. На моїй пам'яті такого в Україні ще не було! Це як
при Радах, деякі особливо "дбайливі" товариші жили "від получки до
получки ". Зайняли - роздали за старими боргами - знову зайняли ... Так, вже після
затвердження держбюджету на 2012-й, уряд запозичив 5,2 млрд грн,
які необхідно повертати ... в 2012 році. Таким чином, замість планових 95
млрд грн Україну в цьому повинна повернути (сума не остаточна - каруселі
тривають) 117 млрд грн (95 + 16 + 5,2 + додаткові витрати на
обслуговування нових позик).
А де гроші брати?
МВФ не дасть. Навіть якщо тарифи на газ і на компослуги підняти. До речі, якщо вже все
одно не бачити нам найближчим часом грошей МВФ, то чому б самим не "зайняти
жорстку позицію "? Ну, на зразок: ніяких підвищень не допустимо, соцвиплати піднімемо,
зростання боргів теж не допустимо.
Зовнішні ринки закриті, внутрішній - убитий, міжурядові кредити теж
скрутні. А повертати-то необхідно суму, ні багато ні мало, в розмірі
майже третини держбюджету! І це - ще без вантажу свіжих соцініціатів Президента, та без оцінки реалістичності бюджету-2012 як такого.
Вищевикладене - далеко не повний перелік очевидних складнощів і
"Дивацтв" економічної політики "нового часу". Лише ті, що на
поверхні. А якщо копнути глибше ... Копати глибше довелося, зокрема, одному
з останніх керівників Мінфіну. Виявив "раптово": необхідно
заплатити 600 млн грн за зобов'язаннями "Укравтодору", а документи в Мінфіні
загубилися - відомство не готове і т.д. Проблему-то вирішили, але осад
залишився.
І таких проблем, повторюся ... Чи усвідомлюють все це не тільки імениті західні
агентства, а й керівники Банкової? Враховуючи, що за два місяці в країні
змінюється третій міністр фінансів, думаю, що так. Проте, дозволити їх, обійшовшись
без політики найжорстокішої економіки, без тісної співпраці Мінфіну та НБУ,
неможливо.
Доля Греції нам не загрожує - рятувати "всім миром" Україна поки ніхто не
збирається. На жаль.
Але чи загрожує нам - згідно з прогнозами цих самих західних агентств - дефолт?
Ситуація дійсно дуже непроста, але зовсім не безвихідна. Так, у
уникнути дефолту за боргами необхідно чимось жертвувати. Уявної стабільністю,
курсом, соціальними "обіцянки" ... непомірною жадібністю, безмежної
корупцією, витратами на топ-чиновників, політичними амбіціям ...
Який же вибір зробить українська влада?
